хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

_R

_R

*** ***

  • 31.05.19, 07:07
Знов сьогодні дощ пообіцяли
Та ридаючі плаксиві хмари,
Мов прорвало небо від печалі,
Від болючих по житті ударів.

Небокрай покрився сіризною,
Сиросірим світ весь затягнуло,
Все полите щедрою сльозою,
Ніби радості ніколи і не було...

Ось такий весняний день останній,
Цьогоріч весна не нагулялась,
Може тому плаче на прощання,
Що тепла та сонця бракувало...

А пташкИ з самого ранку безупинно
Все щебечуть, тьохкають, співають,
Певно в них життю радіти є причини,
Небо плаче, ну а їх печалі оминають.

3

Коментарі

12.06.19, 14:23

Грустно

    22.06.19, 14:26Відповідь на 1 від Catty_DElux

    Як кому. Пташкам таки весело було. Таки життя пропонує контрасти. А ще літо воно пропонує

      32.06.19, 16:04Відповідь на 2 від _R

      Як кому. Пташкам таки весело було. Таки життя пропонує контрасти. А ще літо воно пропонуєЖизнь в контрастах. Но так или иначе принимаешь одну из сторон

        42.06.19, 20:17Відповідь на 3 від Catty_DElux

        Як кому. Пташкам таки весело було. Таки життя пропонує контрасти. А ще літо воно пропонуєЖизнь в контрастах. Но так или иначе принимаешь одну из сторонЧиюсь сторону можна по різному приймати. Можна розуміти трагічність ситуації і прийняти сторону істот, які не піддаються печалі і таки не здаватися
        Нє, ну це вищий пілотаж. На таке лише птахи здатні.