Чому?..

Взято из открытых источников

Літо 2014-го. Після анексії Криму бойові дії на сході набирають обертів. Світова спільнота нарешті визнала: сепаратизм на Донбасі підтримує північний сусід. Щодня із Росії разом із так званими гумконвоями до окупованих території через неконтрольовані ділянки кордону надходила і зброя, яку бойовики використовували проти українських військовиків. Про ці факти повідомляли навіть у Пентагоні.

А тим часом офіційний Київ ще не мав часу визначитись зі статусом сусіда-агресора та продовжував з Росією "ефективну співпрацю". Серед її аспектів – і оборонно-промисловий комплекс двох держав. Військовий експорт до Росії та імпорт в Україну тривав.

Економічний експерт Олександр Охрименко зазначає, між двома країнами відбувалася кооперація. Деякі частини до зброї виготовляли в Україні, інші - в Росії, адже товари ВПК на пострадянському просторі завжди виготовлялися спільними силами.

Тим часом 17 липня 2014 р. на сході України сталася найгучніша авіакатастрофа XXI сторіччя. Зенітно-ракетний комплекс "Бук" поцілив у малайзійський авіалайнер, що пролітав над Донеччиною, й унаслідок падіння літака загинуло 298 людей. Та яких би обертів не набирав міжнародний скандал довкола, Росія ж досі не визнає ЗРК своєю. За версією Кремля, "Боїнг" було збито силами української армії, яка на озброєнні подібних комплексів навіть не мала.

Військові експерти кажуть, Російська Федерація припустилася помилки, застосувавши для пострілу ракету останньої модифікації. Адже саме їх вже не виготовляють в Україні. Саме ідентифікація виробника дозволила уникнути ще одного так званого аргументу для російської пропаганди: постріл не міг бути здійсненим Збройними силами України, бо вони просто не могли мати ту ракету.

Відомий військовий журналіст Юрій Бутусов наголошує, що оборонна промисловість двох держав була завжди інтегрованою. Модель розвитку вітчизняної оборонної промисловості завжди була, так би мовити, заточена під Росію, і зброю радянського зразка в Україні виробляли протягом всіх років незалежності. Як результат - найбільшим та чи не єдиним її покупцем була Російська Федерація. Адже гвинт від радянської гвинтівки неможливо закрутити в гвинтівку НАТО.

Та у серпні того ж 2014-го президент Україні Петро Порошенко все ж таки спромагається видати наказ, який забороняє співпрацю вітчизняного ОПК з агресором. Аби товари, вироблені в Україні, в результаті не використовували в оборонному комплексі Росії, РНБО та президент накладають ембарго, зупинивши потік зброї, що надходила від нас до сусідів.

Та на початку цього року Стокгольмський міжнародний інститут мирних досліджень SIPRI у своїх дослідженнях наводить жахливу статистику: за 2013 р. Україна отримала від торгівлі з Росією у ВПК 141 млн дол., у 2014 – 155 млн, а от у 2015, коли ембарго вже діяло на повну, вийшло все одно 72 млн дол.