Бенкет
- 17.12.23, 16:23
Є в Біблії декілька притч про бенкет. Пригадалися вони мені тому, що сьогодні в храмах читалось Євангеліє такого змісту:
Один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох. І коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове. І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені. Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені. Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти. І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих. І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце. Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій. Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званих, та мало обраних.
В Старому Завіті в притчах Соломона також є притча про бенкет
БЕНКЕТ МУДРОСТІ
Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його, заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу; послала слуг своїх проголосити з височин міських: «хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала: «йдіть, ЇЖТЕ ХЛІБ МІЙ І ПИЙТЕ ВИНО, мною розчинене; ЗАЛИШТЕ НЕРОЗУМНЕ, І ЖИВІТЬ, І ХОДІТЬ ШЛЯХОМ РОЗУМУ». Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі. Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання. Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум; тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя. [Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.]
БЕНКЕТ ДУРОСТІ
Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає, сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста, щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами: «хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона: «води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний». І ВІН НЕ ЗНАЄ, ЩО МЕРЦІ ТАМ, І ЩО У ГЛИБИНІ ПЕКЛА ЗАКЛИКАНІ НЕЮ. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.]
Мені подобається поєднання цих двох епізодів і поєднання слів зі Старого Завіту і Нового.
Слова зі Старого завіту «йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене; залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму» якось перегукуються з ще одним епізодом з Таємної вечері словами Ісуса з Нового завіту з таємної вечері:
"І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів."
Ще були епізоди на цю тему:
"Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. … Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. … То Дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то ДУХ і ЖИТТЯ."
Що це за Дух такий? Це Дух, який дарує життя - Дух Мудрості. Він кличе на бенкет і каже: "ЗАЛИШТЕ НЕРОЗУМНЕ, І ЖИВІТЬ, І ХОДІТЬ ШЛЯХОМ РОЗУМУ", а це проявляти любов до Творця, творіння і свого ближнього. Він не хоче, щоб ми йшли шляхом нерозумності, самообману, обману, туди, де мерці, в глибину пекла.
Але вибір за нами, кожного окремо і людства в цілому, який бенкет вибирати...
Один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох. І коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове. І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені. Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені. Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти. І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих. І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце. Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій. Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званих, та мало обраних.
В Старому Завіті в притчах Соломона також є притча про бенкет
БЕНКЕТ МУДРОСТІ
Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його, заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу; послала слуг своїх проголосити з височин міських: «хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала: «йдіть, ЇЖТЕ ХЛІБ МІЙ І ПИЙТЕ ВИНО, мною розчинене; ЗАЛИШТЕ НЕРОЗУМНЕ, І ЖИВІТЬ, І ХОДІТЬ ШЛЯХОМ РОЗУМУ». Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі. Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання. Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум; тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя. [Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.]
БЕНКЕТ ДУРОСТІ
Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає, сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста, щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами: «хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона: «води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний». І ВІН НЕ ЗНАЄ, ЩО МЕРЦІ ТАМ, І ЩО У ГЛИБИНІ ПЕКЛА ЗАКЛИКАНІ НЕЮ. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.]
Мені подобається поєднання цих двох епізодів і поєднання слів зі Старого Завіту і Нового.
Слова зі Старого завіту «йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене; залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму» якось перегукуються з ще одним епізодом з Таємної вечері словами Ісуса з Нового завіту з таємної вечері:
"І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів."
Ще були епізоди на цю тему:
"Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. … Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. … То Дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то ДУХ і ЖИТТЯ."
Що це за Дух такий? Це Дух, який дарує життя - Дух Мудрості. Він кличе на бенкет і каже: "ЗАЛИШТЕ НЕРОЗУМНЕ, І ЖИВІТЬ, І ХОДІТЬ ШЛЯХОМ РОЗУМУ", а це проявляти любов до Творця, творіння і свого ближнього. Він не хоче, щоб ми йшли шляхом нерозумності, самообману, обману, туди, де мерці, в глибину пекла.
Але вибір за нами, кожного окремо і людства в цілому, який бенкет вибирати...
3
Коментарі
анонім
117.12.23, 23:09
_R
217.12.23, 23:16Відповідь на 1 від анонім
Дякую
Згадав, що в мене також була вже замітка про бенкет
В цьому світі не так все просто,
Неузгоджень в ньому багато,
Ми усі тут неначе гості,
Що зібралися тут на свято.
Хтось наїстись ніяк не може,
Хтось напитися дуже хоче,
Все це дійство на п'янку схоже,
Де так рідко тверезі очі.
Тут у кожного своє "п'яно"
Та у кожного своє "сито",
Своє в кожного "пізно" й "рано",
Своє "щось ще ближньому залишити".
armastry
318.12.23, 05:13
Чашка роль в священиків.в новому заповіті є придча,де Ісус розповідає про пана,який влаштовує бенкет,але запрошені відмовляються прийти.Післ чого він наказує знайти ,,тих хто погодиться.І побачивши ,хто прийшов до, він розлютився і наказав вкинути їх всіх до в'язниці.Все ще не впевнена що розумію про що це (про царство Боже,але я так і не знаю до чого)?
_R
418.12.23, 08:20Відповідь на 3 від armastry
Є те, що Ви кажете в Матвія. Там ніби продовження цієї притчі:
"І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна?та гістьми? перепо?внилась. Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі?льну не вбра?ного, та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав. Тоді? цар сказав своїм слу?гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо?внішньої те?мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“. Бо багато покли?каних, — та ви?браних мало“."
Ну щоб йти на бенкети чи весілля колись треба було пройти якісь мінімальні приготування: відповідно одягтися, помити руки, щоб не засмучувати своїм виглядом інших, не псувати свято.
_R
518.12.23, 08:25Відповідь на 3 від armastry
Перед такими заходами людям пропонували помити руки і якщо їх одяг не відповідав дрес коду, то пропонували навіть одягнутися відповідно до події.
Щоб прийти на бенкет до Мудрості потрібно змиритися з умовами бенкету, одягтися в одяг смирення, розуміння, готовності прийняти її дари. Йти на бенкет до неї бувши упоротим, відкидаючи її правила, без радості і псуючи радість від пізнання іншим - не варто, бо викинуть в місце де нема ні мудрості, ні радості.
nasinynka
618.12.23, 09:04Відповідь на 5 від _R
Мене теж завжди бентежить та притча з Євангелія. Бо ж збирали раби на роздоріжжях всіх, в тому числі і тих, хто ніяк не збирався йти на бенкет:
"І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих".
То як же вони всі могли відповідати правилам бенкету? А прийшовши, тобто прийнявши запрошення, один з них був зразу зв'язаний і ув'язнений.
CJIABIK
718.12.23, 09:11
Находячись в любій компанії, чи за столом де споживають мінерали, чи на тацплощадці де споживаємо звуки музики, чи в учебному класі - це все бенкети. І в залежності, що ми споживаємо на ціх бенкетах, поки ми ростемо, відповідно те й будуємо у вигляді свого фізичного тіла. По будові й образу сатани (666), кому завжди мало: корму, площаді і слави. Чи по будові й образу Божому (640), де людині достатньо всього. Без людських КО(МІ)СІЙ - МІСІЙ КОМІків.
_R
818.12.23, 09:40Відповідь на 7 від CJIABIK
Може й так. Ми постійно щось споживаємо і годуємо та вирощуємо різні свої якості. Кожен росте в своєму напрямку
Ми народились в світі, щоб рости.
Й ростемо трохи в шир, трохи увись,
Себе з роками важче нам нести:
Вагу і мрії, що збулись та не збулись
В вазі і зрості набирає кожен з нас,
Хтось з нас росте грошима та майном,
Достатком виростає в вищий клас,
Хоча в душі своїй стикається із дном.
Усе життя знання збирає хтось
Та хочеться у пізнанні йому рости,
Щоби з життя прибрати всі "авось"
Й зі світом і Творцем стати на "ти".
Віршами чи піснями хтось росте,
Хтось крилами чи світлом у душі,
Збирає хтось щось добре і святе,
Бо це для нього є рости рушій.
Кар'єрний ріст для когось основне,
Щоб владного олімпу досягнути,
Здається, ніби там біда вся омине,
Там вище всіх і всього можна бути
_R
918.12.23, 09:41Відповідь на 7 від CJIABIK
До мудрості, не дурості рости б у бік,
У бік добра, щоб пекло з світу не зробити,
Й коли мине у цьому світі весь твій вік,
Ще б тут нащадкам добре щось лишити
_R
1018.12.23, 09:44Відповідь на 6 від nasinynka
Можливість потрапити на бенкет була в багатьох. Навіть в двох розбійників, які були розіп'яті праворуч і ліворуч від Ісуса. Один з них вирішив покаятися, одягнувши одяг смирення і розкаяння та потрапить на бенкет, а інший повів себе інакше. Хтось залишиться, а хтось буде вигнаний.
В мене самого часто виникають питання до багатьох епізодів.
Є епізод, де говориться, що добрі діла не треба таїти і світла не ховать під ліжко, а є місце, де засуджується показова благодійність і є заклик до того, щоб робити добро таємно, щоб права рука не знала, що робить ліва рука.
Може треба робити так, щоб люди бачили, що робляться добрі діла і вони світили іншим, але не варто займатися власним піаром, а тільки пропогуванням добрих справ. Хто його знає...
Я не годжуся для того, щоб пояснювати