Ти когось собою ощасливиш. Адже ти… Ти не такий як всі. Із тобою можна як на крилах Вранці разом бігти по росі. Можна довго радісно сміятись. Можна мовчки поруч просто йти. Ти умієш сльози витирати. Можеш словом врятувати від біди. Із тобою можна говорити. І не чути докорів услід. Посмішка, Що більша за півсвіту Серце, Що вітає всіх: “Привіт!!!”. Хтось тебе собою ощасливить. Щоб із сумом говорити ти не міг. Адже ти… Ти добрий. Дуже щирий. Тож достойний щастя більш ...

Читати далі...

Не говори печальними очима  те, що бояться вимовить слова.  Так виникає ніжність самочинна.  Так виникає тиша грозова.  Чи ти мій сон, чи ти моя уява,  чи просто чорна магія чола...  Яка між нами райдуга стояла!  Яка між нами прірва пролягла! Л.Костенко

У кожного із нас своя межа: Можливостей, терпіння, І свободи. У кожного є правила й чесноти, Які йому підказує Душа. Та білий світ прекрасний лиш здаля, А зблизька вгледиш охоронні вежі. Влаштовані так люди і земля, Що всюди тільки межі, межі, межі… Ми всі живем за правилом Межі Вся наша суть — то ширми і бар‘єри, Залізні клітки, кам‘яні вольєри Кордони і державні рубежі. Ми в‘язні нам нав‘язаних ідей, Раби страшних умовностей і планів, Заручники вождів і хижих кланів, І...

Читати далі...

Я ще прийду. Мене не треба ждати.  Прийду з дощем, але без грому.  I тiльки дощ той знає точну дату,  коли прийду до тебе, як додому.  Я ще прийду. Але прийду не скоро,  Як сповiдатись ходять грiшнi, —  Коли твiй стiл письмовий пустить корiнь  i визрiють на ньому вiршi.  Я ще прийду. I ще не буде пiзно.  Прибуду без твоєї згоди.  Сумний i радiсний, я буду рiзний...  Я ще прийду... Я вже приходив. Василь Слапчук

Це я – суцільний неформат думок і вчинків Суцвіттям слів вкриваю шлях, не ставлю лінків. Я знову тут, де світ бринить сонливим блюзом, І знову душу віддаю примхливим музам. У буднях слів шукаю сенс для порятунку З Тобою я ковтну сповна п"янкого трунку. Далеких зір німу печаль я розумію... Я хочу бути... просто - бути... я зумію... Ярина Трояновська

Ти на мене чекай  Відхололими сірими схилами.  Ти на мене чекай.  І не сивій від мокрих століть.  Допалає ріка.  І на ранок народиться сильною.  І по наших щоках  Сипоне її зоряний лід.  І почнеться туман.  І почнеться велике завершення.  І затихне зима.  І плесне жовтизною за край.  Ще нічого нема.  Хай усі називаються першими.  Ще нічого нема.  Ти чекай мене. Тільки чекай. Роман Скиба

Очима ти сказав менi: люблю Душа складала свiй тяжкий екзамен Мов тихий дзвiн гiрського кришталю, Несказане лишилось несказанним. Життя iшло, минуло той перон Гукала тиша рупором вокзальним Багато слiв написано пером Несказане лишилось несказанним. Свiтали ночi, вечорiли днi Не раз хитнула доля терезами Слова як сонце сходили в менi Несказане лишилось несказанним. Лiна Костенко

цілую тебе вранці і вночі.. цілую... доторкаюсь струн таємних... цілую у думках, у серці і в душі... пахучих спогадів зриваю рій приємний... цілую ввечері і вдень... до свого серця пригортаю... приношу я тобі своїх пісень... в яких лиш двоє ми світанок зустрічаєм... Надія Дубиняк

Не треба слів - лиш музика і дотик... Бринить душа тоненькою струною. Свої думки я поскладаю в ноти - Хай заспіває потім хтось зі мною. Хай хтось зі мною думає і мріє, Радіє дням нанизаним на вічність. І яблуками небо хай засіє, Бо все що є в нас - це лиш часу плинність. Хай хтось зуміє так, як я сміятись З чиєїсь фрази, зроненої в тишу. Не хочу сліз, я вчуся не боятись, Невпевненість в минулому залишу. Розквітне мить, окриляться бажання, Мелодію гітара прошепоче... І знаєш.....

Читати далі...

Приголуб мене поглядом,Заспокой порадою,Спопели моє серцеЗневірою-зрадою.Причаруй мене ласкою,Приверни довірою, Вколиши мою душуРозмовою щирою.Подаруй мені сонце,На грозах настояне,Утопи моє серцеВ свого серця повені.Потім будем щасливимиЧи вороже байдужими,Що вготуєш мені, Все моє, мені суджене...Ліліана Косановська