Вушко голки

       Чи може пройти людина крізь вушко голки? Вушка голок вони різні бувають і є серед них такі, що через них може пройти людина. В Єрусалимі ліворуч від воріт в іродіанській стіні було знайдено невеликий конусовидний отвір. Згідно з припущеннями дослідників, коли наставала ніч, усі міські ворота зачинялися, а хто не встигав до заходу сонця – могли потрапити в Єрусалим саме через ці ворота.  Обороноздатності міста цей лаз не заважав, оскільки зсередини його захищати було не так важко. А отвір дістав назву «голчиного вушка». Через цей прохід неможливо з гордо піднятою головою в’їхати верхом на верблюді, не можна провести караван верблюдів з вантажем, який хтось наскладав за своє життя. Через цей прохід не пройде навіть верблюд. Через цей прохід можна пройти лише самому, нахиливши голову і визнавши те, що ти прийшов в місце, яке може прийняти тільки тебе.

       Чому я про це згадав? Просто сьогодні в храмах України читають Євангеліє, де Христом використаний  вислів "Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж..."

Від Матвія 19:16-26
І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?
Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.
Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.
Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.
Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?
Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.
Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.
Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.
Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!
Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?
А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.

       Напевно до Бога ми можемо прийти лише з нашими справами, з нашим серцем, з нашою душею, нахиливши свою голову і визнавши, що прагнемо попасти в місце де Він Цар. Не можна до нього приїхати на своєму автомобілі, зі своїм будинком чи заводом. Богу не потрібен наш шик та велич. Він Автор та Творець всього тлінного і вічного. Його не здивуєш нічим бо Він дав початок всьому і знає яке може бути продовження, Він відкрив для нас можливості, Він дав нам світ, в якому ми живемо, дав нам матеріали (золото, залізо, камінь…), можливість знайти засоби (розум та кмітливість), можливість відчувати радість, насолоду, задоволення... Бога не здивуєш творінням людських рук, розуму, серця бо Він перевершив і перевершує їх всіх. Він є нашим початком і дав нам можливість творити.
       Бог точно вміє рахувати краще за нас і напевно в Нього є своя книга з двома рахунками заведеними за кожну людину: «Взяв», «Дав».
       В рахунок «Взяв» входить все, що кожен з нас отримав за життя і першим пунктом там написано «взяв власне життя», а потім йде перелік всього іншого:здібності, спадок, те, що ми взяли в світі природи, в людей…
       А в рахунку «Дав» напевно є перелік всього, що кожен з нас дав природі, своєму ближньому… А останнім пунктом буде написано «віддав своє життя».
       Напевно Богу, як Доброму і Мудрому Господарю, що Сам працює не покладаючи рук і звик давати, не до вподоби будуть ті, в кого ці два рахунки незбалансовані і хто набрав всього лише для того, щоб задовольняти себе і тільки брати, нічого доброго не віддаючи…

       Пройшовши до Бога крізь вушко голки лише з голою душею чи буде нам що показати Тому, Хто дав нам все?... Напевно соромно буде....

PS Хтось отримує країну з величезним ресурсом інтелектуальним, духовним, матеріальним, а використовує все лише на війну та щоб забирати життя в інших…