Петрович в 3 години ночі йшов рвати вибухом забій.
У шахтарів не кажуть взривати, кажуть Палити.
Але відпалити щось в шахті завжди небезпечно по газу метану .
Петровича -студента, дрючив (і правильно), три роки професор, Микола Іванович.
Недаремно : знання технікі безпекї вибухових робіт у шахті ( ПТБ БВР) не дали Петровичу загубити ні однієї шахтарської душі під землею.
Але з початку. Петрович олівцем і лінійкою недовго малював і розписував паспорт Буро Вибуховихх Робіт (БВР). Потім побіг цей паспорт підписувати у начальника зміни і диспетчера .
Поки Петрович займався рутиною на поверхні, в забої йшлось неймовірне.
Щоб взірвати-відпалити масив (нішу) довжиною 12 метрів, висотою 0,9 метра , і глибиною десь 2 метри, Грози давили «баран» сверло СР, причому не по паспорту . По паспорту Петровича, після вибуху, треба було тон 30 лопатою відвантажувати. Але Грози, мудрі люди, всупереч паспорту бурили шпури, так, щоб в ніші і краплини вугілля не зосталось. Петрович це знав, але закривав на це очі.
І ось, Петрович, з Майстером взривником, подолав пішки 8 км. Зі з 22 кг Амоніту, підходять до забою.
Всі шахтарі якось мовчки "урочисто", по плану, йдуть по розписаними постами. Це зараз Петрович розуміє, крайні пости безпеки, десь по кілометру, від міста паління, берегли Людей від вибуху метану, хоча х.з
І от як в церкві, повна тиша, тільки шелест вентиляції, поскрипування пласта, потріскування дерев,яних стойок,І тільки три людини, Взривник, Петрович, і Заряджаючий, щось мудрують з вибухівкою, детонаторами і проводами.
Заряджаючого відправили подалі. Ще раз з Взривником напрягли мОзги, перевірили з,єднання, щоб не капала вода, щоб десь не впала породинка на провід. І понеслось....
Петрович з Взривником відходять, недалеко, метрів 20 за кут від забою на штрек.
Взривник дує в сюрчок, запускає взривну машинку, йде писк готовності, і натискається кнопка, і…
УУХХНАХБУМЁПТЬУХХ, по вухам ТИСКОМ, з втратою слуха, в грудях стискається все, на ребра на легені , очі закриваються, йде ударна хвиля.,і через якусь мить життя приходе в тіло, і адреналін…адреналін... таки по всім жилам.
І поки вуха від хвилі відпочивають, видно як пилюка піднялась по штреку, якісь «рами» «стрельнули» від напруги, якісь стойки ремонтини порепались, але все добре. Все стоїть, і всі живі. і це добре.
Слух повертається, пилюка спадає за вентиляцією, і Петрович перший йде на місто вибуху. Ще не відійшов сизий дим, рвучий ніздрі пороховими газами( такими знайомими з армії). Ще не вгамувався адреналін, ще тримтить тіло.
Петрович глянувши на стихію вибуху, примружившись і посміхнувшись, що все гаразд. кивнувши Взривнику, який змотував провід.
Відзвонившись постовим, доповів диспетчеру, Подякував Шубіну. Матюкнувся на сонного слюсаря, і на мать її, нічну зміну, на воду залившу всю спину і чоботи, на невиплату зп, на не подаруавши квіти дружині , пішов на-гора.
І знову потекли шахтарські будні в підземеллі сирому, темному, але таки теплому, бо там є Люди.
Виїхавши на поверхню, ніздрями втягнувши запах спілої пшениці яка росла навкруги шахти, Петрович пішов в баню, змивати бруд підземелля, нервів і негараздів.
Таки підтримаю Хармса, писну п’єсу в ліцах
Дієві ліца:
Эйч – алкоголік сайта, він-же Порохобот, волонтер, патріот,старший офіцер, людина з підземелля
Хармс – фізікопрапорщікоядєрщік, вроді як би з бОшкою дружить
Хозя- хворий на бОшку трубач-поет, не Пушкін канеш, та таки до інсульту недалекий
Марпл- мєдічка, наїдаюча шию з поборів(чайових) з хворих, по клятві Гіпократа
Костя - дай ему Аллах всех благ
Байок – неумеющий рулить на жигулях, прячущийся от суда, сбивший пешеходов
Ромахан- комуніст, агроном з вирощування помідорів, и таки любитель русских щей ,которых хоть полощи
Уася- нарік-сєпар , папа горняк, сын идиёт
Поговорім-учітєлька з села, з високим Ай-кью
Геннадий на букву М, не женат, не служивший, в овраге живущий, окна паяющий, любящий Данах и девушек ея возраста, патамушто девушки нормальные, его не любят
Данах- онучка Героя СССР, відверто сприймає атеїзм совка , співає в церкві діскантом псалми
Сергей -Н, он-же Суховъ, він-же АТОвець
Десь на зупинці громадського транспорту, в очікуванні тролейбуса, хтось жмакав тістікули, в кармані, хтось поправляв космєтіку під маскою, та час очікування затягнувся. Першим з похмілля, мабудь очунявши, Хозя чьотко , як по Уставу ЗСУ ,вигукнув:
- Слава Україні!
З середини натовпу, відкривши сині очі, і потерши красного носа, басом відповів Эйч, патріот, волонтер, старший офіцер , в минулому ,і таки Українець:
-Героям Слава!
Якось ці звуки трохи підігріли колектив, Говорімка промовила:
-Ху из он дьюти тудей? Деньги на штори сдали?
Уася відповів:
Днепр из май таун. Айм сепар, патамушто я курю и двигаюсь . Сухов ъ и Эйч приглашали мороженка покушать, но я донт андестенд их , ломка ёпть, и челюсть берегу для музея
Даннах, відтряхнувши штани від собачої боксерської шерсті, мовила:
-нет резины, нет ножовки,хащии заросли, Матиз сыплеться от старости, как и я. Сигарет нет, за водкой не набегаешься, а завтра, йопть, День Пионерии, и в секте псалом читать надоть. Но Эйч, мать его, это святое.
З другого боку, група громадян, в особі Ромахана і Кості, тримали Буйка, бо той був агресивний, і хотів наклацать на планшеті, чьто мы, рыги, расиянцы, всех вас в Союз завернемо, Утину слава!
Десь, зневірена в своїх свадьбах, Марпла , якось дуже гучно, як бувша, ёпть ,патріотка заволала:
- Кинули мене, машину дали ! Тепер відібрали, куди мені зараз? І патріоти послали, і зелені, буду дань збирати з хворих, хоч якось шию наїм. Гіпократ пофіг
И тільки мудрий Хармс, посміхнувшись, тихо,в рукав мовив:
-Идіёти , блеать, вот раньше, пока ми пердунами не стали, таки тут зажігалі.
Довго ще б сперечалися сосайтівці, але під,їхав тролейбус,
Адмін-контролер, перевірив квитки, наказав надіти намордники, і всі поїхали з своїми вподобаннями, вважаючі , що їхня думка сама правильніша. І всі вони розуміють , як Держава Україна повинна бути. І як вони, Українці, уральці, патріоти, сєпари, риги, комуністи, неадеквати, хворі на голову, будуть на сайті і.уа разом уживатися.
Далі буде…..
http://blog.i.ua/user/7769276/2329850/#p12
Таки молода людина, Хозя, по контракту служить в військовому оркестрі, а пьорья піднімає, як АТОвець . Хозя, як мій захисник, котрому я сказав:
«Слава Україні!» , по уставу,повинен відповісти:
«Героям Слава!».
А в відповідь почув:
-у нас в части, член ложат на приветствие, и давно уже.
Думаю Хозя пьяним писав, на ранок потер, як ссикло, всі ками. Бо зрозумів, що сєпарствує в армії.
Після цього пішла хвиля, що я алкоголік, «пазвани» мне, я крутой.
Намагався заспокоїти нєадеквата. Потім таки сказав, що буду пити з його командиром, бо ми , офіцери , порозуміємося, а його, музиканта, за ковбасою у ларьок зашлемо. Шуткував звісно.
Та там , думаю, МОзги цього музиканта клинануло нєподєцьки:
-приезжай,встречу на проходной сотоварісчі!
Кажу, Жєня, нах ти мені потрібен с сотоварсічі, я до твого командира, як старший офіцер, до старшого офіцера, в гості заїду.
І тут почалось:
-Ждал- ждал, пока не дождался, і алкан и педераст і т.п.і тд.
Тому, Женя, музикант-поет, відповім привселюдно : морду твою я не обіцяв бити, твої політичні вподобання мені незрозумілі , і відповідь на «Слава Україні!», від воїна ЗСУ ,я так і не почув !
І скажу як, знавець мОзгів і душ шахтарів:
-Женя, я не буду дзвонити твоєму командиру. Ты сам - скрытый алкоголик, наговорил в сети, и номер телефона, и номер части слил. И здесь на сайте, по синьке, наговорил дофигища. Думаю СБУ отслеживает.
И таки нервишки у тебя, с пьянкой , расшатаны!
И мне пофиг, что почти все каамы, 80% в твоей заметке от расиянцев, сепаров, румухеюв, рыгов и марплов.генадиев откосивших, и днр-лнр тварей. И заметь дух, терпят тебя здесь Люди, пока.
После твоих постов, Хармса в друзъя с душой прийму.
Мой прогноз:
- залетишь ты, Женя, по-службе. Это твоя карма, щя бемоль- минор, с последствиями, с психикой у тебя пиндец, ожидай, я смеяться не буду.
За сим, с уважением Эйч, таки патриот ! Слава Україні! Честь имею!
И тебе, и твоим расиянцам, сепарам и марплам, буйкам, румухреням, в камах, и всуе писающим , всего доброго !
Благодарю Друзей меня поддержавшим.
И да, ЛЮДИ, кто еще не пропиарился на нике Эйч, записывайтесь в очередь!
