Алла Горська

Музей просто неба

У 1966 році мистецтвознавець Григорій Мєстєчкін писав: "Донецьк збагатився незвичайною "картинною галереєю". Вписана в просторінь вулиць і площ, відкрита сонцю й вітрам, вона стала невід'ємною часткою міста. Її щодня бачать люди: барвисті мозаїчні панно прикрашають стіни новітньої споруди, збудованої зі скла, із  сучасних будівельних матеріалів, конструктивної за архітектурою (архітектори Й. Каракіс, В. Волик, П. Вігдергауз, А. Страшнов).  Це – експериментальна середня  школа № 5".

Школа стала справжньою лабораторією. На учнях випробовувались шаталінська методика викладання та комфортність перебування у будинку. А на його стінах Алла Горська, Віктор Зарецький, Григорій Синиця, Галина Зубченко створили новий сучасний монументальний живопис. Народжувалась нова мистецька національна українська школа. Її засновник заслужений  художник України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Григорій Синиця казав: "Моя мета – навчити мислити і творити. Й розуміти: народне мистецтво – це велика філософія у народних образах". Школа стала ще й справжнім мистецьким музеєм просто неба.

Наші предки були справжніми мудрецями. Система знань, проявлена в писанках, карпатських тарелях і інших творах народного мистецтва, стверджує існування в наших пращурах 8-го і вище рівня світосприйняття. В той час, як сучасна матеріалістична наука послуговується 4 вимірним способом (три просторові координати та час) і може аналізувати менше 10% об'єму інформації.

Отже, нас і наш час від тої доби ділить провалля. Так начебто маємо справу з різними народами. Прийшов час повертатися до давньоукраїнських принципів життєзабезпечення. Розумні батьки були справжніми екологами і вчили дитину вітатись і розмовляти з Природою, Сонечком, Вітром, Водою, Землею, Травами, Деревами, птахами, звірами, з усіма сущими на світі.

Саме оті давньоукраїнські принципи життєзабезпечення розкриває донеччанам комплекс мозаїчних панно на школі № 5 ("Космос", "Вода", "Вогонь", "Земля", "Життя", "Надра", "Сонце", "Вітер", "Прометеї"). Вибір цієї теми був невипадковим, адже школа була з поглибленим вивченням біології.

Майже кожна зустріч з відвідувачами "музею просто неба" супроводжувалася "відкриттями". Так, моя знайома угледіла постать, що сховалася в стовбурі верби (панно "Вітер"), як Мавка з "Лісової пісні" Лесі Українки, 

знайомий студент зауважив, що у оленів на панно "Життя" замість рогів ростуть дерева, а шестирічна Василина побачила на них замість квітів писанки. Мабуть у ті хвилини дух Алли Горської перебував з нами і розкривав очі. 

Лесю Танюку одяг динозаврів (панно "Надра") нагадав свити та юпки Людмили Семикиної, якими вони захоплювалися в 60-ті роки. А ще раніше Надія Світлична відкрила мені значення червоної полоси на цьому панно, яку саме вона запропонувала зробити. Це – та народна кров, пролита за волю, що за пророцтвом Рудольфа Штайнера стане поштовхом відродження України. І як підтвердження тому знак Дао - символ великої життєдайної сили.

Знак Дао, більше відомий як "інь-янь", або "Ор і Дана" (вогонь і вода).

Та найбільше вражаючим  було відкриття під час екскурсії, проведеної для лікарів. Ще я не встигла сказати ні слова, як вони притулилися до мозаїчного панно "Вода" з вигуками: "Вони випромінюють!". На панно зображено медузу у вигляді трипромінника. Трипромінник – універсальний оберіг – енергетичний резонатор, який проявляє себе на всіх електромагнітних хвилях діапазону людського біополя і невидимого для ока ультрафіолетового кольору. Він оберігає людину від низьких енергетичних випромінювань, хвороб, від поганого ока та патогенного випромінювання з-під землі[1]. 

Класичне зобрадення Дерева Життя є також трипроменевим знаком. Автори мозаїк розмістили його на панно "Життя". 

А панно "Сонце" буквально втягує. Спіральне символічне зображення сонця має давні корені. Такі форми зустрічаються в природі дуже часто, починаючи від спіральних галактик і до вирів і смерчів, від раковин молюсків до малюнків на людських пальцях, і навіть молекула ДНК має форму подвійної спіралі. Спіраль – дуже складний і багатозначний символ. Але передусім – це символ великої творчої (життєвої) сили як на рівні космосу, так і на рівні мікрокосму. Спіраль є символом часу, циклічних ритмів, зміни сезонів року, народження і смерті, фаз "старіння" і "зростання" місяця, а також самого Сонця[2]. Подібна спіраль – Знак Дао –  є й на панно "Надра".

Отже, мозаїчний комплекс "Школа" – не лише історична пам'ятка монументального мистецтва України, а й оберіг.