Два важливих арктичних суднохідних маршрути звільнились від криги незвично рано цього року.

Про це свідчать знімки, отримані з європейських супутників Envisat Європейського космічного агентства, повідомляє Бі-бі-сі.

Так, Північний морський шлях в Росії та Північно-Західний прохід у Канаді відкрилися цього року одночасно. Танення криги цього літа може побити рекорд 2007 року.

Судноплавні компанії вже зараз розглядають вигоди, які може принести використання цих шляхів, якщо вони будуть постійно вільні від льоду.

Однак екологічні організації висловлюють занепокоєння у зв'язку з тим, що звільнення арктичної акваторії від льоду може призвести до розширення видобутку нафти і газу в цих районах.

На їхню думку, це посилить залежність світу від вуглеводнів і сприятиме подальшому посиленню парникового ефекту, що може призвести до повного зникнення арктичних льодів.

Крім того, зростає небезпека аварій в непередбачуваних арктичних погодних умовах.

Майкл Маккарти | Independent


Мировые океаны переживают беспрецедентную потерю видов их обитателей, сопоставимую с массовыми вымираниями доисторических времен, пишет The Independent, ссылаясь на научный доклад.


"В морях происходит вырождение гораздо быстрее, чем кто-либо ожидал, из-за накопительного эффекта ряда серьезных отдельных потрясений, от потепления климата и окисления морских вод до масштабных химических загрязнений и браконьерства", - отмечает автор статьи Майкл Маккарти.

Все эти факторы вместе взятые грозят морской среде катастрофой, "не имевшей прецедентов на протяжении истории человечества", говорится в докладе комиссии ученых, собранных в Оксфорде в этом году Международной программой оценки состояния мирового океана (IPSO) и Международным союзом охраны природы (IUCN).

Потенциальное вымирание видов, от крупных рыб до крохотных кораллов, сопоставимо с пятью великими вымираниями, известными геологии, во время которых исчезло большое количество особей, с Ордовикско-силурийского вымирания 450 млн лет назад до Мел-палеогенового вымирания около 65 млн лет назад, стершего с лица земли динозавров. Худшее из них, Пермское вымирание, 251 млн лет назад, привело к гибели 70% видов на суше и 96% - в море.

"Выводы шокируют, - отметил доктор Алекс Роджерс, профессор консервативной биологии в Оксфордском университете и научный директор IPSO. - Учитывая накопительный эффект вреда, наносимого человечеством океану, последствия могут оказаться гораздо хуже, чем мы учитывали по отдельности".
Источник: Independent

....но суша покроется болотами "По прогнозам ученых, к 2050 году суда будут ходить из Европы на Аляску в связи с открытием новых судоходных путей из-за таяния арктических льдов, - пишет The Times. - Маршрут, проходящий по верхней части земного шара, вероятно, будет доступен с июля по ноябрь". В то же время многие из государств, граничащих с Арктикой, станут менее досягаемыми, так как замерзшая почва и озера, по которым в настоящее время проходят сухопутные маршруты, перестанут быть доступными и земли превратятся в обширные болота, говорится в исследовании, опубликованном в журнале Nature Climate Change. Из "арктических стран" Канада и Россия могут потерять больше всех, и значительная часть Бриллиантовой дороги из Тиббитта в Контуойто на севере Канады, самой длинной ледяной дороги для перевозки тяжелых грузов в мире, будет заболочена, пишет автор статьи Ханна Девлин. "Принято считать, что потепление климата означает открытие Арктики, но наше исследование показывает, что это верно лишь отчасти, - отмечает профессор Лоренс Смит из Университета Калифорнии в Лос-Анджелесе, возглавивший исследование. - Увеличению доступа для судов будет противопоставлено существенное сокращение транспортной доступности по суше".

Ханна Девлин | The Times

Вот вопрос для будущих историков: какой вклад внесла инфляция цен на продовольствие в ближневосточные волнения? - пишет обозреватель The Washington Post Роберт Дж. Самюэльсон. "Кое-какие основные факты нам известны. Страны Ближнего Востока импортируют 50% или более потребляемой пшеницы. С середины 2010 года мировые цены на зерно резко росли", - отмечает автор, поясняя, что за 8 месяцев пшеница к февралю подорожала вдвое, и, несмотря на крупные субсидии, розничные цены несколько поднялись. "Что если это создало "пороховую бочку", в которой возникли протесты?" - интересуется автор. 

Дефицит продовольствия не в меньшей степени, чем дефицит нефти может на десятки лет вперед предопределить политическую обстановку в глобальном масштабе, полагает обозреватель. "Назовем это Великим продовольственным кризисом. Глобальный спрос на продовольствие наталкивается на ограниченность предложения. Высокие цены или дефицит могут дестабилизировать ситуацию в бедных странах и спровоцировать глобальную борьбу за дефицитные продукты питания", - пишет автор, напоминая, что текущий взлет цен - второй за последние 3 года. Некоторые поставщики вводят эмбарго на вывоз (например, Россия в отношении пшеницы), что взвинчивает цены на мировом рынке и переносит риски на страны, испытывающие нехватку продовольствия.

По мнению автора, коренная причина в том, что мир богатеет: люди переходят с каши и хлеба на "опосредованное потребление зерна" - то есть на мясо-молочный рацион. С 2000 по 2030 год потребление мяса на душу населения в Китае может вырасти на 49%, в Индии - на 79%, а в Бразилии - на 22%. Возрастает спрос на кормовое зерно: чтобы нагулять 1 фунт мяса, корова должна съесть примерно 8 фунтов кормового зерна, а курица - 2-4 фунта.

По словам старшего экономиста министерства сельского хозяйства США Джозефа Глобера, 7 из последних 10 лет мировое потребление пшеницы превышало ее производство. Резервы зерна уменьшаются, рынки продовольствия уязвимы перед стихийными бедствиями, дополнительный дефицит создает тот факт, что американская кукуруза идет на производство биотоплива.

"Если учесть все факторы, то к 2050 году объемы мирового производства продовольствия, возможно, придется удвоить, считает экономист Роберт Томпсон из Chicago Council on Global Affairs", - говорится в статье. К 2050 году население планеты, как прогнозируется, вырастет с 6,9 млрд до 9,5 млрд, причем главный прирост приходится на бедные страны.

Удастся ли увеличить производство продовольствия? Эколог Лестер Браун сомневается в этом, указывая на снижение уровня грунтовых вод, климатические изменения и эрозию почвы. Постоянный дефицит продовольствия будет порождать все новые несостоятельные государства, рассадники терроризма и эпидемий, предостерег Браун.

"Томпсон и другие эксперты настроены не столь мрачно", - пишет автор. Их обнадеживает, например, научно-технический прогресс. Так, в США с 1900 года по 2010-й урожайность кукурузы возросла в пять раз, а пшеницы - в четыре благодаря повышению качества семян, удобрениям, ирригации и прогрессивным методам производства. Оптимисты надеются, что эта тенденция продолжится благодаря биотехнологиям.

"Еще одна причина для оптимизма: в Субсахариальной Африке и некоторых других регионах сельское хозяйство настолько отстало от современного, что простор для прогресса колоссальный", - пишет автор.

Как бы то ни было, если природа и техника не восстановят более благоприятный баланс спроса и предложения на рынках продовольствия, последствия могут быть ужасными, заключает автор.

Источник: The Washington Post

Мир охвачен крупномасштабным продовольственным кризисом, пишет Time, отмечая, что, по данным ООН, мировые цены на продовольствие достигли в январе рекордных отметок.

Причинами роста стали рекордная жара прошлого года, растущий спрос на продовольствие в наиболее обеспеченных частях развивающегося мира, а также этанол, в производстве которого задействованы зерно и пахотные земли, которые могли бы использоваться для производства продуктов питания.

Как отметил исследователь из Принстона Тим Серчингер на страницах Washington Post на прошлой неделе, на биотопливо - как кукурузный этанол в США, так и биодизель, который производится из пальмового масла в других странах - ныне уходит 6,5% всего зерна в мире и 8% растительного масла.

Между тем этаноловая промышленность США оспаривает предположения, что она способствует росту цен на продовольствие. Так, исполнительный директор Growth Energy Том Бьюс заявил, что хотя в США на производство этанола уходит 4,9 млрд бушелей кукурузы, промышленность использует второсортную кормовую кукурузу для животных, а не для людей. Кроме того, часть кукурузы остается после очистки для потребления в пищу.

"Никто не говорит, что биотопливо несет на себе всю ответственность за рост цен на продовольствие... Но очевидно, что на узком рынке использование кукурузы и других зерновых в качестве биотоплива будет только способствовать росту цен. Это могло бы стоить того, если бы биотопливо приносило существенные экологические и экономические преимущества, но есть убедительные данные, показывающие, что углеродный след кукурузного этанола не намного лучше, чем от нефти. К тому же, этанол не так много сделал, чтобы освободить США от зависимости от иностранной нефти - замена 90% нашего потребления нефти этанолом потребует в четыре раза больше кукурузы, чем производят американские фермеры. Завтра миру придется прокормить на 219 тысяч ртов больше, и еще на 219 тысяч послезавтра. Было бы мудро использовать продовольствие в качестве продовольствия, а не топлива", - заключает автор статьи Брайан Уолш.

Источник: Time

Друге життя сміття: що роблять з пляшок, макулатури і шин
19.01.2011

Як в Україні переробляють побутові й промислові відходи та який шлях проходить сміття від бака до нових "реінкарнацій"?

У більшості українців є лише один "сміттєвий" закон: не виносити сміття з хати ввечері, бо "гроші з будинку несеш".

А от як і куди йде наше сміття, ми просто не замислюємось. Тим часом у багатьох країнах, особливо в Європі, сміття не викидають, а сортують і потім переробляють.

В Україні ж навіть у столиці баки для сортування сміття є лише в трьох районах - Подільському, Голосіївському та Шевченківському, а в регіонах їх і того менше. Тому велику частину побутових відходів комунальні служби продовжують вивозити на численні полігони.

За словами експертів, потрапляючи на такі полігони, більша частина сміття переробці вже не підлягає, а отже рано чи пізно ми цими побутовими відходами або засиплемося, або задихнемося від їхнього спалювання.

Рятують ситуацію лише пам'ятні ще з радянських часів кіоски з прийому вторсировини, куди люди - щоправда, переважно бомжі, - здають склотару, картон, пластикові пляшки, та зацікавленість деяких підприємств у переробці своїх же відходів.

Як в Україні переробляють побутові й промислові відходи та який шлях проходить сміття від бака до нових "реінкарнацій"?

"Лише 45% одягу секонд-хенд придатні для подальшого носіння. Інше дрантя, якщо воно зроблене з бавовни, ми продаємо", - стверджує президент Асоціації дилерів одягу секонд-хенд Владислав Мясоєдов.

За його словами, до числа найбільших замовників у столиці входять "Київський метрополітен" та "Укрзалізниця". Вони купують секонд на обтиральні матеріали.

Також асоціація підписала контракт із "Одеським заводом оздоблювальних матеріалів", де дрантя переробляють на основу під лінолеум.

Кілька років тому з шкіряного секонд-хенду шили рукавиці третього сорту, але тепер шкіри завозиться менше і виробництво зійшло до нуля.

На сміттєвих полігонах добувають газ

Мало хто знає, але сміттєві звалища небезпечні не тільки забрудненням ґрунтів і підземних вод. Уся справа в метані. Його виробляють специфічні бактерії, що плодяться у сміттєвих покладах багатометрової товщини і розкладають органічні відходи, виділяючи газ і тепло.

Нагромадження гарячого біогазу призводить до самозаймання відходів, збільшуючи і без того критичний стан повітря над смітниками, тому що метан у 20 разів шкідливіший для кліматичної системи за вуглекислий газ.

Але проблему можна зробити джерелом енергії. Компанія "ТИС Еко" успішно реалізує проект зі збору біогазу в Маріуполі на Приморському полігоні твердих побутових відходів.

Схема установки для збору біогазу проста: кожні 30 метрів крізь товщу відходів бурять шпару і вставляють перфоровану трубку, через яку відкачують газ і направляють його в систему очищення. Очищений метан можна продавати на опалювальні системи, електростанції та заправки для газових авто.

Розрахунки компанії "ТИС Еко" показують, що з однієї тонни побутових відходів можна одержувати 140-280 куб. м біогазу. За даними попередніх розрахунків, біогазу на всіх українських смітниках і фермах вистачить, щоб покрити 10% річної потреби країни в газі.

"На сьогодні ми споживаємо 75 млрд. куб. м природного газу, з яких 55 млрд. купуємо в Росії. У той же час потенціал видобутку біогазу - 7 млрд. куб. м на рік", - розповіла експерт з екології "ТИС Еко" Юлія Маклюк.

Пеллети - паливо майбутнього

Європа давно використовує як альтернативне паливо органічні відходи у вигляді пеллет. Їх роблять (пресують без хімічних закріплювачів у тонкі, з олівець товщиною, палички) насамперед з деревини: непридатних для подальшого використання піддонів, післяноворічних ялинок, шухляд, борошна, стружки і залишків лісової деревини. Хоча також бувають пеллети з соломи, лузги, рисової лушпайки, торфу і т.д.

Перевага пеллет у тому, що при низькій, часто до 1%, зольності (обсяг попелу після повного згоряння продукту), вони дають багато тепла. Не даремно шведи щорічно нарощують обсяг їхнього споживання на 30%, а Британія на рівні держпрограми стимулює їхнє використання.

Україна в пеллетному питанні, на жаль, сировинний придаток. Приміром, на кожному гектарі рубання залишається 40-60 куб. м відходів лісопиляння. Переробляючи їх у пеллети і використовуючи для теплопостачання в містах і селищах, країна могла б заощаджувати 15-20% видобувного палива на рік. Але Україна їх поки що більше експортує, ніж споживає.

Друге життя макулатури й пластикових пляшок

У тонні сміття близько 30% паперових відходів. Але, потрапивши на смітник, вони губляться безповоротно і переробці не підлягають. Тому макулатуру заготовлюють окремо. Її ділять на 13 сортів - від відходів білого папера до старої шпалери і мішків від цементу.

Сучасні технології дозволяють перетворювати макулатуру не тільки на туалетний папір, але й на тканину, газетний папір, звичайний, а також технічний і покрівельний картон (руберойд).

Навряд чи можна знайти щось більш розповсюджене й водночас шкідливе, як пластикова пляшка: розкладається в природі вона більше 100 років, а при згорянні виділяє діоксин.

За словами директора СП "Роква" (займаються збором і переробкою побутових і промислових відходів) Валентина Сердюка, на смітниках по всій країні зібралося більше 300 тисяч тонн цього виду відходів, хоча його можна переробляти.

Найбільша проблема - зібрати пляшки, оскільки за них мало платять. А от продукти переробки дуже затребувані, але не в Україні, а за кордоном - у Польщі, наприклад, і Китаї.

"З таких пляшок роблять спочатку гранули, а вже з гранул можуть робити купу всього іншого - від таких же пляшок та іншої тари до тканин, одягу й іграшок", - розповів Валентин Сердюк.

Для виробництва вторинної полімерної продукції, так званої вторинної гранули, використовуються промислові й полігонні відходи: полімерна тара, труби, іграшки, посуд, обмотка кабелів, корпуси побутової техніки, промислові відходи плівки та інших виробів.

Усе це беруть переважно з підприємств, що мають великі полімерні відходи, супермаркетів, що здають відходи стрейч-плівки (щомісяця "Київміськвторресурси" збирає 125 т плівки й упакування) або бій пластмасових виробів в утиль.

Потім підприємство переробляє все це і гранулить, а з гранул, за словами директора "Київміськвторресурси" Ольги Чуднер, роблять сантехнічні труби, вироби з пластмаси.

Із шин - нафта і дорога

Навіть у кризу кількість авто в Україні росла, а разом з ними і кількість відпрацьованих покришок. Звичайні міські смітники їх не приймають, тож нерідко водії звалюють їх хто куди, засмічуючи навколишнє середовище.

Проте покришки можна переробляти методом піролізу в казанах-автоклавах і одержувати при цьому кілька видів проміжної сировини для подальшого використання.

По-перше, піролізний газ, що може використовуватися для роботи самого автоклава. По-друге, рідка фракція, що може застосовуватися як казанове або грубне паливо. По-третє, технічний вуглець, що використовується як тверде паливо або пігмент. По-четверте, металева нитка, яку можна здати на металобрухт, а після випалу використовувати як в'язальний дріт.

Альтернативний варіант переробки шин - передрібнювання їх на крихту. Її потім можна використовувати для виготовлення килимків для підлоги і підошов для взуття, покрить для тенісних кортів і, головне, у дорожніх покриттях (на 1 км дороги йде 14-15 тонн крихти).

"Додавання цього компоненту робить асфальт більш стійким до перепадів температур і опадів, також поліпшується зчеплення з колесами авто", - пояснив Валентин Сердюк.

За словами експерта, в Україні ще не дійшли до такого універсального застосування крихти. Зокрема тому, що на частому ремонті доріг наживається ціла армія чиновників.

Листя - на добрива

Щоосені на вулицях міст битва з урожаєм - збирання опалого листя. Найчастіше воно потрапляє на смітники, а краще було б готувати з опалого листя компост. Так вже роблять у Дніпродзержинську, Ялті, Євпаторії. А також у Європі, де компост - цілком дохідний бізнес.

Наприклад, у Литві у жителів приватних будинків проблема: спалювати опале листя не можна, а залишати на ділянці не хочеться. Доводиться за гроші вивозити в приватні компостні ями.

Київська міська програма утилізації рослинних відходів на 2007-2010 роки передбачала будівництво двох підприємств, де з листя, трави та гілок мали робити пеллети й органічні добрива.

Замовник обох підприємств, "Київзеленбуд", збирався половину щорічного 300-тонного листяного "улову" пускати на пеллети та брикети (для обігріву, наприклад, теплиць і оранжерей), а інше закладати в компостні ями. Але віз і нині там.

Краса з вторсировини

В Україні технології переробки побутових і промислових відходів тільки освоюються або, у кращому випадку, використовуються в промисловому виробництві. У світі такі відходи і вторсировина давно стали об'єктом уваги дизайнерів, що роблять з них красиві і, головне, функціональні речі. Правда, дорогі...

Голландський дизайнер Тейо Ремі ще на початку 1990-х створив крісло Rug Chair (дослівно: крісло, що стягнуте ременями) зі старого одягу, складеного стопочкою і перев'язаного стрічками. Тоді ж дизайнер створив і незвичайний "комод": узяв 20 шухляд від старих комодів і тумбочок, зробив для них нові персональні оболонки і скріпив ременями в новий єдиний предмет меблів.

Пізніше Тейо Ремі разом з колегою Рене Веенхуізеном створили веселенький килим зі старих ковдр під назвою "Випадковий килим". А от Coca Cola навесні минулого року в Італії представила стільці, що робляться з перероблених пляшок від коли - як пластикових, так і бляшаних. На виробництво кожного стільця йде по 111 пляшок або банок.

Уже стало звичкою, що своє життя авто закінчують на розбиранні або базі металобрухту. А от на Заході друге життя одержують несподівані деталі.

Наприклад, у Каліфорнії архітектори переробили будинок під офіс компанії, пов'язаної з автобізнесом. Лобове скло тут використали як козирки над дверима, а також як огорожу всередині будинку, один паркан у дворі зробили з дверей авто, а інший прикрасили дорожніми знаками.

А от у Бельгії заповзятливі дизайнери після заміни старих світлофорів на більш сучасні взялися просувати кольорове скло як... тарілки.

Брати-дизайнери зі Швейцарії Маркус і Даніель Фрейтаг із середини 90-х роблять сумки зі... старого кольорового брезенту для хур, ременів і подушок безпеки та велошин.

Сімейна компанія Freitag купує в АТП по всьому світу вторсировину і шиє 40 видів сумок, гаманців і чохлів (у тому числі для iPhone і iPad) і продає у 300 магазинах в усьому світі.

Як і будь-які екотовари сумки Freitag дорогі: гаманець обійдеться в 45-140 швейцарських франків (370-1150 гривень), чохол для iPhone - 60 франків (500 гривень), а за 260 франків (2130 гривень) на www.freitag.ch можна самому "нарізати" з різних варіантів брезенту свою ексклюзивну сумку.

А от американська компанія Escama Studio робить сумки й аксесуари з... ключів-кілець від бляшаних банок для напоїв. Матеріал для сумок закуповують на базах втор сировини. Ключі від банок сортуються, миються, шліфуються і потім уже за спеціальною технологією зшиваються в готовий виріб.

Ціни теж кусаються: брошка або кольє - 30-40 доларів, невелика сумка - 90-110 доларів, сумка з довгими ручками - 250 доларів.

За матеріалами "Сегодня"

На розвиток світової економіки у наш час визначальний вплив мають кліматичні зміни на планеті та проблема обмеженості ресурсів. Американський Інститут світових ресурсів оприлюднив звіт про те, які виклики чекають на людство у 2011-му році, зважаючи на ці два фактори. Цього року на ринку з’являться майже 25 моделей гібридних авто, які можна буде заряджати від звичайної розетки. Найбільші корпорації вже заявили, що мають намір змінити парк своїх службових автомобілів більш енергозберігаючими. Однак президент Інституту світових ресурсів Джонатан Леш каже, що такий крок може мати й певні негативні наслідки: «Є певні сумніви щодо того, наскільки перехід на електромобілі матиме позитивний вплив на довкілля. Якщо ви їздите на машині з електричним двигуном у регіоні, де електроенергію добувають, спалюючи вугілля, ви зменшуєте викид вуглецю в атмосферу лише на 25%». Нещодавно Інститут світових ресурсів оприлюднив річний прогноз на 2011-ий рік, у якому зазначив, що транспорт і далі буде найбільш проблемним питанням. Затори на дорогах стають проблемою багатьох країн. Колумбія і Бразилія вже запровадили систему швидкісних автобусів для перевезення людей, аби зменшити кількість авто на дорогах. За словами експертів, автобусні перевезення – швидкі і дешеві, а тому така тенденція зростатиме, оскільки міста-мільйонери у країнах на шляху розвитку мусять вжити негайних заходів. За словами експерта, у питанні громадських перевезень, на крок попереду йде Китай, який розвинув мережу швидкісних міжміських потягів. Кількість швидкісних потягів у Китаї більша, аніж у всіх країнах світу разом взятих. Китай також робить великий внесок у розвиток енергозберігаючих технологій. Експерти додають, що, на відміну від азійської нації, Сполучені Штати у цьому питанні пасуть задніх. Минулого року Конгрес не зміг прийняти законодавства щодо кліматичних змін. А це сповільнить розвиток енергозберігаючих технологій. Втім, Леш сподівається, що ситуацію вдасться виправити на штатному рівні: «Якщо ми подивимося, що відбувається в окремих штатах, то побачимо, що 20 із них мають свої індивідуальні програми щодо захисту довкілля. Зміни також відбуваються на корпоративному та громадському рівнях». Іншим важливим питанням 2011-го року, за словами експерта, будуть світові ціна на харчі, які збільшуються не лише через ріст населення планети та збільшення попиту: «Це питання загострилось через кліматичні зміни, які ми спостерігаємо у всьому світі. Повені, посухи, шторми завдають великої шкоди сільському господарству». Експерт Світового банку Ендрю Стір каже, якщо світ не зверне увагу на загрозу, яку несе глобальне потепління, бідні країни опиняться у ще гіршому стані, ніж сьогодні: «Якщо ми негайно не вдамося до дій, то врожаї у регіонах із найбіднішим населенням, як от Африка, зменшаться ще більше. За деякими припущеннями, до 2100-го року врожаї в Африці зменшаться на 50%».

Стір каже, що Світовий банк працює у понад 130-ти країнах, аби зменшити негативний вплив кліматичних змін на довкілля.

Голос Америки

В свете текущей экологической ситуации многих волнует вопрос – что будет с нашей планетой в будущем? Команда ученых из Канадского центра климатического моделирования и анализа опубликовала работу в Nature Geoscience, которая заглядывает на 1000 лет вперед. В ней смоделированы изменения в климате, на которые влияют выбросы углекислого газа в атмосферу, причем за точку отсчета взят крайне оптимистичный взгляд – как если бы человечество, начиная с 2010 (и 2100 года, по другой модели расчета) совершенно отказалось от использования ископаемого топлива.

Даже при таком «зеленом» сценарии будущее – не сплошь песни и розы. Северное полушарие через 1000 лет вернется к климатическим условиям, предшествовавшим глобальному загрязнению атмосферы XX века. Видимо, под этим в исследовании понимается то, что последствия загрязнения сойдут на нет. В то же время, земли северной части Африки ждет опустынивание – почвы станут суше примерно на 30%. А потепление океанических вод вокруг Антарктики на 5о С приведет к тому, что ледяной массив Западной Антарктики разрушится и растает. У исследователей есть несколько версий, объясняющих такую большую разницу между будущим Северного и Южного полушарий. В первую очередь, на это влияет крайне низкая скорость течения океанической воды из Северной Атлантики в Южную. «Инерционность срединных и глубоких течений, ведущих в Южную Атлантику, означает, что океаны этой части света только сейчас начинают нагреваться под влиянием выбросов CO2, случившихся за последний век. Симуляция показывает, что на протяжении следующей тысячи лет нагрев продолжится, а не остановится или обратится вспять», - рассказывает профессор географии Университета Калгари Шон Маршалл (Shawn Marshall). Ветра в Южном полушарии также продолжают крепнуть, за счет чего океанические воды нагреваются теплым воздухом из атмосферы. По расчетам ученых, таяние ледяных массивов Западной Антарктики приведет к повышению уровня мирового океана на четыре метра. И это все – при совершенно нереальном варианте развития событий, когда человечество отказывается от ископаемого топлива в 2010 году! Однако в реальности этого не происходит, более того, ситуация с уровнем выбросов углекислого газа лишь ухудшается.

12.01.2011 [12:45], Артем Терехов

Автори масштабного дослідження про приріст населення на планеті застерігають: світ дуже швидкими темпами наближається до перенаселення, яке мільярдам людей загрожуватиме голодом, спрагою чи браком енергоресурсів.

У звіті, підготовленому Іститутом інженерів-механіків, проблему зростання населення, особливо у країнах, що розвиваються, називають викликом двадцять першого століття. А її потенційну загрозу називають більшою, ніж від кліматичних змін.

Очікують, що у наступні шістдесят років населення планети зросте з нинішніх трохи менше, ніж 7 мільярдів - до 9,5.

Над цим звітом працювали близько 70 інженерів з різних країн. Вони твердять, що цей виклик можна подолати, застосовуючи вже існуючі здобутки інженерів.

Багато питань, але мало відповідей

У звіті йдеться про те, що роботу над технічними рішеннями для світу, населеного 9,5 мільярдами людей, треба починати вже зараз.

Інженери пропонують способи ефективного використання дощової води, а також технології тривалого зберігання свіжості харчів. Автори документу відзначають, що близько половини продукції, виробленої на африканських фермах, псується ще під час транспортування.

Інженери вказують, що чимало проблем можна розв'язати, якщо перерозподілити кошти. Але, як зазначає кореспондент Бі-Бі-Сі, науковці не зазначають, де, на їхню думку, можна знайти необхідні кошти.

Так, наприклад, у звіті сказано, що Європа має припинити експортувати до Африки старі автомобілі, які забруднюють довкілля, але вчені не дають відповіді на запитання, де африканські таксисти зможуть взяти гроші на дорогі нешкідливі для природи машини.

Інший автор каже, що Африці доти не слід допомагати будувати нові елекростанції, які використовують вугілля, доки континент не матиме технологій, які б убезпечили атмосферу від шкідливих викидів. Водночас науковці не вказують, хто платитиме за такі дорогі вдосконалення.

Кілька доброчинних організацій розкритикували звіт за те, що його автори не зуміли наголосити на тому, що проблеми з довкіллям та кліматом спричинили багаті мешканці країн із низькими темпами зростання населення, а не бідні люди з країн, населення яких швидко зростає.

Джулиет Эйлперин | The Washington Post
Миру грозит кризис всеобщего вымирания

По данным нового исследования, проведенного 174 учеными из 38 стран, примерно одной пятой всех позвоночных и трети всех акул и скатов грозит вымирание, сообщает The Washington Post. Кроме того, из-за разрушения естественной среды обитания, чрезмерной эксплуатации природных ресурсов и вторжения новых видов на грани исчезновения ежегодно оказываются еще 52 вида. В то же время исследование, результаты которого опубликованы в журнале Science, показало, что потери могли бы быть на 20% выше, если бы не усилия, предпринимаемые для сохранения видов.

Авторы исследования провели в японском городе Нагойя конференцию, на которой обсуждались цели природоохранной деятельности на ближайшее десятилетие и вопросы сохранения видов, занесенных в Красную книгу.

По словам участника исследования Николаса К. Далви, индустриально развитые страны все еще "экспортируют разрушение по всему миру", забирая у развивающихся стран продовольствие и другие ресурсы. "Мы превратили треть обитаемой территории Земли в площади для производства продуктов питания. Уничтожение среды обитания не может не отразиться на биологическом разнообразии", - цитирует Далви издание.

Тяжелейший удар в последние годы был нанесен животным в Юго-Восточной Азии, где наряду с вырубкой лесов и охотой происходило расширение сельскохозяйственных площадей. Существенно сократилась и популяция земноводных в Центральной Америке, тропических Андах и Австралии. 41% земноводных сейчас на грани исчезновения, пишет газета.

Экологические организации выступают за создание природоохранных зон на 25% суши и 15% морей к 2020 году. Сейчас под защитой находятся 14% суши и всего 1% Мирового океана. По данным исследования, природоохранные мероприятия уже привели к началу восстановления популяций 64% находящихся под угрозой видов.

Профессор Института океанологии штата Вирджиния Джек Масик считает, что примерно 33% хрящевых рыб грозит исчезновение. Если США сокращают вылов акул у своего побережья, то в других странах подчас наблюдается обратная тенденция, отметил он.

Источник: The Washington Post