СПОГАД

СПОГАД

Дозвольте, друзі мої, під настрій, поділитись з вами ще одним з спогадів; Можливо ви з мого досьє довідались, що за фахом я налагоджувальник КВП та А, отже довелось мені об”їздити майже весь Союз і за 16 років багато чого побачити і почути.

 Наша київська бригада, в яку входили фахівці шістьох спеціальностей в 1975 році працювала на пуску одного з заводів в Ярославлі. Серед нас був такий собі слюсар Тихон Іванович, відомий серед доволі широкого загалу налагоджувальників не стільки трудовою звитягою, скільки вмінням за одну добу і тільки за три карбованці (автостопом) дістатися з Київа до Ярославля, та ще вмінням в’язати шкарпетки з різнокольоровими пальчиками…Тому, кому доводилось бачити Тихона Івановича, що зовнішністю дуже нагадував Карла Маркса, за творчим процесом, а саме, за вив’язуванням пальчиків, образ  Великого Вчителя на все життя пов’язувався з суспільно корисною справою…Потім вже ніхто з нас не міг дивитися на портрет Карла Маркса без посмішки і думки; - а де шкарпетка? Розмовляв Тихон Іванович, навіть в Ярославлі виключно українською мовою. Коли місцеві його не розуміли, а  не розуміли його завжди, він з розпачем розводив руки, примовляючи: Ну чого воно таке пришелепувате? Людської мови не розуміє…І вимагав, щоб хтось переклав "на їхню". Тихон Іванович мав ще одну особливість: До знайомих і не знайомих, а в Ярославлі і до жінок –(все одно не зрозуміють), він звертався однаково: -Я перепрошую, шановний дядечку…І от одного разу, сиджу я, прикутий монтажним ланцюгом на трубопроводі десь в метрах чотирьох від підлоги, налагоджую регулюючий клапан, а знизу проходить Тихон Іванович з двома нашими хлопцями. Почув брязкіт металу, підняв голову, побачив мене і промовив, звертаючись чи то до хлопців, чи так, сам до себе: Як все ж тепліє не душі, коли ото на чужині, задереш, бува, голову, а в гіллі рідна істота ворушиться…

До чого це я? А так, мені теж тепліє на душі від ваших коментарів… І відчуваю я себе, як багато років тому, "рідною, для когось з вас, істотою" в гіллі світового павутиння… Дякую Вам, шановниі мої друзі за радість того відчуття..

Чолом! Ваш Кривовус

Пе.Се. Не переплутайте з ШАЛОМ! – то зовсім інша історія…