Чи зможе канібал стати вегетаріанцем?

  • 22.09.12, 14:31

Демократичний глобальний світ може ліквідувати диктатури в суверенних країнах швидко, ненасильницькими методами та в межах міжнародного права. Однак треба поставити поза законом подвійні стандарти у відношенні до диктаторів та їх оточення. Вони повинні перестати бути вищими за закон. Справді, коли застосовуються санкції, вони мають стосуватися саме їх, а не громадян, якими вони злочинно правлять. Навіщо завдавати подвійний удар і так безправним і знедоленим народам. Давайте перестанемо шукати простий вихід, застосовуючи санкції, та діятимемо безпосередньо проти тих, хто уособлює авторитаризм і диктатуру. 

Дозвольте мені запропонувати програму «Захист демократії». По-перше, без коливань та марнування часу світові демократії повинні створити механізм проведення міжнародних антикорупційних розслідувань проти правлячих диктаторів та їх оточення. Подібні розслідування мають стати нормою для кожної країни, захопленої диктатором. Усі диктатори без винятків привласнюють державні ресурси та використовують для проведення своїх незаконних операцій із фінансами та власністю території демократичних країн. Можливо, такий стан речей тимчасово вигідний окремим країнам, де зберігаються брудні гроші, але в стратегії це смертельно небезпечно для збереження цінностей глобального світу.

По-друге, базуючись на міжнародному та національному законодавстві демократичних країн, треба розпочати арештовувати та конфісковувати власність і здобуті злочинним шляхом фінансові ресурси диктаторів та їх оточення. Це може бути складно, може зайняти багато часу, але верховенство права не повинно більше використовуватися для захисту диктаторського грабунку. Давайте замість цього захищати народи, чиї ресурси було розграбовано на користь купки людей. 

По-третє, треба зробити можливим притягнення диктаторів та їх оточення до відповідальності в тих країнах, де мали місце їх корупційні трансакції, не чекаючи, поки їх судитиме Гаазький трибунал за масові вбивства людей, які повстануть на вимушені революції. Таким чином, коли диктатора буде скинуто, світовим демократіям необхідно запропонувати підтримку новим режимам, проведення ефективного, прозорого і чесного судового процесу у своїй країні. 

По-четверте, зробити диктаторів та їх оточення персонами нон-грата у кожній демократичній країні. 

І це тільки частина мирних та справедливих заходів, які впевнено дадуть бажаний результат. Все це може запрацювати як система світової очистки політичних каналізаційних стоків, тільки якщо у світових лідерів буде бажання включити питання політичної ліквідації диктаторів до свого порядку денного. Наші лідери повинні присягнути, що вони не вирощуватимуть їх для якоїсь політичної вигоди; не виховуватимуть їх, адже це виховання зазвичай обертається проти їхніх власних народів; не користуватимуться ними як інструментами, і не даватимуть їм жодного шансу виправдати своє неналежне правління. Інакше сотні мільйонів людей на нашій планеті будуть позбавлені шансу на свободу та справедливість.

Кроки, які я виклала, є, безумовно, правильним шляхом у відносинах з диктатурою Януковича. Я передала всі вагомі докази міжнародної корупції українського режиму до відповідних міжнародних інституцій. Але треба діяти негайно, не після парламентських виборів, коли «Сім’я» остаточно приватизує український парламент, ліквідує український суверенітет та залишки демократії. Не дайте їм шансу на зміцнення! А потім таку саму логіку дій можна було б застосовувати для інших країн, де народи потерпають від диктатури.

Моя країна зараз балансує на лезі бритви — або вона повернеться до цінностей об’єднаної Європи, або забетонує регіональний авторитаризм пострадянського простору. 

Звичайно, сильні демократичні країни мають право під час кризи, коли так важко їм самим, втомитися і залишити молоді демократії напризволяще. Ви можете вважати, що ми самі маємо вирішити проблему зі своїм режимом Януковича. Мовляв, хай та дивна та непередбачувана країна сама розбирається із власними проблемами. Однак в історії вже були такі випадки, коли відмахувалися від проблем, і вони, ці проблеми, невдовзі грюкали у ворота Праги, Варшави чи Парижа.

У декого це моє звернення може викликати підозру у втраті надій на перемогу. Але це не так. Наша надія — це українське громадянське суспільство, яке підніметься на повний зріст, це журналісти, які скинуть кайдани й організують рух опору цензурі, це патріархи національно-визвольного руху, які стануть моральним стрижнем боротьби, це опозиція, яка знайде в собі мудрість об’єднатися. Я також вірю, що наш середній клас, який хоче вільно і успішно розвиватись, і наша молодь, яка народжена в незалежній державі та хоче жити у вільній країні, стануть на захист своєї свободи та свободи своїх родин і друзів. 

Ми, українці, будемо міцно стояти за свою незалежну, європейську, демократичну, справедливу країну, за свою гідність та свободу аж до перемоги. Ні в кого немає сумнівів, що якщо вибори в Україні могли би бути чесними, то мафія негайно була б політично ліквідована. На жаль, надії на чесні вибори, ще раз підкреслюю, вже не існує! Але ми не кинемося в тил або в табір диктатури, де непогано годують за зради і послужливість. Ми не маємо на це морального права, бо наша поразка та їхня перемога найгіршим чином змінять Україну та вплинуть на всю Європу.

У багатьох пострадянських країнах уже надовго втрачено час на демократичний розвиток. В Україні — ще ні! Ви вже багато зробили, і ми дякуємо вам за кожен крок, за кожне слово допомоги, але дійте далі! В України є шанс на боротьбу! Не зупиняйтеся! Давайте всі разом не втратимо цей шанс!

А ще я хочу звернутися до моїх рідних українців — як на Батьківщині, так і в усьому світі: прокиньтеся! Повстаньте! Незалежній Україні ніколи не було так тяжко, як зараз! В якому б куточку світу ви не були — гуртуйтеся, знаходьте можливості для спільних дій та протестів. Звертайтеся по допомогу та підтримку для України до урядів своїх країн. Захистіть Україну, захистіть свою землю, віддайте їй зараз частинку свого життя. Зараз вона потребує допомоги своїх синів та доньок по всьому світу. 

Я не можу зараз із вами спілкуватися особисто, але я знаю, що ви мене чуєте і що вам усе це не байдуже — так, як і мені. І тут, за ґратами, я відчуваю пульс нашого великого єднання, солідарності, взаєморозуміння України та світу. 

Вірю, що це єднання все змінить на краще, це і є наша надія, наш український шанс, шанс на сильну та розширену Європу.

Юлія ТИМОШЕНКО.

(с) Повний текст звернення Ви можете знайти ось тут:

Смотрящие.

  • 18.09.12, 00:37

Кто, как и зачем следит за вами через интернет

Текст: Евгения Савченко


Безопасность компьютерных данных и наша, пользовательская, измеряется отсутствием вирусов – троянов, червей и других гадких вредоносных программок, рассчитанных на то, чтобы слегка или серьезно подпортить жизнь нам с вами. Однако последние пару лет показывают, что вирусы прошлого, да и настоящего, – детский 8-битный писк на лужайке Super Mario по сравнению с тем, что действительно грозит каждому из нас.

Ну что, действительно, может сделать вирус? Заставить обладателя компьютера скачать, расставшись с кровно заработанными пятьюдесятью долларами, лицензионный антивирус? Переустановить операционную систему? Поменять пароли в Facebook? Залатать дыру в Wi-Fi? Побегать по конторам, занимающимся восстановлением данных? Напугали! Все это решаемо и не страшно.

Гораздо страшнее, что вся та, казалось бы, безобидная информация, которой мы ежедневно делимся с любопытными друзьями, хвастливыми коллегами и надоевшими родственниками, в любой момент может оказаться у злоумышленников. Кто, как и зачем следит за нами беспрерывно и как предотвратить сей мерзкий факт – вот о чем сегодня пойдет речь.

Не желаете печенья?

Смартфоны могут заносить в системные поля фотофайла координаты точки, в которой сделан снимок. При публикации снимка в социальных сетях онлайн-ресурсы могут автоматически сопоставить координаты и выдать точный адрес места съемки

Facebook и электронная почта стали для многих неотъемлемой частью каждого утра. Но задумайтесь на минутку! Ведь мы с вами постоянно отправляем во Всемирную сеть столько интимных деталей собственной жизни, что никакой шпион и не нужен. Достаточно 24 часа в сутки записывать действия, которые мы выполняем за нашими девайсами: в каком клубе и с кем Света пятый раз за ночь побывала в Facebook, туфли какого размера и почем купил Алексей, когда Ирина собирается на конференцию в Польшу, в какой детский клуб Сергей отвел своего сына, на какой станции метро вышла Катя, каким координатам GPS Андрей присвоил тег home sweet home.

И кто же будет записывать всю эту вроде бы никому не нужную ерунду, спросите вы? Есть такой Джеймс Бонд, и на вашем компьютере он тоже установлен. Это – наша собственная беспечность, скрывающаяся под милым названием «печенька» или cookies. 

«C is for cookie and it’s good enough for me», – пел милый синий плюшевый Монстр Пряник в обучающей программе «Улица Сезам», даже не подозревая, что послужит идейным вдохновителем создателям первых «печенек», компании Netscape Communications. Старые гики, возможно, помнят, что до Google Chrome, до Internet Explorer, до Opera и, конечно, Safari был такой браузер, как Netscape Navigator, «дедушка» современного Mozilla Firefox, и был он самым распространенным вплоть до середины 90-х годов. Именно в Netscape впервые и появилась поддержка cookies. Их придумали для того, чтобы собирать информацию о посетителях и хранить ее не на переполненных серверах компании, а на жестких дисках самих посетителей. Для начала «печеньки» регистрировали базовую информацию: проверялось, был уже посетитель на сайте Netscape или зашел впервые. Позже программисты поняли, что cookies можно обучить записывать практически любые сведения о пользователе, которые он сам захочет оставить в Интернете. Собирались они, разумеется, без ведома мирных посетителей.

Незаметно внедренные в Netscape Navigator в 1994-м, а в Internet Explorer в 1995-м, «печеньки» оставались безвестными тружениками вплоть до 1996 года, когда о них, благодаря журналистскому расследованию, узнала вся почтенная интернет-публика, – и разразился международный скандал. Общественность была в шоке: брат, пока не очень большой, но все же брат, оказывается, следил за всеми действиями ежеминутно и, более того, все записывал. Утверждения создателей о том, что все данные хранятся в безопасности (а именно – на собственном компьютере каждого пользователя) и не могут быть использованы злоумышленниками, успокаивали слабо. А вскоре стало ясно, что эти утверждения не являются достоверными.

Как выяснилось, при большом желании злоумышленник может перехватить файл-«печеньку», отправленный на сайт, который создал это произведение компьютерно-кулинарного искусства, и, прикинувшись пользователем, действовать на сайте по своему усмотрению. Так взламывают почты, аккаунты в интернет-магазинах, банках и т.п. Но, признаемся, сделать это не так-то просто.

Более того, несмотря на заявленную анонимность cookies, даже сами маркетологи признают, что классификация пользователей, то есть нас с вами, дошла до совершенства. Нужны все обладатели Safari 25–35 летнего возраста, мужского пола, с карточкой в Citibank, закончившие МАИ, неженатые, страдающие близорукостью, носящие длинные волосы, фанаты сериала Star Wars и группы Nickelback, с годовым доходом $50–100 тысяч, частые посетители клуба Rolling Stone, проживающие у метро Новогиреево? Пожалуйста, вот эти три человека.

Кто покупает эту информацию? Как он захочет ею воспользоваться? Наша паранойя налила себе стакан чего-то с апельсиновым соком и отказывается отвечать на этот вопрос. Массовость же явления давно вышла за любые приемлемые пределы.

Эксперимент, проведенный Wall Street Journal в 2010 году, показал, что 50 самых популярных сайтов Америки установили от своего имени на тестовый компьютер 3180 файлов-шпионов (уже упомянутые нами «печеньки» и их младшие продвинутые братья «биконы», или «маячки»), записывающих за безмятежными пользователями в буквальном смысле все. Лишь менее трети файлов имели отношение к работе самих сайтов – фиксировали пароли, запоминали предпочитаемый раздел, чтобы с него начать в следующий раз, и так далее. Остальные существовали лишь для того, чтобы побольше узнать о конкретном посетителе и подороже продать собранные о нем сведения. Единственным сайтом, который не установил ни одной неприятной программки, оказалась «Википедия».(ОЙ ЛИ???)

Как действует этот алгоритм? Очень просто. Сайт, на который вы пришли, чтобы прочесть утреннюю почту, присваивает вам уникальный код, например 76buj7btimlglrs98vv549vvvvv3v46un9r8, высылает этот код вам в качестве текстового файла, сохраняет на вашем компьютере и начинает вместе с вами читать вашу драгоценную почту под семью замками и многобитным паролем. И что же там пишут? Друзья позвали вас в кино! «Печенька», не теряя времени, записала, на какой фильм, в каком кинотеатре и в какой день. Из банка пришло письмо? «Печенька» срисует название банка, а может, и суммы из выписки, а также магазины, в которых вы тратили деньги. Письмо от авиакомпании с отчетом по милям? «Печенька» отметит, куда вы летали. Приглашение присоединиться к папке на DropBox? «Печенька» отметит, что он у вас установлен, и автоматически зачислит вас в гики. Реклама бренда ноутбуков на ближайшие три месяца на этом сайте вам обеспечена. Дальше – больше.

Помимо cookies, как мы уже сказали, есть еще и «маячки». Они не высылают сами себя пользователям, а размещаются прямо на сайте в качестве небольшой картинки или пиксела. «Биконы» способны запоминать введенные с клавиатуры данные, распознавать место нахождения курсора мыши и еще много чего. Сопоставив их вместе с «печеньками», получаем картину, достойную гнезда параноика.

Если вы нам не верите, попробуйте набрать название любого популярного товара в Google. Ваш интерес к этой вещи мгновенно запишет «печенька», а воротилы рекламного мира тут же продадут его алчному рекламодателю. Будьте уверены, «утром в газете – вечером в куплете»: в ближайшее же время вы увидите рекламу этого товара на собственной странице в Facebook. Нажмете «Мне нравится»?

Воспользовавшись сервисом Privacychoice.com, можно узнать, кто именно следит за вашими действиями, фиксируется ли только общая или также и личная информация, как долго она хранится и гарантируется ли ее анонимность.

Для чего можно  использовать такую информацию

В настоящее время большая часть информации используется на первый взгляд относительно безвредно. У девочек, публикующих котиков в социальных сетях, появляются объявления о новых видах кошачьего корма; мальчикам, обсуждающим девайсы, предлагают купить новый смартфон; модным хипстерам рекомендуют фотокамеры Leica; папам, болеющим за ЦСКА, показывают новые кроссовки; а мам, спрашивающих совета по пеленанию юного отпрыска, заваливают рекламой подгузников. Бабушке из второго подъезда могут предложить виагру и похоронные услуги недорого. Не очень гуманно, чем крайне недовольны американские и английские ассоциации по защите прав человека, но пока что законодательно cookies на международном уровне никак не ограничены, а даже, наоборот, выделены в приоритетную группу с «зеленым светом».

Компаний, действующих на этом небедном рынке извлечения выгоды из нашего с вами хвастовства и любопытства (а денежный эквивалент всемирного рынка интернет-рекламы уже вплотную подобрался к сотне миллиардов долларов), превеликое множество. И действительно, кому нужен просто баннер, если есть шанс повесить рекламу, которая тесно связана с интересами и образом жизни пользователя. В этом случае шанс, что наивный пользователь кликнет на пестрый квадратик, кричащий «купи меня!», будет гораздо выше. Поэтому и стоимость таких объявлений в несколько раз выше обычного, ведь рекламодатели, идущие на премиумную покупку, наивно хотят быть уверены в том, что их ролики и товары будут востребованы потребителем.

Скромноє обояніє вождя українського пролєтарьяту.

  • 12.09.12, 13:52
При наших дедах за такое в Политбюро сажали! 2012-07-26 12:17:00

Реклама КПУ цього сезону - вражає. Своєю тупою агресивністю вона спрямована на люмпенів, а її гасла про "заможних" і "привладних" нагадують про самих КПУшників.

Агітація це чи проституція? Як гасла українських комуністів співвідносяться із їхнім розкішним способом життя?

Кажете, політична реклама Королевської ще більш нав'язлива (о, скільки людей дозволяли собі найбрудніші вислови на адресу Королевської та її мрії під час демонстрації матчів Євро-2012!!!), а реклама регіоналів про "подолану стабільність" - ще більш огидна?

Це так, але в Україні наразі нема жодної політичної сили, де пропоновані виборцям гасла настільки розходилися б з тими життєвими принципами, якими в повсякденному житті керуються вожді українських комуністів.

Скільки часу до настання комунізму?

Мабуть, немає більш виразного символу пострадянських капіталістичних понтів, ніж швейцарський годинник ціною від кількох до кількадесяти тисяч доларів.

Захисник прав трудящого люду та борець із хижаками-експлуататорами апріорі не мав би чіпляти на руку такий показовий символ належності до класу скоробагатьків.

Однак лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко цієї логіки не поділяє.

Зверніть увагу на годинничок на зап'ясті палкого борця з олігархами, які розвалили Великий Радянський Союз.

Годинник зблизька, фото перевернуте, щоб легше прочитати назву:

Дивна річ: волохату руку головного українського комуніста прикрашає зовсім не годинник радянського виробництва - який-небудь "Рекорд", "Победа" чи "Командирський".

А наскрізь буржуазний золотий "Патек Філіпп" за 13 тисяч доларів.

Втім, це не єдиний "Патек Філіпп" Петра Симоненка.

Є ще один - значно пафосніший Ось він, на руці вождя українського пролетаріату, який в колі однодумців святкує Першотравень:

Схоже, Пьотр Ніколайович таки зрозумів, що палитися на публіці із дорожезними годинниками - це якось не дуже позитивно впливає на імідж захисника інтересів пролетаріату та поборника комуністичної ідеї. Треба б щось поскромніше. І такий варіант знайшовся - ось він, на фото нижче.

В порівнянні з попередніми "Патек Філіппами" цей "Моріс Лакруа" - просто взірець аскетизму. Корпус із нержавіючої сталі, ціна взагалі непацанська - в районі трьох тисяч доларів.

Пенсія, яку зараз призначають звичайному українському працівнику, становить близько 900 гривень. Нескладні арифметичні підрахунки вказують, що три "симоненківські" годинники - це більше тисячі таких-от трудових пенсій.

Шалаш в Шушенском (тм)

Ну чи "хатинка над озером". Щасливі діти, які народилися за незалежної України і яким ніхто не компостував мізки міфами про доброго дідуся Леніна - їм фраза"Хатинка над озером" навряд чи щось нагадає.

А старше покоління ще пам'ятає, що "Хатинка над озером" - це хрестоматійний вірш Наталі Забіли про перебування Леніна у Фінляндії.

Невідомо, чи згадував Симоненко про цей вірш, коли будував собі будинок у селі Горенка під Києвом.

Це, зрозуміло, не Фінляндія, але значно комфортніше, ніж відомий усім радянським людям курінь Леніна.

1,37 гектари землі - на час купівлі її ринкова вартість становила 1,5 мільйони доларів. Триповерховий будинок із башточками, арками, балюстрадами та іншими зразками зовсім не пролетарської архітектури. Ну і озера тут теж є - аж два.

Прикметно, що коли Петра Симоненка запитують про цей будиночок, який пасував би не вождю українського пролетаріату, а олігарху середньої руки, той, немовби позичивши чесні-чесні очі у дєдушкі Лєніна, відповідає: це не мій будинок, а сина. А до сина які претензії? Сталін же говорив, що син за батька не відповідає. Значить, і батько за сина теж не відповідає.

Втім, шила в мішку не сховаєш: місцеві жителі чудово знають, хто насправді живе в будинку. І Симоненка з молодою дружиною і дітьми неодноразово бачили на прогулянці - звісно ж, не в селі серед простого люду, а за парканом його садиби. Трохи невдало ділянка розташована, на схилі - і червоний, як Кремлівська стіна, паркан часом не приховує від сторонніх поглядів.

А може, симоненківський будинок - це виняток, а решта депутатів-комуністів дотримується пролетарської аскези? Угу, аж три рази. Ось, наприклад, заміський будинок депутата від КПУ Спиридона Кілінкарова в селі Стукалова Балка під Луганськом, сфотографований місцевим журналістом Олексієм Тумановим.

Це, звісно ж, не симоненківські хороми, але вартість такого будиночка не може бути нижчою від трьохсот-чотирьохсот тисяч доларів. Де може взяти такі гроші капіталіст, зрозуміло - він визискуватиме трудящі маси. А от де їх взяти слузі народу з депутатським посвідченням в кишені?

З буржуазним душком

Повернемось до нашого головного героя. Саме зараз розпочинається виборча кампанія - і Петро Симоненко активно їздить регіонами, роз'яснюючи своєму електоратові зміст плакатів та білбордів, якими рясно всіяні вулиці українських міст і містечок. Наприклад, ось такого.

Донецькі журналісти, які відстежували цей візит, помітили цікавий факт. На прес-конференцію Симоненко прибув на не дуже пафосному автомобілі Hyundai Sonata - ну просто-таки наочна демонстрація скромності вождя. Але річ у тім, що це авто належить голові донецького обкому КПУ - тобто, Симоненко його просто позичив. А в цей же час поруч із цією машиною стояв позашляховик "Лексус" із київськими номерами, хлопці у якому явно виконували функції охорони.

Схоже, що Симоненко в цьому випадку запозичив досвід його російського колеги Зюганова - лідер КПРФ, їдучи на мітинг, спиняє своє круте авто за кілька кварталів, знімає з руки дорогий годинник та піджак за кілька тисяч доларів, пересідає в скромнішу автівку і в такий спосіб "зближується з народом".

І насамкінець, звернемо увагу ось на цей передвиборчий заклик комуністів.

Яких же це корупціонерів комуністи зібралися прописати в тюрмі? Ой, а ми, здається, знаємо одного. На фото - мітинг лівих сил у 2010 році у Києві. Поруч із Симоненком - Василь Волга.

У 2010 році він за квотою комуністів отримав вельми хлібну посаду голови Держкомісії фінпослуг (не він один, до речі - українські комуністи найпарадоксальнішим чином поєднують антикапіталістичну риторику із типовою буржуазною практикою лобіювання комерційних інтересів партійних спонсорів).

А ще через рік Волга був заарештований за підозрою в хабарництві і зараз вже рік як сидить у слідчому ізоляторі.

Так що в пошуку корупціонерів, чиє місце в тюрмі, керівникам українських комуністів далеко ходити не доведеться - варто подивитися в дзеркало.

От якби Владімір Ільіч Лєнін виліз на годинку з Мавзолею і подивився на всі ці ігри українських комуністів, - як би він відреагував?

Назвав би Симоненка іудушкою та політичною проституткою (до речі, "дряхлим старим проститутом" нещодавно обізвав колишнього соратника "альтернативний комуніст" Леонід Грач, якого ревнивий ПеНіС запідозрив у намаганні захопити владу в партії і вичистив з лав у кращих радянських традиціях)?

Чи схвально прокартавив би: "вєгной дагогой идьот тавагіщ"?

Адже зараз уже не становить таємниці те, що радянські вожді від самого початку аж ніяк не жили як аскети.

До їх послуг було все найкраще - палаци та розкішні дачі, особистий транспорт, розкішна їжа, першокласне медичне обслуговування.

А історії про "єдину шинель" та "моркв'яний чай" вождів були нічим іншим, як локшиною на вуха довірливого пролетаріату.

Так що в цьому сенсі Симоненко жодним чином не відійшов від лінії партії - навпаки, він неухильно її дотримується.

Cеред наших друзів є прихильники лівої ідеї, які вважають за необхідне обмежити апетити глобального капіталу і захистити інтереси трудящих мас. Однак ми категорично стверджуємо: не можна водночас говорити про захист інтересів пролетаріату і при цьому вести спосіб життя типового українського нувориша.

Люди, які так чинять, не заслуговують ні на повагу, ні на розуміння, ні тим більше на владу.

                                             (с) К.П.

Настільна книга русскоговорящего.

  • 11.09.12, 12:08

Описание книги:

Автор: Мокиенко В.М., Никитина Т.Г.
Название: "Русское сквернословие. Краткий, но выразительный словарь."
Год издания: 2008.
Язык: русский.
Формат: djvu.
Качество: Отменное.
Размер файла: 8 Мб.
Кол-во страниц: 384.

Словарь содержит русские матерные слова и выражения, примеры их использования, разъяснено их происхождение. Это качественная работа, выполненная профессиональными лингвистами Мокиенко В.М. и Никитиной Т.Г. на основе их многолетнего изучения русских матерных слов. Авторы доказывают общесловянское происхождение русского мата, опровергают некогда ходившую в народе теорию о якобы тюркском его происхождении. Однако, неоспоримо то, что именно в русском языке мат развился в совершенно удивительный смысловой слой языка. Книгу жизненно необходима каждому человеку, который говорит по-русски. Если у авторов не получится отучить людей ругаться, то по крайней мере, они смогут научить нас браниться к месту и со смыслом.

http://depositfiles.com/files/c6emh1m8g

Як мене тішать такі фани!

  • 10.09.12, 01:02

http://www.youtube.com/watch?feature=endscreen&NR=1&v=lS-vv55z1D0
ura Ці юнаки такі милі! applause

Є  набагато крутіші - донецькі "Кроти":
podmigfootball

Акція протесту проти згортання свободи слова в Україні.

  • 08.09.12, 17:00
Сьогодні в Донецьку 8 вересня о 12 годині на центральній площі міста відбулась
 акція протесту проти згортання свободи слова в Україні і підтримки каналу ТВі, 
на якій зібралось понад сто учасників .











Бажаючі виразити свої побажання, пишуть послання президенту на тому, 
чого він більше всього боїться:







Пікет в Донецьку проходив в рамках всеукраїнської акції, котру організувала Партія Демократичний Альянс, рухом "Вільний простір" та Асамблеєю громадських організацій малого та середнього бізнесу  України.
 Було б непогано щоб всі піднялись на захист ОСТАННЬОГО БАСТІОНУ ПРАВДИВИХ НОВИН на корумпованому інформаційному просторі України.
Як ми боремось за свої права і свободи: за право на працю і свободу слова; як відстоюємо рідну мову, як будемо захищати свої голоси на виборчих дільницях - так і будемо жити.privet

Опозиція України оприлюднила злочини Януковича.

  • 06.09.12, 16:39
Оппозиция подала в суд разъяснения о «преступлениях» Януковича
Материал предоставлен изданием ЛІГА.net
6 сентября 2012, 11:30 (мск)
 

Объединенная оппозиция просит Высший административный суд признать 
противоправными действия Виктора Януковича на должности президента Украины. 
Дополнения к ранее поданному иску и подписи 500 тысяч украинцев лидеры 
оппозиции Арсений Яценюк и Александр Турчинов передали в ВАСУ сегодня.
ВАСУ принял в производство иск Батькивщины, но попросил расшифровать, 
что имеется в виду под нарушениями и преступлениями президента Украины.


«Мы обратились в Высший административный суд с иском против президента Януковича. 

Мы расшифровываем суду весь перечень тех злодеяний, которые Янукович совершил против 

Украины. Все, что Янукович обещал перед президентскими выборами, все он и не выполнил. 

Мы требуем от ВАСУ рассмотреть иск по сути и требуем вызвать президента Януковича в суд 

для дачи пояснений», — сказал Яценюк, которого цитирует корреспондент ЛІГАБізнесІнформ.

В свою очередь, Турчинов считает, что такой иск — это начало процесса, который рано или 

поздно закончится импичментом президента и восстановлением правосудия.

Вместе с тем, юрист ВО Батькивщина Павел Петренко разъяснил журналистам, что сам иск 

был подан еще в конце июля.

«Сейчас мы подготовили больше чем на 500 страниц обоснование противоправности 

действий Януковича и вместе с подписями граждан, присоединившихся к иску, передаем его

 в суд», — сказал он.

По словам юриста, у суда есть срок пять дней, чтобы принять решение и взять дело в 

производство.

«Основное требование — признать действия Януковича противоправными в части 

выполнения своих функций как президента Украины на должности. Потому что он был избран 

по старой Конституции с намного меньшими полномочиями, чем те, которые имеет сейчас.

 Этого будет достаточно, чтобы запустить процедуру импичмента в парламенте», — 

добавил он.

Новий мовний скандал.

  • 04.09.12, 12:35
Новый скандал вокруг языка: что будет с законом Кивалова-Колесниченко
Наталья Кондратьева, «Главред», 03.09.12 // 13:00
Руководство рабочей группы по усовершенствованию языкового законодательства, которая заканчивает подготовку изменений в закон Кивалова-Колесниченко, похоже, вдрызг разругалось с самими авторами скандального документа. «Главред» пообщался и с теми, и с другими.

Созданная по поручению Президента Виктора Януковича и курируемая гуманитарнымвице-премьером Раисой Богатыревой рабочая группа завершает работу надязыковым законом. И хоть текст документа пока не обнародован, но уже стало известно, что закон, в случае внесения в него изменений, будет существенно отличаться от «исходника». Другим будет даже название.

Подробніше:*http://www.glavred.info/archive/2012/09/04/123228-0.html 

Світлій пам'яті мученика українського народу присвячується.

  • 04.09.12, 00:12

Василь Стус - відомий український поет і перекладач, правозахисник, один із найбезкомпромісніших в'язнів совісті колишньої тоталітарної епохи. Народився Василь Семенович 6 січня 1938 року в селі Рахнівці Гайсинського району Вінницької області в родині селянина. Закінчив українське відділення історико-філологічного факультету Донецького педагогічного інституту. Працював учителем на Кіровоградщині, потім служив у війську. Протягом 1961-1963 років Василь Стус учителював у Горлівці, а з березня 1963-го - працював літературним редактором газети "Социалистический Донбасс". 1964 року він обійняв посаду аспіранта Інституту літератури АН УРСР, звідки його звільнили за те, що "неодноразово брутально порушував" норми поведінки працівника наукової установи... За виступ на захист заарештованих українських інтелігентів був звільнений із роботи в історичному архіві Києва. У січні 1972 року Василь Стус був заарештований і засуджений у Києві у вересні того ж року до 5 років таборів і 3 років заслання. А ще жорстокішим було друге покарання: за участь у Гельсінській групі він був заарештований у травні 1980 року і засуджений того ж року до 10 років ув'язнення і 5 років заслання. Відбуваючи покарання в Пермській області, поет важко хворів і там же помер у ніч із 3 на 4 вересня 1985 року. Він був похований на табірному цвинтарі в холодній уральській землі... 19 листопада 1989 року траурна процесія пройшла Києвом до Байкового кладовища. Чорну домовину з далекого холодного Сибіру з прахом Василя Стуса прийняла рідна земля. Поет став яскравим уособленням українських борців за права людини, свободу думки, державну незалежність. Він переміг смерть, бо залишився серед живих своїми високими помислами і вчинками. Звання Героя України Василю Стусу присвоєно посмертно.

О краю мій, коли тобі проститься
крик передсмертний і важка сльоза
розстріляних, замучених, забитих
по соловках, сибірах, магаданах?
Убивці, вбивці вбивць, убивці вбивців вбивць —
шлях справедливості — над людськістю наруга.
Брехня брехні! Все лжа — прогреси ваші.
Вся ваша правда — лжа! Брехня брехні.
О краю мій! Наруго революцій,
потворне посміховисько катів!
І рай, і пекло — все тут під'яремне,
тут навіть мертвих сором спопелив би,
якби раніше кат не спопелив.
Ти фарисеїв царство. Суддукеїв
страшне багно, мій краю огняний!
Ти вічність катував, катуєш землю.
Батьки й сини — кати. Учні й навчитель.
Чи ти не чуєш, як вони зовуть,
зовуть тебе з любов'ю і прокльоном.
Ти їхніми сльозами ще ридатимеш,
і їхній біль поб'є тебе колись.
О краю мій, великий, як Сибір,
хай шир твоя не для Сибіру — вірю,
та поки кожен шлях цей не проміряє —
не запанує у Вітчизні мир.
Хай покоління прокричать, проорять
і продзвенять на струнах з людських жил
твоє минуле зганьблене, прийдешнє
твоє спаплюжене минулим. Гірко
з сльозами на очах радіть нащадкам,
які колись очистяться од скверни
і злочинів, у світі найстрашніших:
вбивати правду — правдою.

1962-64


                                     Терпи, терпи - терпець тебе шліфує,

                                     сталить твій дух - отож терпи, терпи.

                                          Ніхто тебе в недолі не врятує,

                                         ніхто й не зіб'є з власної тропи.

                                        На ній і стій, і стій, допоки скону,

                                        допоки світу й сонця - стій і стій.

                                      Хай шлях до раю, пекла чи полону -

                                         тримайся далі розпачу й надій.

                                 Торуй свій шлях, той, що твоїм назвався,

                                        той, що обрав тебе, як побратим.

                                         До нього змалку ти заповідався

                                      сумним осердям, поглядом сумним.

                                                                 

                                                                                                                                                       

                                                    Як добре те, що смерті не боюсь я

                                                      і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
                                                   Що вам, богове, низько не клонюся
                                                       в передчутті недовідомих верств.
                                                   Що жив-любив і не набрався скверни,
                                                       ненависті, прокльону, каяття.
                                                      Народе мій, до тебе я ще верну,
                                                        і в смерті обернуся до життя
                                                  своїм стражденним і незлим обличчям,
                                                      як син, тобі доземно поклонюсь
                                                       і чесно гляну в чесні твої вічі,
                                                       і чесними сльозами обіллюсь.
                                                    Так хочеться пожити хоч годинку,
                                                          коли моя розвіється біда.
                                                  Хай прийдуть в гості Леся Українка,
                                                     Франко, Шевченко і Сковорода.
                                                  Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
                                                    уже не ремствуй, прозирай у глиб,
                                                  у суще, що розпукнеться в грядуще
                                                          і ружею заквітне коло шиб.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       


                     

                                                               


Фифект фикции.

  • 03.09.12, 20:32
Азаров в прямом эфире назвал Путина «Футиным».
smehrofl
27.08.12 // 13:33

В Сети появилось видео, как во время визита Николая Азарова в Луганск премьер в очередной раз оговорился и назвал президента Российской Федерации Владимира Путина – «Футиным".

Количество просмотров данного ролика скоро достигнет 1000 просмотров, сообщает блоггер интернет-издания Е-Donbas - Jyrnalist.

 «Не смог приехать Президент Украины Виктор Фёдорович Янукович. Но в данный момент времени он летит в Сочи на встречу с президентом Российской Федерации Вадим Вадимычем Футиным» — произнес Николай Азаров.crazy

Ранее «Главред» сообщал, что в 2011-м году Азаров при посещении Волынской области перепутал крупнейший в Украине таможенный пост Ягодин и назвал его Яготином(райцентр в Киевской области).(геОЛУХ!)

Известным уроженцем Яготинского района является экс-футболист и кандидат в нардепыАндрей Шевченко.

видеоjyrnalist.ru                                       

P.S. Схоже, що він половину алфавіту не вимовляє!omg