Цікаві історії життя в тему.
- 01.12.12, 18:16
Зазвичай, я не пишу в своєму блозі всяку нісенітницю, але, бачу, що погода заганяє друзів в депресію, ото ж хочу Вас хоч трішечки розвіяти.
Вчора всі, напевно, бачили на головній сторінці i.ua ролик про дівчинку-привида? Visual Fraud черкнув з цього приводу замітку, на кшталт:"А як би ви повели себе в даній ситуації?" Чи то година була пізня, чи у всіх осіння хандра, а може його круг друзів без почуття гумору? Впевнена, що мої друзі не такі!
Ото ж, пропоную поповнити нашу колекцію своїми цікавими історіями з життя.
Початок:
Путлєр: Наш нарід би перехрестив привида сумкою з картоплею.
Я: Колись у мене даунєцкій злодій хотів сумку відібрати. Було це зимою, коли рано темніє, йшла після роботи додому. Чую хтось біжить за мною, не встигла оглянутись, як той неборака вдарив кулаком по моїй сумці і став переді мною, як лист перед травою. Дивлюсь - ручку відірвав. Він знову підскакує і вдруге вибиває сумку із моєї руки, але сумка була важка, тому я її ще повісила на плече на довгу третю ручку. Я як побачила, що і другу ручку відірвав,- тут моє терпіння луснуло! Знімаю я правою рукою сумку з лівого плеча за останню ручку і як огрію злодюгу по башці!
А в сумці було 2 кг картоплі і різак з нержавійки для нарізання картоплі-фрі!
У нахаби від несподіванки очі на лоб вилізли Побачив, що народ на нас увагу звернув - і втік!
У нахаби від несподіванки очі на лоб вилізли Побачив, що народ на нас увагу звернув - і втік!
Східняк:
Уявляю! Замість переляканої дівчинки побачив розлючену кицьку!
А мені попадався малюк-придурок. Поряд мама-відморозок, а цей маленький гавнюк зчепив кулачки "в замок" і ніби граючись робить повороти ліворуч-праворуч на 90 градусів, такою грайливою ходою підходить до мужика і як влиндить того по яйцях. Ну не бити ж тому "грайливу дитинку". Поки я підходив воно ще двоїх "отоварило".
У мене в руках дипломат набитий книжками, ота сіверодонецька "мильніца", міцний мов криця і важкий як шлакоблок. Роблю замріяний вигляд, роздивляюсь голубів, а малюк починає збільшувати амплітуду та сунеться в мою сторону. В останню мить перехоплюю діпломат в іншу руку, і трохи висуваю вперед...
Як же воно верещало та крутилося... А що? Я взагалі стояв, в іншу сторону дивився!
А мені попадався малюк-придурок. Поряд мама-відморозок, а цей маленький гавнюк зчепив кулачки "в замок" і ніби граючись робить повороти ліворуч-праворуч на 90 градусів, такою грайливою ходою підходить до мужика і як влиндить того по яйцях. Ну не бити ж тому "грайливу дитинку". Поки я підходив воно ще двоїх "отоварило".
У мене в руках дипломат набитий книжками, ота сіверодонецька "мильніца", міцний мов криця і важкий як шлакоблок. Роблю замріяний вигляд, роздивляюсь голубів, а малюк починає збільшувати амплітуду та сунеться в мою сторону. В останню мить перехоплюю діпломат в іншу руку, і трохи висуваю вперед...
Як же воно верещало та крутилося... А що? Я взагалі стояв, в іншу сторону дивився!
Я: Жванецький був правий, коли стверджував, що :" Наличие в руках томика Ромена Ролана, не даёт хаму понять, что перед ним интеллигентный человек!"
22
Коментарі
Alter ego*
411.12.12, 22:22Відповідь на 40 від master_s
І Ви туди ж? А цікава історія? Вимре нація, як мамонти, бо перестає сміятись!
Oleksander
421.12.12, 22:43Відповідь на 39 від Alter ego*
я б з радістю. та, на жаль, не встигаю навіть пошту вчасно переглядати. Оце щойно сів за комп, аби з надісланими листами розібратися (поки що їх понад 220. аж струмом б'є ).
може, якось згодом
Alter ego*
431.12.12, 22:52Відповідь на 42 від Oleksander
Хто-хто, а ви мусите згадати щось із своїх подорожей. Чекатиму!
Francisk02
441.12.12, 22:58
І що ви всі тішитесь? Може дитина без тата росте? Не розуміє....маму товк - результат не такий....Та й в сауну дитині нема з ким піти, послизнеться, впаде й голову розіб"є (зачепитись не буде за що)
Alter ego*
451.12.12, 23:01Відповідь на 44 від Francisk02
Кінчай смайлики катати! Дафай смішну історію. Пліііззз.
Oleksander
461.12.12, 23:06Відповідь на 43 від Alter ego*
Дуже коротко, бо не випадає вдруге відмовлятися. Отож.
Назва: "Життєві метаморфози"
Десь наприкінці 80-х поверталася наша невелика компанія на роверах (велосипедах) з Карпат. Якось так сталося, що мій друг впав з велосипеда (я цього не бачив, а почув це, бо він їхав позаду). Зупинились, нічого страшного не сталося. Так трохи поцарапався. Коли глянь, а під ногами підкова...
Післяслово. як то буває: хтось упаде, а хтось на тім місці щастя знайде.
Післяслово 2. зараз ця підкова серед 4-х, які прибиті до одвірка. я вже й не пам'ятаю, котра з них саме та.
Alter ego*
471.12.12, 23:15Відповідь на 46 від Oleksander
Дякую за розповідь. Хочу лиш зауважити, що волинянці не варто розшифровувати що таке ровер.
Francisk02
481.12.12, 23:15Відповідь на 45 від Alter ego*
Приходить 4-річний хлопчик із садка і каже батькові:- Тату, хочеш, я розповім тобі віршик? Тільки треба, щоб ти
плескав у долоні.
- Добре, синку, я поплескаю.
Батько починає плескати в долоні, а хлопчик залазить на
стілець і починає читати:
- Заєбали комарі, заєбали мошки, і якийсь тут підарас плескає в долошки.
Кривовус
491.12.12, 23:19
Ось Вам в тему: http://blog.i.ua/user/1963168/864978/
Та й взагалі у мене майже весь блог про цікаві життєві ситуації, що траплялись в моєму житті. Завітайте до мого блогу, буду радий вашим коментарям.
Oleksander
501.12.12, 23:22Відповідь на 47 від Alter ego*
Ви мене чисто заплутали. Я спершу подумав, що Ви із Закарпаття (там на ровер кажуть біцекль), потім, що Ви донечанка. Тепер - волинянка.
у чому, думаю, не помилюся, так це у тому, що Ви читаєте О.Забужко