Йде війна. Справжня.

9 травня біля редакції газети «День» зупинився мікроавтобус із простреленим у кількох місцях корпусом і вибитими всіма боковими вікнами. На лобовому склі – сліди від куль, у салоні підлога встелена битим склом. З автобусу вийшли шестеро людей – четверо у чорній амуніції, двоє – у камуфляжній. Це були бійці батальйону спецпризначення Міністерства внутрішніх справ «Азов». Саме того, який 7 травня неподалік від селища Мангуш, що за 18 км на захід від міста Маріуполь, був обстріляний сепаратистами і дав рішучу відсіч.

 У той день батальйон «Азов» разом із 72-ю мехбригадою ЗСУ відзначився при ранковому штурмі зайнятої терористами міськради Маріуполя. А згодом, рухаючись у напрямку Бердянська, потрапив під обстріл. В результаті нападу був поранений водій транспортного засобу, в якому їхали бійці. Одного із нападників, який стріляв, було вбито. Ще двох взято у полон, зброю вилучено. Серед  затриманих виявився «міністр оборони» так званої Донецької народної республіки Ігор Какідзянов.

«Там був справжній бій, який тривав більше години. По силовиках стріляли з кулемета та автоматів Калашникова. Водія автобуса поранено. У нього влучили тричі. Дві кулі застрягли у бронежилеті, одна влучила в руку», –  повідомив Радник Міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.

Бійці батальйону міліції спеціального призначення «Азов», які відзначилися під час бою, будуть представлені до нагородження. А поки дали інтерв’ю нашому виданню, в якому детальніше розповіли про цей напад, проплачених сепаратистів у Маріуполі, настрої місцевого населення та бездіяльність міліції. Нашу розмову почали зі слів: «На сході Україні – війна. Справжня».

«ВСЕ ВИРІШИЛОСЯ ЗА П’ЯТЬ-ШІСТЬ ХВИЛИН. КУЛЕМЕТНИК БУВ УБИТИЙ. ЩЕ ТРОЄ ПОРАНЕНО»

У Маріуполі не планувалося ніяких збройних зіткнень. Ніхто не збирався штурмувати зайняті будівлі. Нашим завданням було допомогти місцевій міліції втримати райвідділи і запобігти потраплянню зброї з них на вулицю.

Ми їхали на трьох мікроавтобусах. Більшість наших людей була неозброєна. Мали при собі гумові палиці, і все.  Мабуть, сепаратисти розвідали, де розташована наша база поблизу Маріуполя. Тому через деякий час ми побачили на шосе машину. Це був сріблястий Мітцубісі Аутлендер, який нас обігнав. Потім пройшла друга машина – червоні Жигулі «шестірка». Це викликало підозру, що не просто так вони тут проїхали.

Причому, ми завжди їздили в Маріуполь однією дорогою, а цього разу поїхали іншою. Новий водій, який кермував головною машиною, користувався навігатором, і той дав збій: направив нас іншою дорогою.

На одному з перехресть ми побачили озброєних людей, які раптово почали по нас стріляти. Нас врятував високий рівень підготовки водіїв та вогневої групи, яка супроводжувала наших неозброєних бійців.

Далі все вирішилось за п’ять-шість хвилин. Кулеметник був убитий. Ще троє нападників поранено. Як тепер з’ясувалося, був убитий ще один із нападників. Ми про це довідалися з ресурсів сепаратистів. Тобто вони забрали одного вбитого і трьох поранених із собою, а одного живого та вбитого залишили на місці сутички. Ми забрали кулемет ПК-ПКМ і автомат Калашникова.

«ЖОДНОГО ПОСТРІЛУ В ЛЮДЕЙ, НАВІТЬ ПО КІНЦІВКАХ, З НАШОГО БОКУ НЕ БУЛО. УСІ ПОСТРІЛИ БУЛИ В ЗЕМЛЮ АБО В ПОВІТРЯ»

Причому, мушу сказати, відпочинку після того у нас не було. Вже на наступний день була ситуація біля Приморського райвідділу міліції. Як нападали на цей відділок, ви можете побачити відео в Ютубі. Наша група теж там була. Головне, що ми там побачили, це – бездіяльність міліції та Служби Безпеки України.

Активних сепаратистів на весь Маріуполь дуже мало. Людей, які мають такі радикальні переконання проти України, не хочуть жити в Україні – небагато серед маріупольців. Більшість населення – проукраїнська, але вона дуже залякана. Сепаратисти ж там не гребують нічим. Людей вивозять, ламають руки-ноги, палять автомобілі, погрожують сім’ям… Тому більшість людей мовчить.

Натомість дуже активні диверсійні групи, які приходять у Маріуполь зі сторони Луганська чи Донецька. Наприклад, за декілька днів до нашого приходу туди, був випадок, коли отруїли військових. Місцеві жителі два дні поспіль приходили до військових, приносили їжу, налагодили товариські стосунки. Солдати, як всі наші військові, були впевнені, що населення на їхньому боці. І на третій день ці місцеві принесли клофелін – підлили в борщ цей препарат. Доза була така, що солдати, поївши, одразу позасинали. Ті забрали зброю, БМП та солдатів. Військових врятувало лише те, що ці диверсанти не вміли водити БМП, тому він заглух. Солдатів потім міліція відбила, а зброю сепаратисти забрали. Один із тих, кого ми затримали вже під час подій біля райвідділу міліції, був чоловік, який організовував і цей напад з отруєнням, і напад на нас на шосе, і, власне, події біля райвідділу.

Так от, біля райвідділу було близько 200 осіб, які намагалися штурмувати будівлю. 30 з них – це явні провокатори. У нас є відео, де вони кричать, провокують нас. Був один момент, коли їм здалося, що ми не будемо використовувати зброю в жодному разі. І вони намагалися штурмувати. Очевидно, що у них було бажання забрати нашу зброю. Нас було чоловік десять. Їх було – 200. Вони точно могли нас затоптати. Довелося стріляти в землю. Зараз розповідають, що було 20 вбитих, якась кількість поранених… Я точно можу сказати: жодного кульового поранення там немає, і, тим більше, вбитих немає. Жодного пострілу в людей, навіть по кінцівках, з нашого боку не було. Усі постріли були в землю або в повітря.

Ситуація постійно нагнітається з того боку. І головний чинник, який сприяє цьому, – це бездіяльність нашої офіційної влади. Київ, Міністерство намагається щось робити, залучаючи такі підрозділи як наш, але цього недостатньо. Ми можемо проводити якісь силові акції, але для того, щоб досягти результату, повинні гарно працювати оперативні служби. Якби учора (8 травня – ред..) не просто відігнали людей від райвідділу, а вилучили активних підбурювачів, проплачених, то це була б якісна робота. На жаль, цього немає.

Продовження в слідуючій замітці 

Або пройдіться по лінку:http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/na-shodi-ukrayini-viyna-spravzhnya