В мире женщины есть,в каждой чудо скрывается,всех их качеств не счесть,с ними жизнь пробуждается. Все цветы весны дарим женщинам нашим-снова станут онивеселее и краше. Голоса их звучат,словно музыки звукии глаза нас пленятв сладострастные муки. Покорили вы нас!Пусть же будут отныневсе творенья для вас,нашей жизни богини!

Я знаю, ты меня любишь,я знаю , ты меня ждешь и среди ночи морознойво сне, дорогая, придешь. Я знаю, ты меня помнишь,я знаю - вместе со мнойи каждый день меня жаждешьмечтами ,сердцем, душой. Знаю, как одинокобывает тебе иногдаи может я далеко,но вместе с тобою всегда.

В морозну ніч таку чудову я згадую тебе в думках. Приходиш ти,кохана,знову так несподівано у снах. Зливаємось в обіймах ніжних, тепло сердець нас зігріває, на просторах далекосніжних такої милої немає. Даруєш неземне кохання, в твоїх очах чарівних тану, адже ти здійснюєш бажання- любити я не перестану.

Твоя краса-зачарування! Щоб описати-слів нема. Ця посмішка,як зірка рання, така привітна і ясна. Не можу навіть передати, чим,моя мила,ти вражаєш... Але так хочеться сказати, що незвичайну вроду маєш. Цей теплий погляд,карі очі... Я просто тану в них,неначе перший сніг. Про тебе згадую щоночі і ласку віддаю,і падаю до ніг. У спогадах і чистих думках весь час зі мною.Завжди-твій. Всі квіти,ніжні поцілунки- для тебе...

Читати далі...

Чарівна посмішка твоятак ніжно огортає...Єдина і лише моя-у снах тебе вітаю.Коли приходить вечір-ніч,коли зірки танцюють,торкаєшся до моїх пліч,твої уста цілують.Очима карими ведешмене у світ кохання.Вся ласку і тепло даєш і здійснюєш бажання.В обіймах ночі попливемоу просторах жаги без меж...З тобою разом...Ми живемо...Ти дуже любиш ?І я теж !

У тиші нічній з тобою розмовляю: лиш тобі одній,мила,довіряю. Болі і образи зникають в цю хвилину, серцем і думками я до тебе лину. Ти відповідаєш мерехтінням зір, але їх мовчання-голос твій,повір. Мову ту незвичну легко зрозуміти, якщо дуже-дуже цього захотіти. Коли-небудь побачиш,що зірочка моргає, то знай,що,може,милий з тобою розмовляє.

ЩЕ РАЗ ПОДИВЛЮСЯ У НЕБО... НЕ ЧАРУЙ МЕНЕ,НЕ СМІЙ! СЕРЦЕ ЖАЛИТИ НЕ ТРЕБА- Я В ПОЛОНІ ТВОЇХ МРІЙ... ЦІЛУЄ СОНЦЕ ТВОЄ ЛИЦЕ, ПРОМІННЯМ ГРАЄ НА ОЧАХ. ЯК НЕ ЗВИЧАЙНО ВСЕ ОЦЕ, ЩО ТИ У МОЇХ СНАХ. ЩО ПОЛОНИШ ЗАГАДКОЮ, СВОЇМ ТАЄМНИМ ШАРМОМ І ,НАЧЕ, ШОКОЛАДКОЮ МАНИШ МЕНЕ ЗАДАРМО.

Чому наш біль ніхто не розуміє й ніхто сказати не посміє: "Я згоден...Так,давай разом любити,мріяти,літати! У смутку радити,допомагати і кожну частку відчувати- биттям сердець щоденно співпадати... І цілуватись кожен день і ніч..." Лишається на це надія і старання, що все-таки повернеться загублене кохання.

Я так хотів би бути весняним вітерцем: тепло твоє відчути і заглянуть в лице. Як сонячний промінчик торкнувся і побіг, узяв би вушка кінчик і лоскотав до ніг. Легенько обнімав твоє тендітне тіло і ніжно цілував усе, що мені мило. Ласку і кохання віддавав до краю... Любов не є остання- тобі її бажаю. Лиш ти не відвертай свої карі очі, просто уявляй такі шалені ночі.

Твій погляд-у небо весняне, де вітер хмаринки несе, а серце моє полум"яне сказати так хоче усе. Краплинами дощ застукоче, навіявши ноти сумні... Я вірити зовсім не хочу, що ти не віриш мені. Часто вночі доторкаюсь до теплих твоїх долонь, в карих очах забуваюсь, що спалюють,наче вогонь. І знову ти щось згадаєш, читаючи мої слова. Напишеш:"Нащо страждаєш? Крутиться від мрій голова". Так,я хочу тої каруселі: ловити погляд твій, бачити тебе таку веселу...

Читати далі...