Друзі

Іноді в голову приходять зовсім не ті думки.Так би мовити "не в тєму"

Люди.Їх у моєму житті дуже багато,мабуть,як і у всіх.)))

Проте близьких...Не дуже....Маю на увазі людей,які справді відповідають цьому статусу.

Згадую своїх однокласників.Ще два-три місяці тому могла кожного назвати своїм близьким другом.Зараз???Зараз не можу,за невеликим винятком.Всі - друзі,але не такі,як раніше.Зникло об"єднувальне середовище-школа,-і все.Це як розсипати з торбинки гудзики:всі ніби разом,але не поряд.У кожного "свои проблемы и все такое".Питання"Що нового?" заганяє в тупік.Це треба або десь так два дні підряд розповідати ,або тупо сказати :"та нічо такого"(що я здебільшого і роблю).

Друзі в універі.Є.Але не близькі.Ну може деякі.Ще замало часу минуло.А зрештою,після закінчення універу,напевне,знову згадаю про ситуацію з гудзиками)))))

Є "просто" друзі.Вони для мене завжди залишаються близькими.Може тому,що тут об"єднувальним середовищем є не школа чи універ,а просто життя в цілому.Ціную всіх цих людей,люблю.

Щодо братів і сестер.Частково близькі."Друг может быть ближе чем брат,но брат ето больше чем друг".Думаю,буде помилкою співвідносити друзів і рідних.

Щодо того,як після стосунків залишитися друзями.Це для мене взагалі окрема тема)Якщо проаналізувати мої теперішні стосунки з колишніми хлопцями,то можна зрозуміти,що залишилася "друзями" з небагатьма:з тими,кому сама це запропонувала)))ахаха,і то на рівні "Привет-привет,пока-пока".Інший "випадок",який мені запропонував дружбу, щез із мого життя,чому дуже рада)

Ну і ще багато   знайомих/незнайомих  ,які стануть/не стануть/    друзями,близькими чи не дуже...