Він чекає на тебе завжди...

Моя дорога людино! Я хочу нагадати тобі, що я люблю тебе і не забуваю про тебе. Вчора я слідкував за тобою, коли ти говорила зі своїми друзями. Я чекав, коли ти заговориш до мене. Я чекав … Надвечір я хотів зробити тобі несподіванку, тож розмалював небо, коли заходило сонце… І чекав …  Я бачив, як ти засинала вчора ввечері і так хотів торкнутися твого чола, але лише нечутно поцілував твою подушку і твоє лице промінням місяця. І чекав… аби хоч трішки з тобою поговорити. Скільки подарунків я приготував для тебе, але, на жаль, денна метушня захопила тебе… і мої сльози залишилися краплями дощу…

      А сьогодні у тебе сумний вигляд. Ти така самотня. У мене болить серце, бо я тебе розумію, як ніхто… І у мене були приятелі, які мною знехтували… Але ж як я тебе люблю! Я намагаюся будь-яким способом тобі це доказати, -  зеленою травичкою чи білим снігом, шелестінням дерев чи запахом квітів. Взиваю до тебе через громи, через шум струмочків. Навчаю пташок пісень любові. Огортаю тебе теплотою сонця. Моя любов до тебе глибша за найглибше море, вища і сильніша від кремезної скелі. Я знаю, що життя буває складним…Я це дуже добре розумію і прагну подати тобі руку допомоги… Мій Отець так близько і завжди готовий тобі допомогти. Ти тільки поклич мене… Запроси мене… Поговори зі мною… Відкрий мені свою втомлену душу… Я прошу тебе лише про одне – не забувай про мене… Я маю багато чим з тобою поділитися. Але запам’ятай – вибір за тобою… Я буду на тебе чекати… Бо я тебе дуже-дуже люблю…Можна?...