Чи потрібно християнам виконувати Мойсеєві закони ?
- 29.02.12, 23:34
Які закони чи правила виконували перші послідовники Ісуса Христа? Щоб зрозуміти їх, нам потрібно бути вихованим в тій релігійній системі в якій вони жили. Перші послідовники Ісуса Христа, були євреями і були виховані єврейською релігійною системою. Книга Діяння, нам повідомляє, що учні Месії збиралися разом на святкування релігійних єврейських свят, таке зібрання відбулося на свято «Шуват», це свято святкують через п’ятдесят день після Пасхи, греки називали його «Пентекосте» що значить «П’ятидесятниця» Діяння, другий розділ, перший вірш - Коли почався день П’ятидесятниці, всі вони однодушно знаходилися в купі.
Також вони виконували закон який Бог їм дав на горі Синай, та масово ходили до єврейського Храму, що був у Єрусалимі, це ми бачимо з того, що пише книга Діяння 2: 46 – І кожного дня перебували вони однодушно у Храмі, і ломлячи хліб по домам, поживу приймали з радістю та сердечній простоті. Також виконували закон про суботу і в суботу проповідували про Бога . Вихід 20:8-10 - Пам’ятай день суботній, щоби святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа твого …… Тому будучи слухняні і виховані в законі, цей день суботній віддавали вони Богові, і кожної суботи учні Христа, ходили до синагоги Діяння 13: 14 -А вони пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли і посідали. Діяння 18: 4 - І він щосуботи розмову точив у синагозі, і переконуючи юдеїв та геленів.
Також перші християни виконували закон про «обрізання», і закон про «назарейство». Звідкіля ми знаємо, що ці закони вони виконували, це відомо нам з цієї ж книги Діяння з п’ятнадцятого розділу, першого вірша - А дехто що з Юдеїв прийшли, навчали братів (братів з язичників) : «Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете».
Також ми читаємо про те що перші учні виконували закон «назорейства». Назорей це та людина яка посвятила себе Богові, і займається тільки тим, що йому служить. Під час свого служіння він не стригся, не вживав алкоголь, коли припиняв «назорейство» він голився по закону Числа 6-18 – І оголить той назір голову свого посвячення у входа скинії заповіту, і візьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою. Апостол Павло брав участь у виконані подібного обряду очищення, про це ми читаємо в книзі Діяння в двадцять першому розділі, з двадцять третього по двадцять шостий вірш – Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох мужів, що обітницю склали на себе. Візьми їх, та й із ними очисться, і видатки за них заплати, щоб постригли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Закона пильнуєш. Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очистився з ними, і увійшов у Храм, і звістив про виконання днів очищення, так , аж за кожного з них була жертва принесена .
Ці вірші демонструють нам виконання законна Мойсеєвого першими християнами, і багато сучасних християн задають собі питання. Чи потрібно ці Закони Мойсеєві виконувати ?
Питання виконання закону в перших учнів не виникало, тому що вони були євреями і все робили по традиціям свого народу в ті часи. Правда вони відмовилися виконувати закони жертвоприношення, так як євреям – християнам жертва була непотрібно, тому що Ісус приніс свою жертву. Євреям 9: 24-25 - Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас, і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою…
(До Євреїв 9:24,25)
Та час йшов, християнство поширювалося, і охопило сусідні народи, які не належать до народу Ізраїль. І тут почалося непорозуміння, деякі вчителі християнської науки почали обрізувати язичників, вимагаючи виконувати закон, і такі події були не поодинокі. Тому це питання про обрізання і про закон повстало на розгляд в керівників християнського руху в ті часи. Діяння п’ятнадцятий розділ, з першого по двадцять перший вірш – А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете. Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим. Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям. Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.
Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли. І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю. Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували. І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам, і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця. Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести? Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.
І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами! Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене. Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого. І пророчі слова з цим погоджуються, як написано: Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її, щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все! Господеві відвіку відомі всі вчинки Його. Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються, але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови. Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.
(Дії Апостолів 15:1-21)
Рішення керівників першого християнського збору, був таким, який ми прочитали в останніх віршах «Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються, але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови. Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.»
Одним словом нам було повідомлено , щоб ми не виконували закон Мойсея, а втрималися від «ідольського». Що значить «ідольського» ? Це значить, щоб ми перестали поклонятися різним ідолам мальованим, зробленим з дерева, чи метала, чи з якогось іншого матеріал. Також було нам повідомлено, щоб ми втрималися від «блуду», тут зрозуміло всім про що йде мова. Також християнам з язичників, було повідомлено, щоб вони не вживали «задушеної худоби (це та худоба що задушена, чи забита, що кров з неї не була злита, чи померла своєю смертю)» Також ми повинні не вживати «кров» , християни не можуть пити «кров», чи споживати її як страву.
Що до закону Мойсеєвого було прийняте рішення також, закон має своїх проповідників і ці правила закону людям відомі.
Чому перші християнські керівники, дали таку постанову християнам від язичників, щоб ми тільки втрималися від «удавлини» «блуду» «крові» та «ідоло-жертвенного» і все ?
Ми язичники могли неправильно розуміти, заповідь «Люби Бога», для нас ця заповідь, нічого не значить, ми могли любити і «Ідола», вважаючи його за Бога. А заповідь «Люби ближнього», ми могли зрозуміти по іншому, і займатися блудом. Тому було повідомлено основні вимоги Бога на зібрані християн, щоб ми не грішили. Також ці поняття як «Ідоло-поклоніння» «втриматися від крові» «блуд» «задушини» проходять через всю Біблію і є незмінні, і несуть основну науку про Бога, і чистого поклоніння.
(До Євреїв 8:8-13)
Деякі люди продовжують виконувати старий заповіт який Бог дав Мойсею, хоча він «порохнявіє й старіє, те близьке до зотління». Чому ці люди виконують старий заповіт ? Вірніше не весь заповіт а частину заповіту, десять заповідей. Це ми будемо досліджувати далі …..
Для того, щоб нам зрозуміти чому деякі люди виконують закон Мойсеєв, нам потрібно зрозуміти спочатку, що означають заповіді які дав Ісус «Люби свого ближнього, як самого себе.» Що значить Любити свого ближнього ? Ап Павло написав значення цієї заповіді в книзі до Римлян 13:8-10 -Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе! Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.
(До Римлян 13:8-10)
Та чи правильно сказав ап. Павло, що любов це виконання цих заповідей які написані в книзі Вихід 20:1-17
Апостол Павло не помилився, дійсно заповідь любити Бога, та любити людину, це виконання цього закону. Тільки ап Павло не закликає нас виконувати Мойсеєвий закон, він інформує нас Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону. Тому помилково вважати ці слова ап Павла як заклик до виконання Мойсеєвого Закону.
Апостол Павло, мав інше розуміння цього повідомлення до Римлян 13:8-10
Спробую пояснити слова Павла на прикладі. Якщо людина не знає закону держави, а любить народ своєї держави, чи буде вона порушувати той закон ? Звичайно духовне почуття не дасть людині порушувати закон, ця людина не буде, вбивати, ґвалтувати, займатися рекетом, забирати підприємства у інших людей, і такій людині яка любить свій народ, знання закону держави непотрібно, дякуючи духовному почутті любові, він виконає закон.
Також людина може не любити свій народ і свою державу, ця людина просто виконує конституцію цієї держави, вона не ґвалтує, не краде, не вбиває. Та вона немає духовного почуття до держави до народу, вона просто немає любові. Якщо вона виконує закон і не порушує, то така людина гідна жити в цій державі. Та якщо ця людина порушує закон держави, вона вина в порушені закону і отримає покарання.
Яка різниця між цими двома прикладами ? Різниці сильної немає, тільки в першому прикладі, людина яка порушує закон отримує помилування від Президента, тому що вона любить свою державу, і є патріот свого народу, це достойний член суспільства. Інша людина яка не любить а порушила закон, вона отримає покарання по закону, тому що вона не любила свою державу і народ, а людині яка не любить свою державу і народ, не достойна на життя в цій державі. Ось такий приклад і принцип )))
Тому Павло написав до Галатів, в послані такі слова, в третьому розділі , в одинадцятому вірші -А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою. А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним. Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві…
(До Галатів 3:11-13)
Якщо людина не має почуттів любові до Бога та ближнього та виконує сам закон, вона буде жити. Та ця людина яка виконує закон, не отримає подарунок від Бога, який він обіцяв люблячим його. Римлянам 6:23 - Бо заплата за гріх смерть, а Дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім Тому такій людині яка виконує закон а Бога не любить, порушувати закон не можна, буде кара за гріх смерть. Милість, чи дар, отримує та людина яка любить Бога і любить інших людей.
Якщо людина вірить в правдивого Бога і любить його, вірить в викуп Ісуса Христа , і любить його. Також якщо людина любить свого ближнього як себе, і бажає йому добра. Та обрізується, тому що вважає що це потрібно для Бога. Чи вважає, що субота є святим днем, і цей день він відає Богові, то тут немає порушення закону Христового, тому що все це він робить від любові до Бога і Христа.
Також, якщо людина не обрізується, тому що вважає, що це для Бога непотрібно, і вважає що ніяких днів для Бога виділяти непотрібно. Тому що всі дні він виділив для Бога, і сам любить Бога всім серцем, і любить його сина Ісуса Христа, то також ця людина врятується.
Тут діє принцип який написав Павло до Римлян в чотирнадцятому розділі з четвертого по десятий вірш - Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його. Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання. Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові. Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе. Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні! Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими. А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
(До Римлян 14:4-10)
Та не забуваємо одного, нам потрібно Любити правдивого Бога і правдивого Ісуса Христа, якщо ми не будемо мати правдивого знання про Бога і Ісуса, ми тоді не звільнені від закону, і є раби цього закону. Може людина обрізуватися, гопки скакати в церквах, зі свічками ходити по вісім разів коло храмів, вона буде винна проти закону.
А розділення між людьми які виконують частину Закону Мойсеєвого 10 заповідей, і які не виконують, зробили люди, таке розділення дає можливість пастирям церков (зібрань) бабло рубіть. Суперечки про закон це лишнє, закон не рятує, рятує любов до правдивого Бога, одним словом дух любові. Хоче людина виконувати частину Мойсеєвого Закону то хай виконує, якщо вона любить Бога і совість її каже, що це потрібно. Головне щоб не відпасти, тому що можна захопитися виконанням закону, що почати і жертви приносити та втратити любов до Бога і Ісуса Христа.
Дослідивши закон Месії, я зрозумів чому Павло міг піти і взяти участь у виконані Мойсеєвого закону про «назорейство». Павло знав що не закон його рятує, а рятує його почуття до Бога.
Привиду приклад: Якщо я був би праведним християнином, і хотів привернути увагу людей до правдивого Бога, які мають інші релігійні погляди. Чи було гріхом взяти участь в їхньому релігійному обряді? Якщо я живу по букві законна, це був гріх і це каралося по закону. Та якщо я живу по букві духа любові, це не гріх, сам ритуал мене до Бога не наближає і не віддаляє, мене наближає до Бога має почуття. Почуття до Бога звільнює християнина від законів, тому Павло сказав «Все мені дозволено та не все корисне, все мені дозволено та не все повинно керувати мною ». Я як самий негідний християнин, можу зайти, до любої церкви поставити свічку, мальованим богам храму Артеміди, та це не означає що я порушив закон Бога, тому що я знаю що це не боги. Тому Павло і писав «для язичників я був як язичник, щоб направити до Бога язичників, для людей закону як слуга закону, щоб повернути до Бога підзаконних». Павло міг робити все, що заманеться, тільки він не міг одного, втратити любов Бога. Втрата любові це рівно смерті, тому не спокушайте Бога вашою свободою.
Також вони виконували закон який Бог їм дав на горі Синай, та масово ходили до єврейського Храму, що був у Єрусалимі, це ми бачимо з того, що пише книга Діяння 2: 46 – І кожного дня перебували вони однодушно у Храмі, і ломлячи хліб по домам, поживу приймали з радістю та сердечній простоті. Також виконували закон про суботу і в суботу проповідували про Бога . Вихід 20:8-10 - Пам’ятай день суботній, щоби святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа твого …… Тому будучи слухняні і виховані в законі, цей день суботній віддавали вони Богові, і кожної суботи учні Христа, ходили до синагоги Діяння 13: 14 -А вони пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли і посідали. Діяння 18: 4 - І він щосуботи розмову точив у синагозі, і переконуючи юдеїв та геленів.
Також перші християни виконували закон про «обрізання», і закон про «назарейство». Звідкіля ми знаємо, що ці закони вони виконували, це відомо нам з цієї ж книги Діяння з п’ятнадцятого розділу, першого вірша - А дехто що з Юдеїв прийшли, навчали братів (братів з язичників) : «Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете».
Також ми читаємо про те що перші учні виконували закон «назорейства». Назорей це та людина яка посвятила себе Богові, і займається тільки тим, що йому служить. Під час свого служіння він не стригся, не вживав алкоголь, коли припиняв «назорейство» він голився по закону Числа 6-18 – І оголить той назір голову свого посвячення у входа скинії заповіту, і візьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою. Апостол Павло брав участь у виконані подібного обряду очищення, про це ми читаємо в книзі Діяння в двадцять першому розділі, з двадцять третього по двадцять шостий вірш – Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох мужів, що обітницю склали на себе. Візьми їх, та й із ними очисться, і видатки за них заплати, щоб постригли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Закона пильнуєш. Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очистився з ними, і увійшов у Храм, і звістив про виконання днів очищення, так , аж за кожного з них була жертва принесена .
Ці вірші демонструють нам виконання законна Мойсеєвого першими християнами, і багато сучасних християн задають собі питання. Чи потрібно ці Закони Мойсеєві виконувати ?
Питання виконання закону в перших учнів не виникало, тому що вони були євреями і все робили по традиціям свого народу в ті часи. Правда вони відмовилися виконувати закони жертвоприношення, так як євреям – християнам жертва була непотрібно, тому що Ісус приніс свою жертву. Євреям 9: 24-25 - Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас, і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою…
(До Євреїв 9:24,25)
Та час йшов, християнство поширювалося, і охопило сусідні народи, які не належать до народу Ізраїль. І тут почалося непорозуміння, деякі вчителі християнської науки почали обрізувати язичників, вимагаючи виконувати закон, і такі події були не поодинокі. Тому це питання про обрізання і про закон повстало на розгляд в керівників християнського руху в ті часи. Діяння п’ятнадцятий розділ, з першого по двадцять перший вірш – А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете. Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим. Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям. Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.
Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли. І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю. Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували. І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам, і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця. Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести? Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.
І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами! Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене. Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого. І пророчі слова з цим погоджуються, як написано: Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її, щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все! Господеві відвіку відомі всі вчинки Його. Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються, але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови. Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.
(Дії Апостолів 15:1-21)
Рішення керівників першого християнського збору, був таким, який ми прочитали в останніх віршах «Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються, але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови. Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.»
Одним словом нам було повідомлено , щоб ми не виконували закон Мойсея, а втрималися від «ідольського». Що значить «ідольського» ? Це значить, щоб ми перестали поклонятися різним ідолам мальованим, зробленим з дерева, чи метала, чи з якогось іншого матеріал. Також було нам повідомлено, щоб ми втрималися від «блуду», тут зрозуміло всім про що йде мова. Також християнам з язичників, було повідомлено, щоб вони не вживали «задушеної худоби (це та худоба що задушена, чи забита, що кров з неї не була злита, чи померла своєю смертю)» Також ми повинні не вживати «кров» , християни не можуть пити «кров», чи споживати її як страву.
Що до закону Мойсеєвого було прийняте рішення також, закон має своїх проповідників і ці правила закону людям відомі.
Чому перші християнські керівники, дали таку постанову християнам від язичників, щоб ми тільки втрималися від «удавлини» «блуду» «крові» та «ідоло-жертвенного» і все ?
Ми язичники могли неправильно розуміти, заповідь «Люби Бога», для нас ця заповідь, нічого не значить, ми могли любити і «Ідола», вважаючи його за Бога. А заповідь «Люби ближнього», ми могли зрозуміти по іншому, і займатися блудом. Тому було повідомлено основні вимоги Бога на зібрані християн, щоб ми не грішили. Також ці поняття як «Ідоло-поклоніння» «втриматися від крові» «блуд» «задушини» проходять через всю Біблію і є незмінні, і несуть основну науку про Бога, і чистого поклоніння.
Значення заповідей Христових.
Не всі ми розуміємо слова відомого законника того часу апостола Павла, який написав в книзі до Євреїв у дев’ятому розділі, з восьмого по тринадцятий вірш - Бо їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового, не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь! Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм! І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них! Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш! Коли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.(До Євреїв 8:8-13)
Деякі люди продовжують виконувати старий заповіт який Бог дав Мойсею, хоча він «порохнявіє й старіє, те близьке до зотління». Чому ці люди виконують старий заповіт ? Вірніше не весь заповіт а частину заповіту, десять заповідей. Це ми будемо досліджувати далі …..
Для того, щоб нам зрозуміти чому деякі люди виконують закон Мойсеєв, нам потрібно зрозуміти спочатку, що означають заповіді які дав Ісус «Люби свого ближнього, як самого себе.» Що значить Любити свого ближнього ? Ап Павло написав значення цієї заповіді в книзі до Римлян 13:8-10 -Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе! Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.
(До Римлян 13:8-10)
Та чи правильно сказав ап. Павло, що любов це виконання цих заповідей які написані в книзі Вихід 20:1-17
Апостол Павло не помилився, дійсно заповідь любити Бога, та любити людину, це виконання цього закону. Тільки ап Павло не закликає нас виконувати Мойсеєвий закон, він інформує нас Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону. Тому помилково вважати ці слова ап Павла як заклик до виконання Мойсеєвого Закону.
Апостол Павло, мав інше розуміння цього повідомлення до Римлян 13:8-10
Спробую пояснити слова Павла на прикладі. Якщо людина не знає закону держави, а любить народ своєї держави, чи буде вона порушувати той закон ? Звичайно духовне почуття не дасть людині порушувати закон, ця людина не буде, вбивати, ґвалтувати, займатися рекетом, забирати підприємства у інших людей, і такій людині яка любить свій народ, знання закону держави непотрібно, дякуючи духовному почутті любові, він виконає закон.
Також людина може не любити свій народ і свою державу, ця людина просто виконує конституцію цієї держави, вона не ґвалтує, не краде, не вбиває. Та вона немає духовного почуття до держави до народу, вона просто немає любові. Якщо вона виконує закон і не порушує, то така людина гідна жити в цій державі. Та якщо ця людина порушує закон держави, вона вина в порушені закону і отримає покарання.
Яка різниця між цими двома прикладами ? Різниці сильної немає, тільки в першому прикладі, людина яка порушує закон отримує помилування від Президента, тому що вона любить свою державу, і є патріот свого народу, це достойний член суспільства. Інша людина яка не любить а порушила закон, вона отримає покарання по закону, тому що вона не любила свою державу і народ, а людині яка не любить свою державу і народ, не достойна на життя в цій державі. Ось такий приклад і принцип )))
Тому Павло написав до Галатів, в послані такі слова, в третьому розділі , в одинадцятому вірші -А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою. А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним. Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві…
(До Галатів 3:11-13)
Якщо людина не має почуттів любові до Бога та ближнього та виконує сам закон, вона буде жити. Та ця людина яка виконує закон, не отримає подарунок від Бога, який він обіцяв люблячим його. Римлянам 6:23 - Бо заплата за гріх смерть, а Дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім Тому такій людині яка виконує закон а Бога не любить, порушувати закон не можна, буде кара за гріх смерть. Милість, чи дар, отримує та людина яка любить Бога і любить інших людей.
Завершення теми про закон?
Якщо людина вірить в правдивого Бога і любить його, вірить в викуп Ісуса Христа , і любить його. Також якщо людина любить свого ближнього як себе, і бажає йому добра. Та обрізується, тому що вважає що це потрібно для Бога. Чи вважає, що субота є святим днем, і цей день він відає Богові, то тут немає порушення закону Христового, тому що все це він робить від любові до Бога і Христа.
Також, якщо людина не обрізується, тому що вважає, що це для Бога непотрібно, і вважає що ніяких днів для Бога виділяти непотрібно. Тому що всі дні він виділив для Бога, і сам любить Бога всім серцем, і любить його сина Ісуса Христа, то також ця людина врятується.
Тут діє принцип який написав Павло до Римлян в чотирнадцятому розділі з четвертого по десятий вірш - Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його. Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання. Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові. Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе. Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні! Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими. А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
(До Римлян 14:4-10)
Та не забуваємо одного, нам потрібно Любити правдивого Бога і правдивого Ісуса Христа, якщо ми не будемо мати правдивого знання про Бога і Ісуса, ми тоді не звільнені від закону, і є раби цього закону. Може людина обрізуватися, гопки скакати в церквах, зі свічками ходити по вісім разів коло храмів, вона буде винна проти закону.
А розділення між людьми які виконують частину Закону Мойсеєвого 10 заповідей, і які не виконують, зробили люди, таке розділення дає можливість пастирям церков (зібрань) бабло рубіть. Суперечки про закон це лишнє, закон не рятує, рятує любов до правдивого Бога, одним словом дух любові. Хоче людина виконувати частину Мойсеєвого Закону то хай виконує, якщо вона любить Бога і совість її каже, що це потрібно. Головне щоб не відпасти, тому що можна захопитися виконанням закону, що почати і жертви приносити та втратити любов до Бога і Ісуса Христа.
Дослідивши закон Месії, я зрозумів чому Павло міг піти і взяти участь у виконані Мойсеєвого закону про «назорейство». Павло знав що не закон його рятує, а рятує його почуття до Бога.
Привиду приклад: Якщо я був би праведним християнином, і хотів привернути увагу людей до правдивого Бога, які мають інші релігійні погляди. Чи було гріхом взяти участь в їхньому релігійному обряді? Якщо я живу по букві законна, це був гріх і це каралося по закону. Та якщо я живу по букві духа любові, це не гріх, сам ритуал мене до Бога не наближає і не віддаляє, мене наближає до Бога має почуття. Почуття до Бога звільнює християнина від законів, тому Павло сказав «Все мені дозволено та не все корисне, все мені дозволено та не все повинно керувати мною ». Я як самий негідний християнин, можу зайти, до любої церкви поставити свічку, мальованим богам храму Артеміди, та це не означає що я порушив закон Бога, тому що я знаю що це не боги. Тому Павло і писав «для язичників я був як язичник, щоб направити до Бога язичників, для людей закону як слуга закону, щоб повернути до Бога підзаконних». Павло міг робити все, що заманеться, тільки він не міг одного, втратити любов Бога. Втрата любові це рівно смерті, тому не спокушайте Бога вашою свободою.
6
Коментарі