Візит делегації В`єтнаму до України

http://sna.in.ua/?p=4854 Делегація в`єтнамських бізнесменів на чолі з Хоанг Бінь Куан 20 травня зустрілась з головою Харківської ОДА Михайлом Добкіним. Керівництво Харківщини не вперше приймає бізнесменів з В`єтнаму – спільні інтереси харківської влади і в`єтнамської діаспори в Харкові загальновідомі. Цього разу в`єтнамці мають бажання значно збільшити кількість своїх студентів в Україні – на порядок (зараз в Харкові навчаються 1026 студентів з В`єтнаму). Михайло Добкін запрошує вєтнамських бізнесменів до співпраці – інвестувати в переробну, харчову промисловість. Результати такої співпраці в Харкові загальновідомі. При активному сприянні харківських можновладців, у Харкові вже діє найчисельніша в`єтнамська громада, яка за офіційними даними МВС налічує більше 3 тисячі осіб, не рахуючи тих, які уже отримали громадянство України. Насправді їх значно більше, приблизно 30 – 50 тисяч осіб. Як вони потрапили до України? Перша партія прибула ще за часів Радянського Союзу в якості робітників на підприємства і фабрики народного господарства. Але довго вони там не затримались і дружно перекочували на ринки. Потім вони їхали сюди в якості студентів (чи точніше сказати учнів) ПТУ. Звичайно, ніхто з них не мав наміру навчатись – всі дороги вели спочатку до Центрального ринку, потім до ринку Барабашово. Торгівля на ринку, контрабанда, виготовлення контрафактної продукції, сприяння нелегальній імміграції – ось далеко не повний перелік занять цих «студентів». Що від того маємо? Зайняті в`єтнамцями гуртожитки, в яких мали б жити українські студенти. Зайняті торгові місця на ринках. Міська земля щедро роздається іноземцям на будівництво так званого “в`єтнамського майданчика” на ринку Барабашова, на будівництво буддистського храму, на житлове будівництво для керівників в`єтнамської громади. До речі, ця земля міськрадою роздається безкоштовно. Так звані «іноземні інвестиції», які вкладають в`єтнамські підприємці в Українську економіку, насправді «зароблені» в`єтнамським земляцтвом тут, в Україні, за рахунок контрабанди, виготовлення контрафактної продукції, ухиляння від податків. Називається це «іноземними інвестиціями» тому, що згідно до українського законодавства іноземні інвестиції мають привілеї порівняно з вітчизняними. Міська влада переконує нас, що в`єтнамські підприємці створюють робочі місця на ринках. Не створюють в`єтнамці робочі місця, а навпаки, забирають їх у українців. Адже торгове місце на ринку – це і є робоче місце, яке дістанеться або іноземцю, або українцю. Дякуючи власникам ринків і міській владі все частіше такі робочі місця надаються саме іноземцям. Якщо ви українець, спробуйте отримати торгове місце на “в`єтнамському” майданчику, на ринку Барабашова! Тоді ви зрозумієте, що таке етнічна мафія, що таке расизм по-в`єтнамськи. Ми не проти реальних інвестицій в економіку України. Коли створюються сучасні, високотехнологічні підприємства, коли українські громадяни отримують високу зарплатню, коли бюджет в вигляді податків отримує значні кошти – це добре. А от коли створюється іноземне підприємство для легалізації в Україні все нових і нових “співробітників”, “експертів”, “спеціалістів”, потім їх родичів і так далі – ми проти. Для довідки –в Харкові в 2009 році отримали дозвіл на працевлаштування 169 громадян В`єтнаму. Цікаво, що це за спеціалісти, яких неможливо знайти серед громадян України? Коли в Україну приходить серйозний інвестор, він не намагається отримати громадянство чи дозвіл на постійне проживання. Він наймає українських керівників, спеціалістів, робітників. Серйозний інвестор не використовує своє підприємство для легалізації іммігрантів. А інвестиції по-в`єтнамськи – це коли на один долар інвестиції отримуємо одного іммігранта. Мігранти не прагнуть працювати на Україну, вони залишаються патріотами своїх етнічних спільнот і працюють на розвиток цих спільнот. Мігранти не прагнуть стати українцями китайського, в`єтнамського походження, (якщо це взагалі можливо), їх мета – створити в Україні маленький Китай, маленький В`єтнам і так далі. Приклад в`єтнамського містечка в районі вулиці Киргизької в Харкові, приклад Косова, де албанці витіснили сербське населення, – яскраве свідчення тому.

Ми вимагаємо:

- обмежити набір студентів з країн міграційного ризику – Китаю, В’єтнаму, Азії, Африки. Після закінчення навчання забезпечити повернення студентів на свою батьківщину. - заборонити студентам займатись діяльністю, не пов`язаною з навчанням (торгівлею, бізнесом, релігійною, місіонерською діяльністю). - звільнити студентські гуртожитки від іноземців, які там незаконно проживають. - припинити практику безкоштовної роздачі землі іноземним громадянам. Пріоритетне право на отримання в оренду земельних ділянок – для українських громадян і українського бізнесу. - забезпечити на ринках Харкова (незалежно від форми власності) пріоритетне право на зайняття торгових місць за громадянами України. Частку торгових місць, які мають право займати іноземці, обмежити на рівні 5% від загальної кількості місць на ринку.