Чи зможе канібал стати вегетаріанцем?

Демократичний глобальний світ може ліквідувати диктатури в суверенних країнах швидко, ненасильницькими методами та в межах міжнародного права. Однак треба поставити поза законом подвійні стандарти у відношенні до диктаторів та їх оточення. Вони повинні перестати бути вищими за закон. Справді, коли застосовуються санкції, вони мають стосуватися саме їх, а не громадян, якими вони злочинно правлять. Навіщо завдавати подвійний удар і так безправним і знедоленим народам. Давайте перестанемо шукати простий вихід, застосовуючи санкції, та діятимемо безпосередньо проти тих, хто уособлює авторитаризм і диктатуру. 

Дозвольте мені запропонувати програму «Захист демократії». По-перше, без коливань та марнування часу світові демократії повинні створити механізм проведення міжнародних антикорупційних розслідувань проти правлячих диктаторів та їх оточення. Подібні розслідування мають стати нормою для кожної країни, захопленої диктатором. Усі диктатори без винятків привласнюють державні ресурси та використовують для проведення своїх незаконних операцій із фінансами та власністю території демократичних країн. Можливо, такий стан речей тимчасово вигідний окремим країнам, де зберігаються брудні гроші, але в стратегії це смертельно небезпечно для збереження цінностей глобального світу.

По-друге, базуючись на міжнародному та національному законодавстві демократичних країн, треба розпочати арештовувати та конфісковувати власність і здобуті злочинним шляхом фінансові ресурси диктаторів та їх оточення. Це може бути складно, може зайняти багато часу, але верховенство права не повинно більше використовуватися для захисту диктаторського грабунку. Давайте замість цього захищати народи, чиї ресурси було розграбовано на користь купки людей. 

По-третє, треба зробити можливим притягнення диктаторів та їх оточення до відповідальності в тих країнах, де мали місце їх корупційні трансакції, не чекаючи, поки їх судитиме Гаазький трибунал за масові вбивства людей, які повстануть на вимушені революції. Таким чином, коли диктатора буде скинуто, світовим демократіям необхідно запропонувати підтримку новим режимам, проведення ефективного, прозорого і чесного судового процесу у своїй країні. 

По-четверте, зробити диктаторів та їх оточення персонами нон-грата у кожній демократичній країні. 

І це тільки частина мирних та справедливих заходів, які впевнено дадуть бажаний результат. Все це може запрацювати як система світової очистки політичних каналізаційних стоків, тільки якщо у світових лідерів буде бажання включити питання політичної ліквідації диктаторів до свого порядку денного. Наші лідери повинні присягнути, що вони не вирощуватимуть їх для якоїсь політичної вигоди; не виховуватимуть їх, адже це виховання зазвичай обертається проти їхніх власних народів; не користуватимуться ними як інструментами, і не даватимуть їм жодного шансу виправдати своє неналежне правління. Інакше сотні мільйонів людей на нашій планеті будуть позбавлені шансу на свободу та справедливість.

Кроки, які я виклала, є, безумовно, правильним шляхом у відносинах з диктатурою Януковича. Я передала всі вагомі докази міжнародної корупції українського режиму до відповідних міжнародних інституцій. Але треба діяти негайно, не після парламентських виборів, коли «Сім’я» остаточно приватизує український парламент, ліквідує український суверенітет та залишки демократії. Не дайте їм шансу на зміцнення! А потім таку саму логіку дій можна було б застосовувати для інших країн, де народи потерпають від диктатури.

Моя країна зараз балансує на лезі бритви — або вона повернеться до цінностей об’єднаної Європи, або забетонує регіональний авторитаризм пострадянського простору. 

Звичайно, сильні демократичні країни мають право під час кризи, коли так важко їм самим, втомитися і залишити молоді демократії напризволяще. Ви можете вважати, що ми самі маємо вирішити проблему зі своїм режимом Януковича. Мовляв, хай та дивна та непередбачувана країна сама розбирається із власними проблемами. Однак в історії вже були такі випадки, коли відмахувалися від проблем, і вони, ці проблеми, невдовзі грюкали у ворота Праги, Варшави чи Парижа.

У декого це моє звернення може викликати підозру у втраті надій на перемогу. Але це не так. Наша надія — це українське громадянське суспільство, яке підніметься на повний зріст, це журналісти, які скинуть кайдани й організують рух опору цензурі, це патріархи національно-визвольного руху, які стануть моральним стрижнем боротьби, це опозиція, яка знайде в собі мудрість об’єднатися. Я також вірю, що наш середній клас, який хоче вільно і успішно розвиватись, і наша молодь, яка народжена в незалежній державі та хоче жити у вільній країні, стануть на захист своєї свободи та свободи своїх родин і друзів. 

Ми, українці, будемо міцно стояти за свою незалежну, європейську, демократичну, справедливу країну, за свою гідність та свободу аж до перемоги. Ні в кого немає сумнівів, що якщо вибори в Україні могли би бути чесними, то мафія негайно була б політично ліквідована. На жаль, надії на чесні вибори, ще раз підкреслюю, вже не існує! Але ми не кинемося в тил або в табір диктатури, де непогано годують за зради і послужливість. Ми не маємо на це морального права, бо наша поразка та їхня перемога найгіршим чином змінять Україну та вплинуть на всю Європу.

У багатьох пострадянських країнах уже надовго втрачено час на демократичний розвиток. В Україні — ще ні! Ви вже багато зробили, і ми дякуємо вам за кожен крок, за кожне слово допомоги, але дійте далі! В України є шанс на боротьбу! Не зупиняйтеся! Давайте всі разом не втратимо цей шанс!

А ще я хочу звернутися до моїх рідних українців — як на Батьківщині, так і в усьому світі: прокиньтеся! Повстаньте! Незалежній Україні ніколи не було так тяжко, як зараз! В якому б куточку світу ви не були — гуртуйтеся, знаходьте можливості для спільних дій та протестів. Звертайтеся по допомогу та підтримку для України до урядів своїх країн. Захистіть Україну, захистіть свою землю, віддайте їй зараз частинку свого життя. Зараз вона потребує допомоги своїх синів та доньок по всьому світу. 

Я не можу зараз із вами спілкуватися особисто, але я знаю, що ви мене чуєте і що вам усе це не байдуже — так, як і мені. І тут, за ґратами, я відчуваю пульс нашого великого єднання, солідарності, взаєморозуміння України та світу. 

Вірю, що це єднання все змінить на краще, це і є наша надія, наш український шанс, шанс на сильну та розширену Європу.

Юлія ТИМОШЕНКО.