Хрещення Русі... Тож РАДІТИ тому хрещенню – чи СУМУВАТИ?

=== Продовження, ПОЧАТОК тут ===>>>  http://blog.i.ua/user/295100/1255383/ 
 
.......так воно і продовжується їх потомками і до наших днів!!! 
Без знищення народної пам'яті – неможливо встановити панування на
окупованих територіях – бо тоді окупанта чекає Партизанська Війна, а
вона завжди закінчується поразкою для окупанта.
Тож, поки ВОЇН ПАМ'ЯТАЄ СПАДЩИНУ ПРЕДКІВ, за що він проливав кров –
ЙОГО НЕМОЖЛИВО ПЕРЕТВОРИТИ НА РАБА.

Але коли людей позбавляють СВОЄЇ ІСТОРІЇ і СВОЄЇ ВІРИ – вона раптом
перетворюється у СТАДО ПОСЛУШНИХ БАРАНІВ!
А щоб стадо НЕ бунтувало, відчуваючи ІНТУІТИВНО СВОЮ ПОГИБЕЛЬ –
до нього прикріпляють КОЗЛА-ПРОВОКАТОРА, який "вірною дорогою"
веде це стадо прямо на БІЙНЮ...



У ролі такого Козла-Провокатора зараз виступає патриарх Гундяєв - він
вірною дорогою веде своє стадо до САТАНІЗМУ (про це у моєму відео
http://video.i.ua/user/295100/60542/381348/  "ТАКОМУ Ісус НЕ вчив!"
І ПІДТВЕРДЖЕННЯ цього відео - стаття з ПРАВОСЛАВНОГО САЙТУ "III Рим" –
"Обращение верующих к "Высочайшим пастырям" с Нижайшей Просьбой –
ПОЯСНИТЬ проявления Сатанизма в РПЦ и цели этого Крестного Хода"
http://3rm.info/religion/3803-satanizm-v-rpc-mp.html .
---
ХРЕЩЕННЯ РУСІ. ХРИСТИЯНИ РОЗВАЛИЛИ РУСЬ.
http://video.i.ua/user/295100/60542/379494/ 
http://via-midgard.info/news/in_russia/kreshhenie-rusi-kaganom-rabichem.htm
Текст + Відео "Крещение Руси Коганом-Раббичем"
http://video.i.ua/user/295100/51651/366329/ 
Крещение ВЕДИЧЕСКОЙ Киевской Руси Коганом-Раббичем Владимиром
---

Йдучи на Русь Велику, нелюди отримали від господарів повчання:
"Не ходіть на Русь з мечем – бо русичі сильні тілом і духом, і
не ласі до пияцтва, а погляд їх – світлий і пильний!
Не ходіть на Русь зі златом – бо ГРОШІ для них НІЩО!
Не ходіть до них і зі Своїми Богами – бо помічено, що
ВОНИ ГОВОРЯТЬ ЗІ СВОЇМ БОГОМ КОЖЕН БЕЗПОСЕРЕДНЬО!
Але ОБМАНЮЙТЄ ЇХ – видавайте Чорне за Біле –
бо дуже ДОВІРЛИВІ вони, і дуже НАЇВНІ!".
---

Ось невеличкий і дуже цікавий уривок з книги Романа Ключника
                         "Історія Русі ДО – і ПІСЛЯ Хрещення".

Тут немає ані натяжок, ані художніх вигадок – а лише ОСМИСЛЕННЯ
ФАКТОЛОГІЧНОГО матеріалу з Академічних Документальних Джерел.
***
У першій частині цієї глави за основу взяті дослідження сучасного
вченого з Санкт-Петербурга, Ігора Яковича Фроянова, у якого ще
в СРСР в далекому 1974 році вийшла монографія під назвою 
"КИЇВСЬКА РУСЬ. Нариси соціально-економічної історії ", а потім
було опубліковано багато наукових статей, і видано чимало книг,
а в 2007 році вийшла його нова книга "Загадка хрещення Русі".

===== СОЦІАЛІЗМ У  ДО_ХРИСТИЯНСЬКІЙ РУСІ =====

У період ПЕРЕД хрещенням Русі у РУСІВ БУЛА СВОЯ ДЕРЖАВА
і при цьому НЕ БУЛО КЛАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА, зокрема феодального!
І "незручність" держави було в тому, що "класична" радянська ідеологія
стверджувала, що клас феодалів створює державу як інструмент
свого політичного панування і придушення селян.
*** А тут виходила НЕУВ'ЯЗОЧКА ...

Більше того, судячи з ВІЙСЬКОВИХ ПЕРЕМОГ РУСІВ над сусідами, і що
сама "Цариця світу" ВІЗАНТІЯ СПЛАЧУВАЛА РУСАМ ДАНИНУ – то виходило,
що саме цей "оригінальний" устрій суспільства і держави наших пращурів
був Більш Ефективним, Гармонійним і Виграшним – у порівнянні з іншими
НЕефективним укладами і структурами того часу у інших сусідніх народів!

І ось тут треба зауважити, що археологічні пам'ятники східних слов'ян
відтворюють слов'янське суспільство БЕЗ якихось виразних ознак
МАЙНОВОГО РОЗШАРУВАННЯ – не було там ані багатих, ані бідних!

Видатний дослідник східнослов'янських старожитностей І.І.Ляпушкін підкреслював: 
"Серед відомих нам поселень у самих різних регіонах лісостепової смуги НЕМОЖЛИВО
вказати такі житла, які б за своїм архітектурним виглядом, або за змістом знайденого
в них побутового і господарського інвентарю ВИДІЛЯЛИСЯ б своїм зиском та багатством
Внутрішне вбранство і устрій жител, і знайдений в них інвентар – НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ
ВИДІЛИТИ мешканців цих поселень лише за родом занять на ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ і
РЕМІСНИКІВ".

Відомий фахівець з слов'яно-руської археології В.В.Сєдов пише:
"Виникнення економічної нерівності на матеріалах, досліджених
археологами поселень, виявити НЕМОЖЛИВО. Немає і виразних
слідів майнової диференціації слов'янського суспільства і в
могильних пам'ятниках VI-VIII століть".

Все це вимагає іншого осмислення археологічного матеріалу "-
відзначає в своєму дослідженні І.Я.Фроянов.

Тобто, в цьому давньоруському суспільстві не було сенсу життя
заради накопичення багатства і передачі його дітям, це не було
якимсь світоглядом або моральною цінністю, і це не віталось,
і навіть презирливо осуджувалось.

А ЩО Ж БУЛО НАЙЦІННІШИМ У НАШИХ ПРЕДКІВ?

Подивимось, НА ЩО ПРИСЯГАЛИ РУСИЧІ – бо клялися НАЙЦІННІШИМ!
Наприклад, і в договорі з греками 907 року, РУСИЧІ клялися не золотом,
не матінкою, і не дітьми – а ЗБРОЄЮ СВОЄЮ, і Перуном – Богом своїм,
і Волосом – богом худоби".
Також Перуном і Волосом клявся Святослав у договорі 971 року з Візантією.
НАЙЦІННІШИМ СЛОВ'ЯНИ ВВАЖАЛИ СВІЙ ЗВ'ЯЗОК З БОГАМИ,
ЇХ ВШАНУВАННЯ, І СВОЮ ЧЕСТЬ І СВОБОДУ.

В одному з договорів з Візантійським імператором є фрагмент клятви
Светослава у разі порушення клятви:
"Як ми зрадимо – нехай станемо ми золоті – як золото оце!"
(Золота дощечка-підставка на столі візантійського писаря).
Це зайвий раз показує ганебне ставлення русів до "золотого теляти".

І в стародавні часи, і тепер СЛОВ'ЯНИ-РУСИ виділялися і виділяються
Доброзичливістю, Душевністю, Терпимістю до інших поглядів – тим, що
іноземці зараз називають "толерантністю" (а нас за це звуть "ТЕРПІЛАМИ").

Яскравий приклад цьому, - ще ДО ХРЕЩЕННЯ Русі, на початку 10 століття
у Києві, за 50 років до ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА – БУЛО ПОБУДОВАНО
СОБОРНУ ЦЕРКВУ, і навколо неї жила ХРИСТИЯНСЬКА ГРОМАДА!
І це в тії часи, коли про "християнський світ" ще і мови не могло бути!

*** А навкруг – стояли ВЕДИЧНІ капища, святилища або кумири – як
свідоцтво ЛЮБОВІ ДО ВСІХ, ТЕРПІННЯ І МИЛОСЕРДЯ.

Це тільки тепер ворожі ідеологи та їхні журналісти брехливо заволали
про неіснуючу ксенофобії русів – і в усі біноклі і мікроскопи намагаються
цю їх ксенофобію побачити, а ще більше – спровокувати.

Дослідник історії Русі німецький вчений Б.Шубарт із захопленням писав:
"Руська людина володіє християнськими чеснотами в якості постійних
національних властивостей. РУСИЧІ БУЛИ ХРИСТИЯНАМИ ЩЕ ДО
ХРЕЩЕННЯ У ХРИСТИЯНСТВО"
(Б.Шубарт "Європа і душа Сходу").

У русів не було рабства в звичному розумінні, хоча були раби з полонених
бранців у результаті боїв - але них, звичайно, був інший статус.

І.Я.Фроянов написав на цю тему книгу "Рабство та даннічество у
східних слов'ян "(СПб., 1996р.), а в своїй останній книзі писав:
"У східнослов'янського суспільства було відомо рабство. Звичайне право
забороняло звертати на рабів своїх одноплемінників. Тому рабами
ставали захоплені в полон іноземці. Їх називали ЧЕЛЯДДЮ.
Для русичів-слов'ян челядь - перш за все предмет торгівлі ...

Положення рабів не було суворим, як скажімо, в античному світі.
Челядин входив до спорідненого колективу на правах молодшого члена.
Рабство обмежувалось певним терміном, після якого невільник,

НАБУВАЮЧИ ВОЛЮ, міг повернутися в свою землю – або залишитися
у колишніх господарів – але вже на становищі ВІЛЬНОГО!
У науці подібний стиль відносин між рабовласниками і рабами
отримав найменування "Патріархального Рабства".
Патріархальне – це батьківське.
Такого ставлення до рабів ви не зустрінете ні у мудрих грецьких
рабовласників, ні у середньовічних християнських торговців рабами,
ні у християнських рабовласників на півдні Нового Світу – в Америці.

Жили русичі в родових і міжродових поселеннях, займалися полюванням,
рибальством, торгівлею, землеробством, скотарством і ремісництвом.
Арабський мандрівник Ібн Фадлан в 928 році описував, що русичі
будували великі будинки, у яких жило по 30-50 людей.

Інший арабський мандрівник Ібн-Руста на рубежі 9-10 століть, описував,
як дивину, лазні русів:
"Коли ж розжарюються камені вищого ступеня, поливають їх водою, від
чого поширюється пар, що нагріває житло до того, що знімають одяг!".

Наші предки були ДУЖЕ ОХАЙНІ.
Тим більше в порівнянні з Європою, в якій навіть в період Відродження
при дворах Парижа, Лондона, Мадрида і інших столиць дами користувалися
не тільки ПАРФУМАМИ – щоб нейтралізувати неприємний "дух", а й
спеціальними ВОШЕЛОВКАМИ – щоб ловити вошей на голові...
А проблему викиду випорожнень та нечистот з вікон на вулиці міста –
навіть на початку 19 століття розглядав парламент Франції...

ДОхристиянське давньоруське суспільство жило ОБЩИНОЮ, було ВІЧОВИМ –
коли обраний суспільством князь був підзвітний народним зборам – ВІЧЕ.
Народне Віче могло затвердити передачу влади князя у спадок.
Але також могло і переобрати собі неугодного князя!

"Давньоруський князь – це не імператор, і навіть не монарх – бо над ним
стояло ВІЧЕ, або Народні Збори, яким він був підзвітний" – писав Фроянов.
Князь Русі цього періоду та його дружина – не демонструвати феодальних
"гегемонскіх" ознак. Без урахування думки найавторитетніших членів
суспільства – Голів РОДів, мудрих "Дідів" і вшанованих воєнначальників –
рішення ніколи не приймалося.

Хорошим прикладом цього був знаменитий київський князь Светослав.

А.С.Іванченко у своєму дослідженні зазначає:
"Звернемося до оригінального тексту Льва Диякона...
Зустріч ця сталася біля берега Дунаю 23 липня 971 року – після того,
як напередодні Цимісхій запросив у Светослава МИРУ – і запросив його
до себе в ставку для переговорів.
Але князь їхати туди відмовився ...
Тож довелося Цимісхію, приборкавши свою гординю, самому вирушити
до Светослава!
Але мислячи як ромей, імператор Візантії думав: якщо не вдалося
показати свою військову силу – то хоча б здивувати князя пишнотою
свого облачення і багатством нарядів свити, що супроводжує його...
Цимісхій, покритий парадним золотим куванням і обладунками, під'їхав
верхи до берега Істра; за ним слідували численні виблискуючі золотом
його вершники.

Скоро показався і Светослав, переплив річку в СКІФСЬКОМУ човні
*** Це зайвий раз підтверджує, що скіфами греки називали РУСІВ.
Він сидів на веслах, і веслував, як усі, нічим серед інших не виділяючись.
Зовнішність у нього була така: середнього зросту, не дуже великого і не
дуже малого, з густими бровами, з блакитними очима, з прямим носом,
з голеною головою і з густими довгими вусами. Голова в нього була
зовсім гола, і лише з одного її боку звисало пасмо волосся...
Одяг на ньому був білим, який нічим не відрізнявся від одежі інших.

Сидячи в човні на лаві веслярів, він поговорив трохи з візантійцем про
умови миру – і поїхав...
Государ Візантії з радістю прийняв умови русів...".

Ще цитата Лева Диякона:
"Якби Светослав Ігорович мав проти Візантії такі ж наміри, як проти Хазарії –
він без особливих зусиль знищив би цю чванливу імперію ще під час свого
першого походу на Дунай! Бо всього чотири дні шляху залишалося йому
до Царгорода, коли Сінкель Феофіл, найближчий радник візантійського
патріарха, упав перед ним на коліна, запросивши МИРУ на будь-яких
умовах.  І СПРАВДІ ЦАРГОРОД ПЛАТИВ ДАНИНУ РУСІ ВЕЛИЧЕЗНУ".

Підкреслимо важливе свідчення – великій воїн, князь русів Светослав,
РІВНИЙ ЗА СВОЇМ СТАТУСОМ ВІЗАНТІЙСЬКОМУ ІМПЕРАТОРОВІ,
БУВ ОДЯГНЕНИЙ, ЯК ВСІ ЙОГО ДРУЖИННИКИ – І ГРІБ ВЕСЛАМИ
РАЗОМ З УСІМА ...

На Русі в цей період общинний, вічовий (соборний) лад був заснований
на рівності, справедливості і на обліку інтересів всіх його членів.

На сучасній мові розумників "соціум" - це суспільство, а "соціалізм" –
це лад, що враховує інтереси всього суспільства або його більшості.

Ми бачимо у ДО_ХРИСТИЯНСЬКІЙ РУСІ – ПРИКЛАД СОЦІАЛІЗМУ!
Причому, дуже ефективного способу організації суспільства та принципів
регуляції життя суспільства.

Ось таку правду від нас приховують більше 1000 років...