Це вам не убієнний ними отець Мень...

Стаття Аскольда ЛОЗИНСЬКОГО

Поганий гість

Президент Ізраїлю Реувен Рівлін був не просто політично некоректним. Він приїхав в чужу країну, яка, серед інших постраждалих, вшановувала його власну національну найбільшу трагедію і відповів звинуваченнями.
“Близько 1,5 мільйона євреїв були вбиті на території сучасної України під час Другої світової війни. У Бабиному Яру, а також у багатьох інших місцях вбивства. Вони розстріляли їх в долинах, в лісах, в ямах, в братській могилі. Серед колабораціоністів багато було українців, серед них найбільше сумнозвісні члени ОУН, які проводили погроми і масові вбивства проти євреїв і в багатьох випадках передавали їх німцям. Правда, також було більше 2500 Праведників народів світу, самотні свічки, які світилися в темряві людства. Проте, більшість зберігала мовчання”.
Він був неввічливий та образливий на додаток до того, що історично невірний. Чи були деякі українці замішані в Голокості та подіях в Бабиному Яру у вересні 1941 року? Звичайно. Так само як і деякі євреї. Були деякі члени Організації українських націоналістів або їх формувань замішані? Так. Але ОУН не було, так як не було спрямовано такого наказу ні про участь, ні про потурання співучасті. Крім того, багато членів ОУН були вбиті й поховані в Бабиному Яру. Рівлін оплював їх могили.
Насправді весь світ був замішаний, бо залишався мовчазний. Багато євреїв самі були більшими співучасниками, ніж ті, хто просто не зміг виступити. Вони служили в якості лідерів гетто або капо, відправляючи своїх одноплемінників на забій. Видатний єврейський історик Холокосту Рауль Хілберг багато писав на цю тему.
До того ж, крім образливих звинувачень на адресу українців в їх власному будинку, Рівлін не визнав взагалі неєврейський аспект трагедії Бабиного Яру. Це місце поховання містить близько сто тисяч людських істот. Близько тридцяти п’яти тисяч були євреями, але переважна більшість з них були неєвреями: це українці, роми та інші.
Чи є Бабин Яр місцем єврейської трагедії? Звичайно, але це також урок для таких людей, як президент Ізраїлю, що є трагедії міжнародного масштабу. Геноцид не виняткове право власності єврейського народу. Геноцид було здійснено в ХХ столітті проти багатьох народів: вірмен, українців, це щоб назвати тільки деякі з них.
Голокост був унікальний. Але кожен геноцид є унікальним “в своєму роді”.
Україна давно визнала Голокост як геноцид. Ізраїль не визнає Голодомор як такий.
Рафаель Лемкін, єврей і автор терміну геноцид, а також один з укладачів конвенції ООН про геноцид, конкретно згадує український голод при підготовці до Конвенції визначення геноциду, що зустрічається в мирний час або під час війни. Український геноцид мав місце в мирний час. Кремль був злочинцем, але весь світ був замішаний, не тільки мовчанням, але веденням торгівлі з злочинцем. На жаль, багато євреїв були меньше, ніж просто мовчазними посібниками.
Незважаючи на образу президента Рівліна, було правильним для українців вшанувати своїх жертв, а також жертв інших національностей. Це робить нас чутливими до страждань інших. Україна повинна розділяти людські інтереси . Президенту Рівліну не завадило би повчитися в українців історії та співчуття.
Мало того, мала бути відповідь Рівліну з української сторони. Спікер парламенту України зберігає мовчання. Президент України не став коментувати, а потім відправився в Ізраїль, щоб бути присутнім на панахиді колишнього лідера Ізраїлю Шимона Переса. Чи Україна просто взяла “велику дорогу” або ж це винагорода за погану поведінку. Ймовірно, улесливе поєднання обох. Я пишаюся Україною за її чутливість, але я розчарований тим, що не постояла за свою історію і свій народ.
Реувен Рівлін – не зразок чутливості. У той час як він незначно бажає піклуватися правами меншин, він виступає проти палестинської держави – єдиного реального гаранта прав палестинців (підтримує єврейські поселення на палестинській території, на Західному березі), навіть виступає проти прав жінок і т д.

Його образлива поведінка в Україні, безумовно, не заслуговує українського респекту. Більше того, Рівлін заслуговує презирства і, можливо, визнання “персоною нон грата” в Україні. Ті, хто слухав його в Верховній Раді України в тиші, коли вони мали можливість відповісти на його звинувачення, заслуговують критики. Українські жертви поховані в Бабиному Яру, в тому числі члени ОУН, заслуговують кращого.

Аскольд С. ЛОЗИНСЬКИЙ

http://nv.ua/ukr/opinion/taran/navishcho-nuland-jizdila-v-moskvu-237736.html