Народний депутат.

— Для вас депутатський мандат — це успіх чи тягар?

— Раніше я був простий собі козак. Якби не Майдан, ніхто мене і не знав би. Раніше я жив своїм життям. Тепер живу для держави, для народу. За всі свої вчинки, всі законопроекти маю нести відповідальність. А оскільки я їжджу на метро та тролейбусах, люди підходять і випитують: «Чому так, а не інакше?». Мене ж легше спіймати на вулиці й «зламати хребет», ніж іншим депутатам.

— Яке ваше найбільше розчарування за часи депутатства?

— Розчаровують чиновники, депутати, які грають тільки на камеру, показують «концерти» для українського народу, а потім хихикають — і далі роблять свої справи. А ще звідусіль чутно їхнє «чмокання» при зустрічі один з одним...

— Чи можливе настільки велике суспільне обурення, щоб відбулися дострокові парламентські вибори?

— Зараз народ непередбачуваний. Нещодавно мітингували шахтарі. Частина людей робила це за покликом серця, думали, що вони насправді доб’ються чогось. Але інших проплатили. Олігархи підбурюють людей — відчувають, що їх уже взяли за горло, і намагаються у будь-який спосіб уникнути розправи.

— Як ви ставитесь до бійок у Верховній Раді?

— Клоунада. Бійки, як правило, виникають тоді, коли законопроект не відповідає інтересам олігархів. Приклад — закон щодо гральних автоматів. Узаконьте ви ці гральні автомати, відведіть окремі місця для них. Нехай вони будуть у п’ятизіркових готелях. Не пускайте туди людей віком до 20 років. Інші хай грають легально, сплачують кошти, щоб держава продавала ліцензії та мала від цього користь. Усі розуміють, що гральні автомати були, є і будуть. Зараз вони підпільні, отже, не наповнюють бюджет. Але наші депутати, які «кришують» цей бізнес, не проголосували за відповідний законопроект.

— Ви — депутат «Народного фронту», фракції Прем’єр-міністра України. На сьогодні є невдоволення роботою Кабміну та звинувачення уряду в корупції. Наскільки ви розділяєте позицію Прем’єра в тому, як він веде господарчу діяльність?

Арсеній Петрович каже, що ті реформи, які ми проводимо, необхідні нашій державі. Я не проти реформ на покращення, я — проти вимушених заходів, які ускладнюють життя народові. Але слід розуміти, що реформи не можуть одразу дати позитивний результат. На одній із зустрічей Яценюка з фракцією він казав, що близько року буде складне життя. Але Прем’єр має сам відповідати за свої вчинки. Чому мене замість нього повинні розстрілювати?!

— На вашу думку, які є дієві шляхи подолання корупції в нашій державі?

--- Якби взяти кілька корупціонерів, поставити біля стіни й розстріляти за особливо великі розтрати державних коштів та майна, було б ефективно. Тобто радикальним методом! Візьмемо Грузію та Румунію: вивели, розстріляли - і тепер краще за нас живуть. Нашу державу може врятувати тільки група снайперів. Необхідно притягати корупціонерів до відповідальності. Треба, щоб і прокуратура працювала жорсткіше. Прикинули, наприклад, що за рік чиновник може офіційно заробити 20 тисяч доларів, а порахували і знайшли 200 тисяч — отже, решту слід конфіскувати у фонд держави. Насправді методів боротьби є чимало. Але, як кажуть, «ворон воронові око не виклює», так само й корупціонер корупціонера саджати не буде. Кіно для народу зіграли — люди почули те, що хочуть чути.

— Ви кажете, що корупціонерів треба розстрілювати. Чи не хочете бути автором такого закону?

— Це марна трата свого часу та здоров’я. Ми знаємо, що в нас цей законопроект ніколи не знайде підтримку в парламенті, тому що частина депутатів, які голосують, і є корупціонерами. Вони ж самі собі голову не будуть відрубувати. Але якщо нічого не змінити, людям може увірватися терпець, і вони самі почнуть вчиняти розправи.

— Ви є членом Міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатський контроль». Які були ваші ініціативи щодо протидії корупції?

— Коли до нас звертаються люди з доказами, що певний чиновник перевищує свої службові повноваження, ми допомагаємо вирішити проблему. Звертаємось до прокуратури, міліції. 14 депутатів — значно дієвіше, ніж один. Наприклад, завдяки нашому зверненню до Яценюка звільнено з посади заступника міністра регіонального розвитку Дмитра Ісаєнка. До нас звернулися працівники ТОВ «Птахофабрика Київська», оскільки керівництво виселяє їх iз гуртожитку. За цим фактом правоохоронні органи проводять досудове розслідування, але поки винних так і не притягнуто до відповідальності. МДО «Депутатський контроль» звернулося до прокурора Києва з вимогою контролювати хід досудового розслідування.

— Ви підтримуєте зв’язок iз хлопцями в АТО. Наскільки вони близькі до реалізації бажання розстрілювати чиновників?

— Хлопці кажуть: «Ви наводьте порядок там, поки ми воюємо тут». Владі слід боятися наших хлопців, які на передовій воюють заради європейського життя: високого заробітку, можливості раз на рік відпочити, жити, а не виживати. Ось воїни приїдуть — а нічого не змінилося, навіть гірше стало: ціни піднялися, а зарплати залишилися мізерними. Влада не розуміє: хлопці не за це стоять, вони повернуться і наведуть порядок.

— Якщо у війні головний ворог України — Росія, то кого ви можете назвати ворогом всередині держави?

— У першу чергу — чиновників, які зраджують наших воїнів, нашу державу. Які замість того, щоб допомагати армії, розкрадають і знищують зсередини країну. Наприклад, Чернівецька область, яка мені болить, — зараз там незаконно масово вирубують ліси. Якщо не зупинити вирубку, через п’ять років гори будуть лисими. Ледве прийняли законопроект про заборону вивозити ліс-кругляк. Але коли дійшла черга до Президента підписати його, він наклав вето.

— Вам подобається допомагати людям, це відчувається. Які плани на майбутнє?

— Хочу відкривати козацькі табори. У мого друга є проект — він може побудувати козацьку «Чайку». Спустити її на річку, щоб діти могли сісти за весла. Також, щоб на конях покатались. У першу чергу потрібен план, у другу — кошти.

— Чи може один депутат щось змінити? Вчора були козаком, а сьогодні депутат. Що реально може зробити Михайло Гаврилюк як депутат?

— Можу допомогти людині, яку ніхто не чує, не звертає увагу. Але коли людина звертається вже до депутата і є депутатське звернення до посадовця, тоді чиновники більш-менш дієво працюють і можуть допомогти цим людям. Також у моїх силах підтримати законопроект, який піде на користь народові. Ось, наприклад, є людина, яка ледь не щодня їздить через кордон. І постійно має справу з прикордонниками, які весь час шукають причини, щоб виманити з неї гроші. Схема проста: не даси грошей — знайдемо щось протизаконне. Чому б не написати законопроект, щоб ці кошти йшли не прикордонникам у кишеню, а у державну скарбницю? Цей чоловік і його однодумці пишуть відповідний законопроект і віддають мені. Я даю його вивчати юристам, і далі — підтримую у Верховній Раді. Люди, які стикаються з тими чи іншими питанням щоденно, мають самі ініціювати законопроекти. Депутати не можуть бути експертами в усьому. Вони мають бути містком між громадянами і владою.

— Ви допомогли чоловіку, який з важкими травмами повернувся з-під обстрілу під Волновахою. Які ще є випадки допомоги конкретним людям?

— Допомагаємо воїнам. Маємо вже понад 300 справ. Багато звертаються: держава обіцяла їм пільги та право на земельну ділянку в 10 соток під будівництво житла. Тепер землю не дають, бо немає, а якщо є — десь на болотах, де неможливо збудувати дім. Боротися з цим свавіллям мені допомагають побратими з громадської організації «Козацька звитяга».

— Ви вважаєте передчасним введення главою МВС Арсеном Аваковим заборони автомобільних номерів «ПТН-ПНХ». Чим це зумовлено: ненавистю до агресора чи певними незручностями?

— Такі номери виникли не на рівному місці і не з примхи когось у цій країні, а як єдиний спосіб забезпечити наших воїнів на фронті придатною для використання і водночас доступною для волонтерів нерозмитненою технікою. Ніякої альтернативи цьому явищу держава не запропонувала. Волонтери постійно готують такі машини для фронту, вкладаючи в них чималі кошти. Зараз у Чернівцях підготували черговий нерозмитнений автомобіль для Нацгвардії. Як його тепер доставити на передову? Окрім того, на таких авто, зокрема в Київській області, патріоти безкоштовно виконують патрулювання населених пунктів, виконуючи функції міліції, яка не справляється повністю з покладеними на неї обов’язками.

— Благодійний фонд Михайла Гаврилюка працює за трьома напрямами — допомога бійцям АТО, військово-патріотичне виховання молоді та підтримка аматорського спорту. Як створювався фонд, які основні ідеї та хто допомагає?

— На Майдані до мене приходили люди зі своїми пропозиціями, думками та шляхами їх реалізації. Я був обозним — відповідав за продукти, одяг. Мій друг, Віктор Романюк, до речі також член МДО «Депутатський контроль», був тоді в Італії і передав усе, що потрібно. Ми стали з ним співпрацювати. Потім виник благодійний фонд. Усе начебто робимо правильно, але, на жаль, люди втратили довіру, менше допомагають, розчарувалися. Але все одно працюємо: козацький щит мій продавали, футболки. Це все копійки, але таки крутимось заради перемоги на фронті.

— Члени громадської організації «Козацька звитяга» заявляють про реалізацію люстрації. Кого вже вдалось «викрити» за вашою участю?

— Наша організація всеукраїнська, але ми почали люстрацію з Чернівців. Знаходили конкретну людину, задіяну в корупційних злочинах. Слідкували за чиновником, накопичували докази. По суті, взяли на себе роботу міліції: збирали факти злочину. Потім звернулися до правоохоронців. Їм потрібно було тільки допитати і посадити. І що ви думаєте? Відмашка: «складу злочину не знайдено». Але ми люстрували справедливо, а не так, як зараз показують: iз баком для сміття забігають до кабінету, хапають корупціонера і кришкою закривають. Хоча я думаю, що інколи треба було б вирішувати питання й силою. Але, бачите, як відбувається. Пролюстрували чиновника — а він написав заяву про звільнення, утік iз кабінету. Наступного дня приходимо: він сидить у тому ж кріслі й каже: «заява була зроблена під тиском, звільнятися не збираюсь».

— За вашими прогнозами, коли буде щасливою Україна?

— Думаю, вже з 2016 року. За кілька місяців повинна закінчитись війна — це мої прогнози. Зараз країна в економічній ямі, але скоро з цього дна будемо потихеньку вибиратись. Колосальні зусилля людей на Майдані, під час війни, не можуть бути марними — Бог усе бачить, правда на нашому боці.