Ми часто не цінуємо те, що поряд, поки ми це не втратимо. Ми видаляємо телефонний номер знаючи, що він назавжди залишиться в наший пам'яті. Ми прощаємося, знаючи, що зустрінемося знову. Ми говоримо, що подумаємо, знаючи відповідь заздалегідь. Ми шукаємо щось нове, знаючи що без старого не зможемо жити. Ми чекаємо, навіть коли говоримо "іди". Ми лаємося, кажучи собі в душі - "Ну обійми ж мене!", просто обійми. Просто жити і бути кому-небудь потрібним - це вже нагорода. Як...

Читати далі...

Ми часто не цінуємо те, що поряд, поки ми це не втратимо. Ми видаляємо телефонний номер знаючи, що він назавжди залишиться в наший пам'яті. Ми прощаємося, знаючи, що зустрінемося знову. Ми говоримо, що подумаємо, знаючи відповідь заздалегідь. Ми шукаємо щось нове, знаючи що без старого не зможемо жити. Ми чекаємо, навіть коли говоримо "іди". Ми лаємося, кажучи собі в душі - "Ну обійми ж мене!", просто обійми. Просто жити і бути кому-небудь потрібним - це вже нагорода. Як...

Читати далі...

Сім правил, які допомагають бути особистістю 1. Правило Дзеркала. Люди що мене оточують - мої дзеркала. Вони відображують особливості моєї особистості, які я часто не усвідомлюю. Наприклад, якщо хтось мені грубить, значить я так хочу, я це дозволяю. Якщо хтось знову і знову мені бреше, значить я схильний до того, щоб повірити будь-кому. Відповідно ображатися нема на кого. 2. Правило Вибору. Я усвідомлюю, що все, що відбувається в мому житті - це результат мого власного вибору. Якщо я...

Читати далі...

Любить — это прежде всего отдавать. Любить — значит чувства свои, как реку, С весенней щедростью расплескать На радость близкому человеку. Любить — это только глаза открыть И сразу подумать еще с зарею: Ну чем бы порадовать, одарить Того, кого любишь ты всей душою?! Любить — значит страстно вести бои За верность и словом, и каждым взглядом, Чтоб были сердца до конца свои И в горе и в радости вечно рядом. А ждет ли любовь? Ну конечно, ждет! И нежности ждет и тепла, но...

Читати далі...

Иногда люди ищут всю жизнь, а иногда находят за день. Иногда мы ждем, а иногда заставляем кого-то ждать нас. Иногда мы встречаем кого-то, и нам кажется это навсегда, а иногда провожаем, и понимаем, что так и должно было быть. Иногда мы стремимся к общению, расширяем круг знакомых, куда-то спешим, к кому-то торопимся, а порой хочется просто закрыть глаза, и больше ничего не надо – только ты и тишина, вселяющая спокойствие в твою душу и разум. Иногда мы отключаем все телефоны, лишь бы нас никто...

Читати далі...

Сегодня я проходила мимо парка с аттракционами. Я не могу тратить деньги впустую и потому принялась просто разглядывать посетителей. Долго простояла перед «русскими горками»: я видела, что люди ищут острых ощущений, но, когда все это приходит в движение, умирают со страху и кричат: «Остановите!» Чего же им надо? Если они выбрали для себя приключение, разве не следует настроиться на то, чтобы идти до конца? Неужели они считают, что благоразумней будет пройти мимо этих крутых подъемов и отвесных...

Читати далі...

Разрешите представиться...СЧАСТЬЕ. Я вам крылья даю, чтоб летать. Чтобы солнечным днём и в ненастье, Ни печали, ни горя не знать. Разрешите представиться...РАДОСТЬ. Я...луч солнца, ромашек букет, Вкус малины, медовая сладость, Я лекарство от скуки и бед. А я...ЖИЗНЬ. Разрешите представиться. Я плохая, хорошая...разная. Пусть кому-то могу я не нравиться, Согласитесь...я всё же прекрасная!