Вони розуміють, що наш прапорщик Налийгорілка, таки приховав дві ядерні боєголовки на складі. Тому і за три дні до Києва енурезять йти. А може таки жахнемо, резиновою бомбою по кацапам, радар її не бере, плигае з ростова до челябінська, тушить палаючі скрєпні пукани мишебратів, знову-ж таки, їхніх снєгірей на крило ставить, бо ми вже зголодніли без жареної цієї пташки J[Приєднана картинка]

Щось мені підксазує, що у кацапів таки лишня хромосома є, ну не розуміють вони Українську мову і пісню, карьожить їх чомусь. Мишебратьяхрєнові, вчить українську, скоро знадобиться. Пароль - вимовити ПАЛЯНИЦЯ. :)

Наш Дніпровський госпіталь. Накупили пиріжків-смаколиків, принесли речі такі потрібні нашим захисникам-бійцям і їхнім сім,ям. Скільки було позитиву, коли маленькі дівчатка дарували свої малюнки, і свої посмішки пораненим бійцям. У кожного хлопця, десь там, в своєму містечку,чи селі, є свої дітки, і вони наших малих волонтерок сприймали як своїх рідних. Бігли підтюпцем у госпіталь, щоб подарувати свої малюнки бійцям, а також пригостити їх маминими...

Читати далі...

[Приєднана картинка]О красном вечере задумалась дорога, Кусты рябин туманней глубины. Изба-старуха челюстью порога Жует пахучий мякиш тишины.(Есенин)Будешь небритый валяться в избе,Чертики прыгать учнут по тебе,Станут глумиться, тянуть в преисподню:Ты в пузыречек наловишь их сотню (Некрасов)Отак подивишся здаля на москаля — неначе справді він людина: іде собі як сиротина, очима —блим, губами —плям. А ближче підійдеш — скотина... (Шевченко)

Чуєш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій.Кличуть: кру-кру-кру... В чужині умру, Заки море перелечу, Крилоньки зітру, Крилоньки зітру, Кру-кру-кру-...Мерехтить в очах Безконечний шлях Гине, гине в темній мряці Слід по журавляєх.Кличуть: кру-кру-кру... В чужині умру, Заки море перелечу, Крилоньки зітру, Крилоньки зітру, Кру-кру-кру-... (с)

Я просто улыбаюсь с местной тусовки на сайте высокой культуры. Кого здесь только не увидишь, от дедушко-бабушко-старушко-веселушко, до ватосепаров различных мастей, не говорю об де биллах уасях и иже с ним. Где-же блогеры таланты, "Дембеля"этого сайта? Хотя жизнь таки не стоит на месте, все меняется, однако.

Побутова подія. Іду по ринку. Бачу дивні пучки кропу. Товаром править сільська огрядна молодичка (думаю данх, точно, тільки молодше років на 30). У молодички, біля прилавку, чимось цікавиться якась жіночка бальзаківського віку, думаю років 50. Далі діалог. Я: -скільки коштує кроп? Молодичка продавчиня: - П'ять рублей. (і це сільська українська...

Читати далі...

Співпало сьогодні, зустріч гірників закінчивших гірничий інститут у далекому 1988 році. Таки 30 років. а в інституті вже нема в назві нічого гірничого, тепер назва, національна технічна академія.

І коли вони вже наїдять рєпу, знову харчувати придйдеться... і в 1892 і лендліз після світової війни, і все жеруть і жеруть, з Американської руки.[Приєднана картинка][Приєднана картинка]История России это фельетон на тему: как жить всем назло, постоянно воевать со всеми, плевать на всех и оскорбляться, а после чего садится за стол, и, стуча пустой плошкой по столу кричать: Дай пожрать !Россия неустанно голодала. И голодала не потому, что выращивала мало хлеба, а потому что воевала...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Не поверите, новый салат из цветков порвал вкусовые устои старого шахтера.