Директору Нікітського ботанічного саду академіку В.М. Єжову

Щовесни ми, садівники-аматори, які вирощують південні плодові культури, зокрема й хурму, обмінюємося інформацією про те, як перезимували дерева в різних областях України. А цієї весни до нас дійшло тривожне повідомлення із Плодового. Стало відомо, що у Державному підприємстві «Дослідне Господарство «Новокаховське», яке входить до складу керованого вами Нікітського ботанічного саду, за розпорядженням його директора Володимира Свиденка розкорчована ділянка випробування гібридного потомства хурми площею 1,15га, при загальній площі близько 2,0га. Зроблено це було без відома Василя Деревянка – єдиного там наукового співробітника, який займається селекцією хурми.

Зі 156 гібридних рослин, що росли на ділянці, близько 18, незважаючи на практично відсутній догляд за ними, успішно перенесли складну і холодну зиму 2011-12 рр. і, очевидно, мали певну і наукову, і господарську цінність, могли стати успішними сортами.

На одній формі плоди дозрівали не пізніше п'ятого жовтня, майже на місяць раніше, ніж на заслужено знаменитій Росіянці, і важили вони більше – 120г. Останню зиму, як і всі попередні, згадана форма витримала набагато краще, ніж Росіянка. Отже – могла бути гордістю Нікітського саду.

Ще одна цікава форма мала надзвичайно красиві видовжені плоди вагою також 120г, що достигали не пізніше 15 жовтня. За зимостійкістю і ця форма переважала Росіянку.

Обидві форми, очевидно, можна було б вирощувати значно північніше Херсонської області. Через некомпетентність чи безгосподарність, нерозуміння важливості селекційного досягнення (яке це тепер має значення?) перспективні форми втрачені безповоротно!

Директор господарства Володимир Свиденко сказав нам, що корчували лише сухі дерева (!?). За словами Василя Дерев'янка, Людмила Свиденко, керівник з науки в господарстві і дружина директора, без відома якої просто не могли почати корчування хурми, повідомила йому, що корчування здійснювалось за розпорядженням Саду, проте відмовилась сказати від кого йшло те розпорядження.

Ми живемо в різних кінцях України, але вже багато років підряд приїжджаємо в господарство, памятаємо часи, коли директором в «Новокаховському» був Василь Миколайович. Тут щорічно проводились виставки, конференції, на які з’їжджались звичайні, але закохані в рослинництво люди, фермери, науковці, представники влади, засобів масової інформації з половини України. Це було свято, на яке ми всі чекали впродовж року. Тоді насадження в господарстві були завжди политі і доглянуті. Науковці і садівники говорили про закладку майбутніх садів хурми…

З виходом на пенсію Василь Дерев'янко очолив напрямок селекції хурми, а керівником господарства став колишній бухгалтер Володимир Свиденко. Тоді й почалися негаразди. Неспокійний максималіст, досвідчений керівник і науковець Василь Деревянко незручний підлеглий. Він, власне, створив господарство, орієнтоване на вирощування і селекцію південних плодових культур. Йому це болить! Але сьогоднішній керівник, який не має агрономічної освіти, не став прислуховуватися до Дерев’янка, зокрема в питаннях роботи з хурмою. Кажуть, що на розкорчованій ділянці у 2010р. Володимиром Свиденком взагалі були заборонені і не проводились до осені будь які роботи з догляду за насадженнями, навіть полив з бочки. Але вона все-таки вижила! Може завдяки Василю Миколайовичу, який власноруч носив на поле воду? Кандидат наук, пенсіонер із відрами… Хурма на Херсонщині без поливу не виживе, їй потрібно втричі більше вологи, ніж випадає в цій південній області. Восени 2011 року ситуація не змінилася.

На наш хлопський розум, щоб оцінити якості нових гібридних форм, їх, як мінімум, треба добре доглядати: поливати, підживлювати, правильно обрізати. У даному випадку все відбувається з точністю до навпаки. Після досить складної зими 2011-12 років настала весна, і рослини, які все витримали при такому спартанському «утриманні», йдуть під сокиру? То де ж тут селекційна наука?

Володимир Антонович у телефонній розмові пояснював, що хурма нерентабельна. А ми знаємо, що з перших днів осінньої реалізації щеплені саджанці неможливо купити, бо деревця хурми вже всі скуплені буквально на корені. Може треба більше вирощувати?

Була ще одна телефонна розмова із представником Нікітського ботанічного саду Юрієм Плугатарем. Юрій Володимирович розважливо говорив про прийняття пятирічної програми по хурмі, що розробляється в Нікітському саду. Може тандем Свиденко так же поважатиме складену Дерев’янком програму, як вони поважають автора цієї програми і все, що він робить? Поряд із Плодовим тече канал, широкий як ріка, а в господарстві не можуть організувати полив цінних дерев!!!

Розуміємо, що селекція, як і будь яка серйозна робота, любить тишу і послідовність. Чи зможуть Свиденки забезпечити ці необхідні складові? Чому керівництво шанованого ботанічного саду дозволяє кидати на себе тінь подібною діяльністю Свиденків?

«Новокаховське» – єдине в Україні господарство, де вирощують саджанці хурми і разом з тим займаються селекцією. Ефективна селекція хурми для всіх регіонів держави не можлива на південному березі Криму, а має розташовуватись на межі зони можливого вирощування. Ми, любителі хурми, хочемо, щоб вона вирощувалась в Україні скрізь. А для цього потрібні нові зимостійкі сорти!

Хто виграє в разі знищення селекційної бази хурми в Херсонській області? Навіть важко відповісти на це запитання! Аматори будуть продовжувати пошук придатних для вирощування сортів хурми деінде, в інших країнах. Йтимуть шляхом проб і помилок. Але тоді вже без вас. Ми це проходили в багатьох інших видах селекційної роботи, де безбожно відстали на десятиліття від закордонних науковців.

Валерію Микитовичу, звертаємось до вас із проханням забезпечити плідну роботу із селекції хурми в Україні. Не здатних до такої роботи відпустіть з Богом або налаштуйте на відповідальну діяльність за державні гроші. Зробіть процес конструктивним, а ми будемо вашими вірними помічниками у випробовуванні і вивченні характеристик новинок у різних кліматичних зонах. Це ж не складно?

Листа підписали:

садівники-хурмоводи Валентина і Кирило Шарченки м. Миколаїв

селекціонер Володимир Баточенко м. Радивилів Рівненська область

селекціонер-хурмовод Юрій Богдановський м. Феодосія

садівник-експериментатор Василь Кравченко м. Запоріжжя

вчений агроном Микола Олійник м. Запоріжжя

селекціонер-сортовипробувач Михайло Зелді с. Холмовець, Закарпаття

хурмовод Костянтин Завіша м. Одеса

садівник, журналіст Костянтин Мороз м.Запоріжжя

садівник, селекціонер, член спілки письменників України, заслужений журналіст України Микола Завальний, Вінницька область

садівник Євген Яценко м. Харків