....

Подвиг

P.S: вірш складається з трьох частин.

Частина Перша. «Герой»

Ось він іде, герой Вітчизни

І він заплямлений в крові,

Для нього все життя скінчилось,

Бо він боровся на війні,

На Другій світовій війні.

На  жаль, про нього всі забули,

Бо роки швидко ці пройшли,

А він Герой іде сумлінно

До мрії, щастя і мети.

Він так боровся за свободу,

За вільні погляди й думки.

Він просто хтів, щоб люди жили,

Як пани власної землі,

Щоб ті кордони були вільні,

Бо він заради них лив кров,

Поклав він там все тіло, душу,

Надію, віру і любов.

Він зараз постарішав, трохи

Та мрія в ньому ще живе,

Що наш народ ще вільний буде,

Що ланцюги він розірве.

І крає серце йому й досі

Оті набридливі, сумні

І гордовиті, і брудні

Усі ті люди-депутати,

Що так сумлінно йдуть до влади,

Забувши подвиги усі,

Забувши зовсім Україну,

Яку кохаєм ми так сильно…

Частина Друга. Народ

О мій народе, ти Герой!!!

Я можу щиро поклонитись

Тобі за те, що пережив,

Тобі за те, що ти там вижив

У тому пеклі крові й болю,

Що різало тобі долоні,

А ти тримав у руках меч,

Обороняючи дитину 

Отую юну Україну,

Що сльози ливши, колисала

Дитину малу і співала,

Попри усі ворожі думки,

Попри усі страшні малюнки,

Що малювала тобі доля,

А ти тримала в собі волю.

Я дякую тобі за все:

За те що зміла сміло впасти

І так же сміло підвестись.

За те, що ти така прекрасна

«Моя Украйна, моя..».

І знаю я тепер, що подвиг 

Це дещо більше, ніж краса,

Це щире серце й почуття.

Це мрія спільного народу,

Що вільно йде до перемоги,

Крізь натовп, голови, пітьму,

Крізь крики жалобу й вогню,

Іде пекельно проти всіх,

Іде за мрію крізь усіх,

Бо ми є справжні українці,

Чиє кохання титанічне

І воля пламенна, одна,

Бо весь народ її чека.