хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Болюче мовне питання.

  • 01.02.17, 01:30

До вперто-російськомовного населення України ніяк не доходить чому для українців таким болючим являється МОВНЕ ПИТАННЯ. Пропоную цікаве інтерв'ю дитячої письменниці, педагога Лариси Ніцой в передачі Наталії Влащенко "Люди"," Нard-talk" :https://112.ua/…/pisatelnica-larisa-nicoy--segodnya-v-tok-s…
МИ ВСІ САМІ ПОВИННІ ПІДТРИМУВАТИ ДЕРЖАВНУ МОВУ, не відстроковуючи її відродження нашими дітьми та внуками. Проте, в столиці України Києві, як раніш в Донецьку та Луганську, досі панянки СОРОМЛЯТЬСЯ, часто, РІДНОЇ МОВИ. Так, з пересічними громадянами з провінції вони милостиво переходять на українську, а російську несуть наче дороге престижне плаття від кутюр, вперто не бажаючи більше чверті століття відроджувати державотворчий маркер самоідентичності, особливо тепер, коли мова окупанта БОЛЯЧЕ ріже вухо. Здавалось би, виняток можуть мати лишень захисники України, у котрих інше НАДВАЖКЕ завдання, та саме вони, повернувшись з війни додому, ДОБРОВІЛЬНО переходять на державну мову, бо не бажають щоб їх "визволяли" АсвАбАдітЄлі "руССкого міра".
До речі, ви в курсі, що в Україні досі (на третьому році рашистської агресії) діє закон Кивалова-Колісниченка про надправа для нацменшин? І ніхто не спішить його відміняти.

shock

 

10

Коментарі

11.02.17, 21:51

    22.02.17, 14:17

    всё правильно

      32.02.17, 14:37

      Мовне питання виникає, як тільки починає диміти у влади під сракою. Нема у нас мовного питання. Дітки вчать у школі українську і питання часу, коли держава перейде переважно на українську. Так діяв Масарек в Чехії. Насильно не можна діяти, бо буде зворотній ефект і зайві аргументи у ворога. Все буде добре, дайте лише час

        42.02.17, 19:46Відповідь на 3 від ab absurdo

        Мовне питання виникає, як тільки починає диміти у влади під сракою. Нема у нас мовного питання. Дітки вчать у школі українську і питання часу, коли держава перейде переважно на українську. Насильно не можна діяти, бо буде зворотній ефект і зайві аргументи у ворога.Оля, не про це йде мова. МИ САМІ ПОВИННІ ПІДТРИМУВАТИ ДЕРЖАВНУ МОВУ. В Києві, як раніш в Донецьку і Луганську, досі панянки СОРОМЛЯТЬСЯ, часто, РІДНОЇ МОВИ. Так, догодливо переходять на українську в розмові з приїзжими людьми, а російську несуть, як плаття від кутюр, вперто не бажаючи більше чверті століття відроджувати державотворчий маркер самоідентичності, особливо тепер, коли мова окупанта БОЛЯЧЕ ріже вухо.Виняток можуть мати лишень захисники України, та й ті,повернувшись додому, ДОБРОВІЛЬНО переходять на державну

          52.02.17, 21:55Відповідь на 4 від Alter ego*

          Алло, я ж кажу, це питання часу. І нікуди від цього не дінешся. Все більше зустрічаю молоді, що спілкується українською. Треба потерпіти трохи. Колись взагалі в Києві майже не чути було рідної мови, моя сім'я спілкувалася російською. І я до школи навіть не знала рідної мови. І лише у школі (з трьох ближніх шкіл тільки одна, і то найменша була українською) я взнала українську, бо й у дитячому садку була російська. Тож протягом життя лише одного покоління відбулися значні зміни. А рвати ціпом - лише досягти зворотнього результату. Зараз більшість шкіл українські, і в тих, де російстка мова викладання, українську все одно вчать. Хоча я б зробила всі школи українськими і лише окремі класи російські, для поступового переходу. Ну це питання до міністра освіти, але вона у нас не тим переймається

            62.02.17, 23:48Відповідь на 5 від ab absurdo

            Цілком погоджуюсь, але я не маю ніяких претензій до українців російського походження, та коли зі мною весь час намагається розмовляти сто процентна українка з Києва, як і з усіма своїмим знайомими, мене це обурює. Як колись казав Олег Філімонов:"А на фіга?" Я НЕ РОЗУМІЮ!
            Нам,українській громаді, в Донецьку не раз погрожували розтрощити арматурою голови, та ми всеодно між собою спілкувались українською, бо кожен з нас З БОЛЕМ визнавав, що в російськомовному середовищі ми вже ДУМАЛИ не на рідній мові.Тому тепер тішусь можливості відродити її і всім іншим рекомендую.Ні, не примушую, а раджу починати із себе щоб дожити до того часу, коли Україна буде українською.Найбільш мене вразив чоловік, звичка, вироблена роками, спілкуватись російською у мене збереглась.Так він сам мені сказав- говори укр

              73.02.17, 18:46Відповідь на 2 від Hudson Hawk

              всё правильноДякую.

                83.02.17, 18:48Відповідь на 1 від WalKing

                  93.02.17, 21:14Відповідь на 6 від Alter ego*

                    104.02.17, 18:21Відповідь на 7 від Alter ego*