Томнатик - Стій (12,13 день - Боржава - г.Стій)
- 14.09.18, 12:37
Д
ень 1-2... 3... 4... 5... 6... 7-8... 9... 10... 11...
ень дванадцятий та тринадцятий.
Вранці десь о 5:30 подивився ще раз на гейзер, зібрався і пішов у Міжгір'я там в супермакеті купив їжі і пішов далі до с.Лозянський по дорозі шукаючи де б зарядити акуми.
Повернувши в с.Лозянський праворуч був магазин, я попросився зарядити акуми мені надали розетку, поки заряджались акуми я купив їжі та влаштував сніданок. Зарядившись пішов по селу. В 2015р ми з Олегом з Івано-Франківська спускались з Боржави через село, цього разу мене очикує підйом. Місцеві порекомендували піти іншою дорогою, ніж в 2015р., я і пішов, трохи поблукавши вийшов на гору, думав що я не туди заліз як побачив пастухів тому поспішаю до них що б запитати як вийти на Боржаву. Вони показали тропу - доведеться спускатись, а потім ще вище підніматись, стежка пролягає вздовж електромережі. Вигляд спуску, а потім підйому приголомшував, але що поробиш доведеться йти, це краще ніж те як я до цього блукав. Спустився швидко хоча і було важко ногам, піднявся теж нормально кілька разів зупиняючись на відпочинок. Навіть вже не планував що так рано буду на Боржаві, поївши чорниці пішов по хребту.
До перевала Присліп доволі швидко дійшов, інколи моросив дощ. Хотілось зупинитись десь біля води з 2015р. знав що перед г.Магура-Жиде буде джерело тому планую там зупинитись тільки чи встигну туди дійти. По дорозі зустрів кілька груп туристів. Якось непомітно прийшов до джерела, швидко ставлю намет поки не пішов дощ, набираю води її було набагато більше ніж в серпні 2015р. А поки готується їжа збираю чорницю. Дощ так і не пішов.
Вранці зібрався і пішов по полонині, до г.Магура-Жиде було ще кілька вершин, далі г.Гимба, а потім не доходячи г.Великий Верх треба піти ліворуч до г.Стій. Хмари мене лякали, а саме більше хмар було якраз звідти куди мені йти.
Перед дорогою до г.Стій стояв та думав чи варто туди йти - небо було вкрито чорними хмарами, вони повзли по горі, але г.Стій це мета всього походу, тому йду далі. Інколи так надувало хмари що видимість була не більш 10м. Нарешті через деякий час вийшов до гарної дороги до вершини, прикро що тут зруйнували РЛС, подивившись на уламки почав спускатись.
Вказівника не було, а дороги розходились, я розумію що мені мабуть треба йти праворуч, але стежка і хмари з того боку мене злякали і я пішов ліворуч. Трохи спустившись побачив машину, яка привезла збирачів чорниці, у водія запитав як мені краще вийти до залізниці, він сказав що краще повернутись та піти у с.Вовчий, але я не люблю вертатись тому йду далі у бік Свалява в с.Березники. Пішов сильний дощ, дорога розмокла я опинився на ковзанці і декілька разів упав, мокрий та брудний дійшов до руїн будов та очикував закінчення дощу. Сподівався що збирачі чорниці поїдуть додому і підвезуть до села, дощ закінчився я почав спускатись, йшов і дивувався як по такій дорозі їздить машина. Потім зустрів іноземців на квадроциклах, а ще вздовж дороги росла величезна ожина, через яку я витрачав час, поспішаючи в село щоб встигнути на автобус в Сваляву я ще декілька разів впав, а ще довелось разів 10-15 річку переходити, у мене не встигали ноги нагріватись. Нарешті я спустився, далі була гарна дорога вздовж річки в якої я відмився, непогане місце для зупинки, але я йду далі. Вже багато пройшов, а будинків все нема, це мене так напрягало, вже наче стовпи з'явились, а будинків всерівно нема. Нарешті появились будинки, але до зупинки ще довелось далеко іти. Прийшов в село, купив морозива і через 30 хв. приїхав автобус і повернулась машина з чорничниками. Автобус довіз до якогось села, а звідти через годину повинен бути автобус у Сваляву. Час приїхати автобусу, а його нема, я вже почав жалкувати що не зупинився біля річки, де тут ночувати, а 20 км до Сваляви я не дійду, хвилин через 40 а може і пізніше приїхав автобус. У Сваляві мені пощастило купив квиток зі Львова з нижнім місцем, а ще дуже дешевий(трохи дорожче ніж електричка) квиток на поїзд до Львова.
Приблизно пройдено: 12день - 30км, 13день - 30км, всього - 301км .
З
МІСТ...
