Скандальний священник з Волині
Віктор Мартиненко написав лист керівництву УПЦ МП, у якому пояснив, чому рекомендував владиці
Павлу Лебедю «поцілувати
Януковича у сраку».
Про це прес-секретар Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП написав у
Фейсбуці.
«Останніми днями, отримую багато дзвінків від друзів та знайомих. Запитують, чи я ще живий, в сані, чи не в забороні) Відповідаю: живий, здоровий. Щоб не говорити двічі про те саме, викладу для друзів пояснення того інциденту і роз’яснення своєї позиції, дане мною своєму правлячому архієрею», - написав він.
Публікуємо рапорт священнослужителя без правок і змін повністю:
«Його Преосвященству,
Преосвященнішому Володимиру,
єпископу Володимир-Волинському і Ковельському
протодиякона Віктора Мартиненка
рапорт.
Ваше Преосвященство!
Смиренно доповідаю Вашому Преосвященству про події та суспільний резонанс, що виник навколо мого запису на власній сторінці у соціальній мережі Фейсбук.
Вночі 23 січня у повідомленнях інформаційних агенцій з’явилася інформація про те, що на урочистому молебні з нагоди дня Соборності України в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, її намісник Високопреосвященний митрополит Павел, порівняв В. Януковича з Господом Іісусом Христом і запевнив у підтримці усієї Церкви. Коментуючи дану інформацію я поділився своїми думками з друзями на власній сторінці у соціальній мережі Фейсбук.
Навожу свій допис дослівно:
“Я не знаю, чи точно ЗМІ передають слова митрополита Павла сказані сьогодні Януковичу, але те, що наші церковні ресурси розміщують інформацію про “молитву” тих потвор, і їхні відвідини Лаври – це спонукає мене до глибокого сорому. Сьогодні спілкувався з багатьма своїми друзями – простими волинськими священиками – від усіх чув слова обурення.
Владико, Павел! Будь ласка, не говоріть від лиця усієї Церкви, ми розуміємо, що у вас спільні фінансові інтереси – просто станьте і, у черговий раз, на камери поцілуйте їх у сраку, а від усіх не треба!!!”
Повною несподіванкою для мене стало те, що вже на ранок 23 січня публікація отримала кілька сотень лайків та репостів, За два наступних дні на мій коментар посилалися понад півтори сотні інтернет-ресурсів, а у Фейсбуці повідомлення про це на різних сторінках набрали до десяти тисяч лайків.
Інформація про невдалу метафору митрополита Павла і моє висловлювання прозвучала також у ефірі всеукраїнських телеканалів.
Пояснюю Вашому Преосвященству свою позицію:
Спершу зазначу, що слово ”срака”, вжите мною, не є нецензурним, лайливим чи недрукованим. Це підтверджує те, що абсолютно усі видання процитували цей вислів повністю, не замінивши літери зірочками. Це слово міститься у словниках української мови.
Наприклад:
Словарь української мови Б. Грінченко : в 4-х т.
Великий тлумачний словник сучасної української мови.
Cлово ”срака” є українським аналогом російського слова ”жопа”, яке теж є вживаним навіть у літературній мові і міститься у ”Толковом словаре русского языка Ожегова”.
Згідно ”Cловарю архаизмов русского языка”. Та Словарю русских синонимов”. слово ”срака” є простомовним синонімом слова ”афедрон”, яке вживається у Святому Євангелії від Матфея 15:17.
”Большой словарь русских поговорок”. (В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина 2007) наводить вираз ”Целовать/ поцеловать в жопу” і подає його значення: ” Пресмыкаться, угодничать перед кем-л., подлизываться к кому-л.”
Відтак, вжита мною конструкція ”поцілуйте його в сраку” є простомовним ідіоматичним виразом, що означає підлабузництво, підлизництво та плазування, що на мою думку надзвичайно точно характеризує даний інцидент.
Слід зазначити: звинувачення мене, що я нібито висловився від лиця єпархії не мають жодної підстави. Дана фраза прозвучала як особиста думка – щира та емоційна реакція на кощунство, висловлена у колі друзів – на власній сторінці у соцмережі. Я говорив це не як речник єпархії, а як приватна особа. До речі, на моїй сторінці у Фейсбуку немає жодної вказівки на мій сан і роботу прес-секретаря Володимир-Волинської єпархії. Щоденник, приватна сторінка у соціальній мережі – є моєю особистою власністю, територією, де я можу висловлювати будь-яки думки та судження, що не протирічать чинному законодавству.
Також зауважу, що певна емоційність згаданого коментаря була зумовлена дією, що його спричинила. Високопреосвященний митрополит Павел, в ейфорії вітальної промови порівняв громадянина В. Януковича з Господом Іісусом Христом. І хоча прес-служба Лаври, наступного дня спробувала знівелювати вислови митрополита Павла, проте аудіо запис підтверджує, що митрополит таки порівняв В.Януковича з Господом. Про сумнів, стосовно точності передачі слів ієрарха засобами масової інформації, я оговорився на початку свого запису. Проте, це на міняє суті мого висловлювання.
Урочистий прийом чиновників, які остаточно дискредитували себе, заплямувавши кров’ю своїх громадян, у храмах, єлейні промови та запевнення їх у підтримці викликають у мене стійку огиду, а метафоричне порівняння громадянина Януковича з Господом, на моє переконання, є блюзнірством і грубо ображає мої релігійні почуття.
Відтак, даний коментар був емоційною реакцією на кощунство – дію, що ображає мої релігійні почуття, як священнослужителя та християнина. Церковне передання зберегло приклади ще більш емоційного реагування на блюзнірські висловлювання – маю на увазі історію про те, як Святитель Миколай у відповідь на кощунственні висловлювання дозволив собі застосувати фізичну силу по відношенню до пресвітера Арія.
Стосовно публічності мого висловлювання зауважу, – пишучи свій коментар я не міг здогадатися, що моя душевна репліка набуде такого резонансу, але дев’ять тисяч лайків, сотні репостів, свідчать, що так думаю не лише я.
Понад чотириста листів, дзвінків і повідомлень, майже тисяча коментарів, сотні особистих звернень зі словами подяки і підтримки від архієреїв, священиків, монахів та мирян нашої Церкви утверджують мене у правильності мого вчинку. Офіційний коментар речника УПЦ, що прозвучав в ефірі телеканалу “1+1” побічно підтвердив мою позицію. Відтак, християнське сумління і сан диякона Христової Церкви спонукають мене і надалі правдиво та нелицемірно заперечувати слова кощунства, зганьблення Імені Божого та Святої Його Церкви, від кого б вони не звучали.
Також смиренно довожу до відома Вашого Преосвященства, що увечері 23 січня мені зателефонував Високопреосвященний митрополит Павел. У грубій формі, з образами, лайкою і погрозами він сказав, що забороняє мене у священнослужінні. Усна заборона клірика іншої єпархії без жодних канонічних підстав, є канонічним нонсенсом. Не хочеться вірити, що митрополит, член Священного Синоду Української Православної Церкви, може не знати засад еклезіології, основ канонічного права, а також Статуту УПЦ. Відтак, сподіваюся, що слова про заборону були сказані Високопреосвященний митрополитом Павлом у стані емоційного збудження.
На завершення розмови Високопреосвященний митрополит Павел виголосив: “Будь ти проклят, во Имя Отца и Сына и Святаго Духа. Аминь.” Не маючи жодного сумніву у нікчемності та марності цих безглуздих слів, втім, смиренно прошу Ваше Преосвященство просити Предстоятеля Української Православної Церкви та Священний Синод, дати канонічну оцінку даним діям Високопреосвященного митрополита Павла. Регулярні публікації у пресі та відеозаписи свідчать, що прокльони і образи є своєрідною звичкою Високопреосвященного митрополита Павла.
На мою думку, прокляття, супроводжене виголошенням Тріадологічної формули, є неприйнятним і дає підстави сумніватися у християнській вірі особи, що дозволяє собі подібні формулювання, або її психічній адекватності.
Вашого Преосвященства смиренний послушник,
протодиякон Віктор Мартиненко».
