"Схід" і "захід" разом!

У середу ввечері у шахтарській столиці відбулася подія справді державної ваги. Те, що нині не під силу зробити політикам–«державотворцям», роблять українські митці. І роблять це з успіхом.

Україна велика і дуже різна. І люди різні. Не можна сказати, що вони хороші чи погані, — вони просто різні. Але що всі українці — в цьому сумніватися не доводиться, просто з різними баченнями свого щастя, з різною історією, але, як правило, для кожної української родини, із заходу чи сходу, — важкою і трагічною. Підтвердженням цього стала демонстрація вистави «Нація» за книжкою української письменниці, лауреата Шевченківської премії, народного депутата України Марії Матіос у Донецькому Національному музично–драматичному театрі.

«Я розчулена, я вражена, я шокована, я щаслива… Для мене як письменника і колективу Івано–франківського музично–драматичного театру мені Івана Франка і його художнього керівника Ростислава Держипільського це є історичний день. Нарешті ми в Донецьку», — розпочала прес–конференцію перед виставою Марія Матіос. Тут же пані Марія шокувала присутніх журналістів, порівнявши Чикаго і Черкаси. Виявляється, що коли два роки тому після вистави «Нація» у Чикаго і тиждень тому в Черкасах вона оголосила, що колектив Івано–франківського театру покаже «Націю» у Донецьку, то в обох містах тисячні зали аплодували стоячи.

Відверто кажучи, побоювання були не лише у «батьків» вистави, а й в українців Донбасу. Проте, як з’ясувалося, вони були марними. Забігаючи наперед, можна сказати, що митців у Донецьку зустріли привітно, створили комфортні умови для праці, а виставу зустріли переповненою залою і бурхливими оваціями.

«Люди чекають, що Україна почне чути саму себе з різних боків. І цей процес «зшивання» під силу лише митцям, — тим, хто володіє єдиною і бездоганною зброєю — словом, — говорить Марія Матіос. — Ще жоден політик не випередив ні одного митця, поета чи філософа, — Коли я поринаю в історію, і неважливо, чи це історія двохсот чи п’ятдесятилітньої давності, відчуваю себе сапером, який іде замінованим полем. Так замінували наше минуле, теперішнє, i багато кому хочеться замінувати і наше майбутнє. Я абсолютно точно знаю, що люди у Львові, Донецьку чи Херсоні чекають від притомних громадян, які є у всіх сферах, людяної розмови про їхні проблеми. Я як письменник хочу вчити людей любити, а не ненавидіти. Я хочу, щоб люди були людянішими...».

Відтак саме у Донецьку Марія Матіос оголосила конкурс «Дерево мого роду». Спочатку він проводиметься серед студентів Донецького національного університету. Майбутні конкурсанти мають намалювати своє родинне дерево і записати одну цікаву історію з минувшини власної родини. Першим тридцяти студентам, роботи яких визнає кращими інтернет–спільнота, письменниця пообіцяла безкоштовний тижневий відпочинок у Львові, Чернівцях чи Івано–Франківську. За її словами, конкурс має стати всеукраїнським, бо молоді люди мають знати своє коріння.

«Донецьк — це остання фортеця, яку підкорив Івано–франківський театр, — наголосив керівник театру Ростислав Держипільський. — Це вистава–молитва за українську націю, за мільйони невинно убієнних українців, які через тi чи іншi причини опинялися по різні боки».

Що ж до самої вистави, то вона пройшла з величезним успіхом та повним аншлагом. На виставу завітала дружина Президента України Людмила Янукович, яка подарувала авторам і акторам великий кошик iз квітами.