Моїм батькам

В Верболозах гарне свято, весела година,

Бо зібралася у хаті майже вся родина,

Застелена на столах нова скатертина,

Та лежать на короваї барвінок й калина.

На столах, є хліб та сіль, ковбаса горілка,

Із салатами стоїть не одна тарілка.
 Є грибочки огірки, помідори сало,
 Бутерброди та ікра, і тортів не мало.
 Тут пісні лунають гучно, а до Білопілля,
 Знай, святкують у цій хаті золоте весілля.
 За столом поряд сидять наші мама й тато,
 А ми з’їхались до них, бо для нас це свято.
 Пів століття вже пройшло, як нам доказали,
 Як у цій самій хатині весілля гуляли,
 І  співали тут дружки, бояри стояли,
 Танцювали на морозі, ноги зігрівали.
 Він був парубок тоді, високий та дужий,
 Від всіх інших парубків аж нічим не хужий.
 У чоботях він  був нових, у довгій шинелі,
 Бо найкращі  то були в ті часи  моделі.
 А вона маленька зростом, з карими очима,
 Личко біле рум’янее, коса за плечима.
 Та роботи не цуралась, все вміла робити:
 І сапати і копати, куховарить, шити.
 Трудівниця, бо зростала з мамою й сестрою,
 Працювала у колгоспі, ще зовсім малою.
 А у вечері з дівками бігала до клубу,
 Саме цим і злила  сильно Голубиху Любу.
 От побачив козак дівку їдучи із поля,
 І рішив , що у цій хаті живе його доля,
 Так і сталось , як гадалось,  коли зсохлось  зілля,
 призначили на січень молоді весілля.
 Одружились, а на гроші, що їх дарували,
Молодята в Житомирі жовтий шкаф придбали,
 От і стали вони разом жити й працювати,
  Щоб у шкаф у перепійний одежу придбати.
У вересні мали сина, Сергійком назвали,
А у травні через рік Василька вже мали.
 Гарні хлопці підростають, граються в садочку,
 Та щоб все було як треба, щей родили дочку.
 А роки , вони як птахи, швидко пролітають,
 Дітки виросли  й  вже в них діти підростають.
 І радіють їм старенькі, бо то їхнє сім’я,
І святкують знову хаті наступне весілля.
 Шість високих та струнких, вже онуків мають,
 Старші виросли, а менші диплом здобувають.
 І лунає в хаті сміх, правнучка в родині,
 Як  всі стішились отій маленькій дитині.
То ж у цю зимову днину хочемо  сказати,
 Пів століття за плечима, то чудова дата,
Тож налийте нам вина, а хлопцям горілки,
 Хай для  наших ювілярів пролунає гірко!!!!