Ти просто кохай,літай в небесах- Мене не тримай у своїх руках... Ти просто кохай,мрій і люби... Мене не тримай-мене відпусти,мене відпусти... І тане в устах солодка брехня, А правда мовчить,а правда-гірка! І серце простить і правду і гріх... Кохає воно,палає воно...воно проти всіх! Кохання сліпе,не бачить того, Що бачить не хоче навколо воно... Пробачить воно і пояснить усе... А розум все бачить,лиш серце-сліпе! І блищить у очах,сольона сльоза- Колись були "ми"-тепер "нас"...

Читати далі...

Життя пливе нестримною рікою Несамовито ми його трима Та,так як правда залишається сліпою Так і нестримним залишається життя Воно таке мале і навіть непомітне На фоні вічного буття Та найцініше і потрібне Понад усе-воно- життя Його закони,хай незрозумілі, Та всьому є своя година Все обумовлено зазделегідь-завдання,цілі Й головна іграшка його-то є людина! Життя летить нестримним вітром Збиває,ставить й губить нас В житті ми є й командою й орбітром Єдине,що обмежує-це час!

Пустынность людных улиц... Молящий крик в назойливой толпе... Я вижу много,сотни,лиц, Но все они-совсем "не те"... Холод от пустого взгляда... Молчание ударит по ушам... Нет...другого мира мне не надо, Скрепить бы этот,что напополам...

Дождь...осенний дождь... Смоет все следы-сотрёт пути... Ты...можешь не прийти... Можешь обмануть,но не забудь... Дождь...этот тёплый дождь... Где вместе мы... Только я и ты...одни...

Весна...точнее апрель на дворе... Солнышко как бы светит...точнее греет,но не везде... Стою в комнате...точнее у окна... Нет никого вокруг...точнее я одна... Сердце болит...точнее ноет... Хочеться с кем-то рядом быть...точнее с тобою... Хочеться прижаться к телу...точнее плечу... Я скучаю...точнее.........(точнее я умолчу)