Україна таки має злізти з одного зі стільців - російського.....)

Чим більші поступки Росії  робить Україна, тим жорсткішою стає позиція Росії  в газових питаннях і в обмеженні українського експорту на російський ринок, тим стають ширшими апетити Росії на українське майно, на право визначати внутрішню і зовнішню політику України. Але уряд продовжує пошук нових сфер діяльності, в які слід „впустити” Росію взамін на її згоду на встановлення для України справедливої, європейської ціни на газ.  І це мені нагадує позицію п’яниці, що виносить з хати, від сім’ї кусень сала, щоб купити собі чергову пляшку горілки.

Я  порекомендував би ПР позбутися хвороби васала, провести  курс на реальну євроінтеграцію України, а у взаєминах з Росією пройти зворотній шлях. 

Тобто слід здійснити наступне:

-скасувати закон про позаблоковий статус України ;

-відновити співпрацю по плану дій щодо вступу в НАТО (ПДЧ);

- погодитися на розміщення  американських об’єктів ПРО на території України;

- відновити відслідковування розвідувальної і підривної діяльність спецслужб Росії на території України і  підняти їх до рівня найважливіших завдань СБУ;

-скасувати Харківські Угоди;

-залишити в силі конституційне положення про завершення терміну базування ЧФ в Севастополі в 2017 році.

Усі ж ці рішення приймалися командою ПР на прохання (вимогу) Росії в обмін на „вічну дружбу” і на взаємовигідне співробітництво в т.ч.  і в газовій сфері. Не сталося.

Для чого  погоджуватися на подальше затягування Росією удавки на шиї України?

Для чого гратися в піддавки, коли в України є стільки інструментів, щоб привести позицію Росії до почуття адекватності?

Росія весь час повчає Україну: „Не можна одночасно сидіти на двох стільцях.”  І вона права. Тому Україна в цьому випадку має прислухатися до повчань Росії,  злізти з російського стільця і  ....викинути його  на смітник історії. 

Володимир Пилипчук, народний депутат України 1-го та 2-го скликань,

Академік Академії економічних наук України, професор