Владімір Путін – терорист №1

Вибухи на станціях московського метро вкотре привернули увагу до проблеми тероризму, як засобу політичної боротьби. Але оцінки недавніх подій дещо різняться від оцінок аналогічних терактів минулих років. Попри ту саму «сортирно-каналізаційну» риторику кремлівських співправителів, у все більшого числа сторонніх спостерігачів з’являються обгрунтовані сумніви, щодо справжніх замовників та цілей останніх терактів.

Якщо у 1999 та 2004 рр. висновки поодиноких скептиків, щодо невідповідностей в офіційних версіях подій, багатьом здавалися маячнею, то тепер все чіткіше вимальовується справжня картина «війни терористів проти Росії». Вже втретє поспіль за умови гострої потреби Кремля у масовій підтримці своїх дій відбуваються вибухи, що забирають десятки та сотні людських життів.

Якщо чеченські терористи так наполегливо воюють проти «окупантів», то чому їхні вибухівки спрацьовують лише тоді, коли цього вкрай потребує Путін? У 1999 р. нікому невідомий нікчемний кагебіст потребував хоч якогось рейтингу в передвиборчій гонці, і будь-ласка – в повітря злітають цілі будинки в Москві, на тлі яких Путін урочисто обіцяє замочити всіх терористів в сортирі. Як наслідок – шалена підтримка і президентський пост. У 2004 р. рейтинг кремлівської нездари відчутно падає, як відповідь – нові вибухи, і нове піднесення «всенародної любові».

2010 р. – по країні прокочуються масові акції протесту – від Владивостоку до Калінінграду, в яких беруть участь не ліберальні прихильники кошерної компанії Березовського – Ходорковського – Каспарова (що свого часу були щирими апологетами єльцинсько-путінського режиму, і які подалися в опозицію лише через відсторонення від корита), і не офіційна опозиція в особі КПРФ Зюганова, а справді широкі маси слов’янського населення РФ, які врешті переконалися, що їх інтереси та інтереси Кремля є цілком протилежними, що – окупаційний путінський режим є цілком підконтрольним іудейській олігархії, що витягує з Росії всі соки, що – в Росії добре живеться лише інородцям, натомість слов’ян стає все менше, а їхнє становище – все гіршим.

І ось на ці протести надходить «адекватна» відповідь – нові вибухи, і нова «гнівна» риторика кремлівських ліліпутів, що прагнуть відвернути увагу від своєї грабіжницької політики у бік ефемерних сепаратистів. Але насправді – які сепаратисти? Ну хто з чеченів реально хоче відокремлюватися від РФ, в той час як їм, як і іншим мешканцям гір, віддано на поталу неозорі терени від Балтики до Сахаліну разом з усіма слов’янськими мешканцями, яких начебто «захищає» путінська кліка.

Ми звичайно далекі від думки, що безпосередньо сам Путін віддає накази здійснювати вибухи в Москві чи інших містах, але те що ці вибухи завжди відбуваються «вчасно» для Кремля, беззастережно доводить, що ФСБ та інші іудоохоронні контори просто дають зелене світло діям терористів, коли в цьому виникає потреба, беручись до роботи по «боротьбі» з тероризмом лише тоді коли громадську думку переорієнтовано в «потрібному» напрямі, а люди думають не про протести, а про елементарну безпеку.

Втім, народ, як за-Станіславським, – вже «не вірить», і не виключено, що невдовзі поволоче цих карликів, що «возомнілі» себе самодержцями, на Лобне місце, сподіваємося – разом з «синами гор» та «синами Сіону», для яких путінський режим справді створив рай на Землі.

http://sna.in.ua/?p=1729