"РуSSкій мір" на українському ТБ......((((

Інформаційною політикою на українському (?) "Інтері" відає
росіянин, кремлівський "засланець" Ігор Шувалов. Перед тим в ролі
"смотрящего" з Москви був Ілля Канавін. Ведучий провідного політичного
ток-шоу каналу "Велика політика" - їхній співвітчизник Євгеній Кисельов.

 
Віднедавна в українському ефірі оселилися "брати-слов'яни" Дмітрій
Нагієв та Отар Кушинашвілі. Половину журі у музично-розважальних,
конкурсних програмах на різних каналах складають росіяни. Без них вже
нікуди. Ні заспівати українцю не можна, ні потанцювати, ні чим іншим
зайнятись. Ніби без оцінок московських "баринів" конкурси стають якимись
нелегітимними.

 
Першим Національним керують Єгор Бенкендорф та ливанський "папараці"
Валід Арфуш. Передачі каналу стрімко русифікуються як мовою ведучих, так
і запрошуваними до студій гостями з Білокам'яної: політиками, митцями,
зірками шоу-бізнесу, художніми й документальними кінострічками,
концертами.

 
Найретинговіше ток-шоу Першого інтерНаціонального веде Савік Шустер. В гостях у "щирого українця" Дмитра Гордона в основному також росіяни: політики, письменники, актори, співаки, композитори, гумористи тощо.

 
На каналах групи "Інтер", зокрема таких як К-1, вже не залишилося україномовних ведучих.

 
Так само український контент витісняється з програм про шоу-бізнес.
Там  безкінечні Пугачови і Кіркорови, Галкіни і Джигурди, Кобзони і
Бабкіни.

 
А нещодавно російський спец-контингент в українському медіа-просторі
поповнився Міхаілом Єрмолаєвим. Росіянин став очільником
інформаційно-аналітичного департаменту телеканалу СТБ, змінивши на
посаді Олексія Мустафіна.

 
«На СТБ меня привлекло то, что этот телеканал очень
динамично развивается. Здесь я нашел редкое сочетание профессионализма и
увлеченности. Это прекрасная  возможность реализовать свои мысли о том,
как должны выглядеть новости двадцать первого века. Необходимо  
корректировать принципы отбора и подачи новостей, а также технологию
работы информационно-аналитического отдела канала. Очень важно, чтобы
информационная составляющая более основательно опиралась на
аналитическую, - тогда у журналистов будет больше возможности и
вдуматься в суть происходящего, и проявлять творческие способности», - заявив Михайло Єрмолаєв.

 
Знаємо, про які корегування ведеться мова - щоби все було так, як на
російському "супер-прогресивному, вільному, незаангажованому" ТБ. Аби
все було по-мєдвєпутінськи і в російського журналіста є для цього
чудовий досвід. Ось що очікує в найближчому майбутньому наше українське
СТБ - російський стандарт в інформаційно-аналітичному мовленні.

 
Він зуміє. Бо більше ні на що і не здатний. В цьому, власне, і полягає
головна місія московського "варяга". Інакше - навіщо він тут і зараз?

 
В серіалах, що демонструються на українському телебаченні - суцільна
російська солдатня і воєнщина: кадети, військовослужбовці термінової
служби, СМЕРШівці, енкаведисти. В кадрах постійно присутні або червоні
радянські, або російськи триколори (в залежності від часу дії
кінострічки), а також портрети вищого керівництва сусідньої держави.

 
у такий спосіб українське телебачення виступає безперервним
ретранслятором російського мілітарного духу і пропагандистом "руского
міра".

 
Ворог давно вторгся і панує на нашій території, підриваючи українську державність і національну свідомість зсередини.
Подібний стан речей є неприпустимим і потребує негайного виправлення!
Національний інформаційний простір належить захищати так само, як і
державний кордон.

 
Україні - українське телебачення з українськими ведучими і українською
мовою ефіру! З українськими прапорами і героями, митцями і зірками
шоу-бізнесу!

 
Тотальну русифікацію українського медіа-простору слід зупиняти, поки
вона не зупинила нас! Треба задовбувати редакції каналів протестними
листами, зверненнями, заявами, як колективними - від громадських
організацій, неформалізованих спільнот однодумців, зрештою партійних
структур - так і індивідуальними, як електронною поштою, так і
звичайною, телефонними дзвінками до редакцій, Національної ради з питань
телебачення і радіомовлення, профільних комітетів ВР.

 
Або шукати для висловлення категоричного несприйняття того російського
непотрібу, що захаращує український ефір, якісь інші, більш креативні
форми - публічні заходи, флеш-моби тощо.

 
Цій внутрішній окупації треба давати рішучу відсіч. Кожен як може.
Просто вимикати телевізор - це не метод. Він абсолютно не дієвий. Ним
нічого не досягається. Можна і цеглиною в екран запустити, але чи багато
від того буде користі? І кому це нашкодить, окрім самого власника
телеприймача? Нагієви-кисельови та інші шувалови-єрмолаєви на пару з
арфушами-бенекендорфами нічого не відчують.

 
У цьому спротиві треба бути рішучими і кмітливими. Може в когось є ще якісь ідеї чи міркування?

 
Русифікація національного інформаційного простору потребує термінової
відсічі, поки вона не відсікла нас, українців. Не сьогодні, так завтра
вже може бути запізно.

©