Древнє місто Острог 9 червня 2013 року,  відзначило 913-ту річницю від дня заснування. Привітати острожан приїхав цілий козацький загін!

   Сам похід розпочався з не менш древнього міста Староконстянтинів.  Козаки клубу «Козацький герць», на чолі з їхнім отаманом Сергійом Лавровим, на 10 конях  в похід вирушили вже 7 червня.  В цей же день вони прибули до м. Славута де їх зустріли  козаки з м. Славута. Повечерявши та переночувавши козаки на наступний день вже разом вирушили до сивочолого міста Остріг.  За декілька кілометрів біля нього, козаки стали табором на  ночівлю. Вранці до них приєднались козаки з Рівненщини і вони дружною колоною майже на 30 конях, вішйли в славетне місто Остріг. В якому їх радісно вітали  жителі міста, і  були навіть шоковані побачивши таку кількість козаків на конях. Жителям міста показали свою вправність і на що здатні справжні козацькі коні, козаки також на них катали дітей і дорослих.

   Після свята на слідкуючий день козаки вирушили назад додому. Також козаки з Староконстянтинова у цьому поході побили свій власний рекорд, пройшовши верх за 10 годин 70 кілометрів. Всім шляхом від Острога козаки прославляли Україну, Хмельниччину та Рівещину.

Козаки під час походу дійсно показали, що козацькому  роду нема переводу !

 

Курінний отаман

Сергій Скоробогатий.

      Вирішив викласти деякі свої особисті думки, які прийшли в мою голову після певних подій.

     Розпочалось усе десь перед Різдвом.  До директора Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, Сергія Шинькарука  подзвонив директор департаменту освіти і науки Хмельницькогої ОДА Очеретянко Віктор  Іванович, і попросив, що б він позичив лижі для зимнього відпочинку його тестю Заграю Івану Михайловичу. Мене це взагалі - то здивувало, тому що, в м. Хмельницькому і в нашій області Заграя Івана Михайловича знають як «головного» туриста, він очолює не тільки Хмельницьку обласну організацію роботодавців в галузі туризму «Поділля»,

http://justice.km.ua/?dep=page&dep_up=314&dep_cur=345

але і декілька туристичних організацій, а саме : компанія ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО "ТУРИСТ" ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ЗАТ ПО ТУРИЗМУ ТА ЕКСКУРСІЯХ "ХМЕЛЬНИЦЬКТУРИСТ", http://b2btoday.com.ua/id/3500527  Приватне акціонерне обласне товариство по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист", http://www.smida.gov.ua/reestr/?kod=02651606

і хіба не дивно, що людина такого рівня не має лиж. Хоч правда, тоді це нікого не здивувало, а було приємно, що такий чоловік прийшов з проханням ( думали можливо чимось допоможе,-  «допоміг»!).  До речі, донька Івана Михайловича, Очеретянко Світлана Іванівна має теж туристичну фірму « Навколо світу ХХІ».http://b2btoday.com.ua/id/3894258

Заграй І.М. також з цікавістю обійшов і досить уважно роздивився фактично всю дитячу туристичну базу.

    І ось, через деякий час розпочались повальні перевірки Хмельницького обласного центру по туризму і краєзнавству учнівської молоді. Їх за цей весь період було до десяти. Шукали якісь незрозумілі «цвяшки» в роботі організації. Я вважаю, що від такої кількості незрозумілих перевірок, і за такий короткий час,  любий колектив можна вивести з ладу, хоча, чесно кажучи, колектив відчутно «лихорадило», але з робочого ритму не вибило.

       Далі цікавіше.  В квітні місяці директору центру мали продовжити контракт, і яких тільки аргументів директор департаменту науки і освіти Очеретянко В. і. не надумував, а під самий кінець закінчення контракту, відкрито заявив, що контракт Сергію Шенькаруку ніхто не підпише. Контракт все таки йому підписали, щоправда, тільки на один рік.

    І ось після підписання контракту, в той час коли туристи  проводили  51-ий чемпіонат Хмельницької  області зі спортивного туризму, надійшла інформація, що їх виселяють з власного приміщення. А це триповерхове приміщення дитячої туристської бази “Південний Буг”, що розташоване у центрі міста біля мальовничого парку відпочинку імені М. Чекмана, та біля річки Південний Буг.

    І можете запитати яким «боком» і до чого тут козаки? А все досить банально, наші молоді козаки є членами туристичної команди, а деякі джури є кружківцями  центру туризму, тому, відповідно, і я часто заходив в гості до них, щоб поспілкуватись, а іноді порадитись.

        Ось я і дізнався, що 28 травня було не вручене, як належить офіційним документам,  під підпис, а просто передано розпорядження голови Хмельницької обл.. ради Миколи Дерикота  цитую - « розглянувши звернення Директора департаменту освіти науки, молоді і спороту … , далі, щоб повністю і безкоштовно передати туристичну базу Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, комунальному закладу «Центр організаційно-господарського забезпечення закладів освіти», керівником якого є Синчук Віталій Володимирович. І знов якась дивина більшість перевірок центру також відбувалась «Центром організаційно-господарського забезпечення закладів освіти» і наказами В.В. Синчука. Дивно  - Хмельницький обласний центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, є структурним підрозділом Департаменту освіти науки, молоді і спорту, відповідно накази про перевірку має надавати директор департаменту а не «завхоз».

   Також, ще одна дивина, -  лист директора того ж департаменту - Очеретянко Віктора  Івановича в якому рекомендовано усім учбовим закладам області купувати канцелярські товари в підприємстві  «Школяр», яке приєднане до комунального закладу «Центр організаційно - господарського забезпечення закладів освіти», директором якого є В. В. Синчук. Я ради цікавості пішов до того «Школяра» і хотів придбати пачку паперу, ви гадаєте папір був на відсотків 15 дешевший чим на гуртовнях канцелярських  товарів, аби не так! Ціна на 12% дорожча ніж в роздрібній торгівлі. «????»  Ще одне, всі тендерні закупівлі  і замовлення  від Департаменту освіти, проводяться також «Центром організаційно-господарського забезпечення закладів освіти».

    Так, шановні, мені зробити висновки ?

    А ні, я вам надам таку можливість !!!

 

Сергій Скоробогатий

  Ось і відбувся мітинг в рамках акції «Вставай Україно» у м. Хмельницькому, і я хотів би поділитись своїми думками і своїм баченням про цей захід, не як голова міської організації НРУ, не як отаман козацького куреня, а як простий пересічний громадянин.

     На мітинг ми прийшли усією родиною я дружина і дві доньки, настрій був піднесено святковий, ми у вишиванках, як на свято прийшли. Багато людей, багато знайомих облич, друзів, всі усміхнені усі радісні,  атмосфера як на великому грандіозному святі. І ось перший зявився  О. Тягибок теж усміхнений і бадьорий. Поспілкувавшись з журналістами розпочав розмову з людьми які йшли до нього з різними питаннями і своїми бідами або баченнями і просто люди які хотіли в «живу» побачити лідера «Свободи». Приблизно через  пів години швидко і незамітно прошмигнувши крізь натовп Арсеній Яцинюк, зрозуміти це можливо було  тільки по тому, що його оточували охоронці, які разом з ним швиденько  прошмигнули в голову колони.

      І ось розпочалась хода, пропущу момент самого руху і гасла які скандували учасники мітингу, це можливо знайти і газетах і побачити і почути по телебаченню і в інтернеті.

      Ось ми на Хмельницькому майдані Незалежності, лідери і нардепи на трибуні, розпочалось. Першим розпочав А. Яценюк, і першими були сказанні приблизно такі слова «Сьогодні ми зібрались у Хмельницькому три опозиційні партії «Батьківщин», «Собода» і «Удар». Стоп п. Яцинюк, а де ми прості громадяни міста, а де ті підприємці які залишили свої робочі місця на речовому ринку, не кажучи вже про представників громадських організацій, членів Народного Руху і інших демократичних партій, які прийшли на майдан. Чи ми якийсь непотріб не розумію, ми також які всі допомагали вашим політичним партіям розповсюджувати листівки умісті, агітували людей прийти на мітинг, ми, що пусте місце для вас. Коли ви ці слова сказали мене донька запитала, а чому про Народний рух нічого сказано не було, я відповів їй правду, ту правду яка вам Арсеній Петровичу думаю, не зовсім сподобалась би, як та морквина яку ви обіцяли засунути журналісту Дурнєву в певний отвір, зробивши на мою думку величезну помилку, після якої «кролики» почали плодитись в кожному місті в якому проходила акція «Вставай Україно» і як завершальний  акорд  бронетранспортер у Києві з величезною морквиною з кроликами на броні. І все це і за одної маленької фрази яку ви висловили.  Але я в для себе зрозумів, ще одну річ  ви просто намагається вибитися в лідери майбутньої

 президентської кампанії і стати одноосібним лідером партії "Батьківщина", а вся ця хода це просто спроба для вас цього добитись. Чомусь мені це нагадує приблизно те  як партія регіонів щоб підняти свій рейтинг, почала робити «покращення» в Україні, ні і ви самі бачите, що з цього вийшло. І після ваших слів народжується зневіра у людей, що до нинішніх політиків, простих людей і тим більше у тих хто не визначався з своїми політичними поглядами. І це підтвердив чоловік який після ваших слів пройшов повз мене, покидаючи мітинг, він махнувши рукою досить «крепко» висловився. Ви Арсеній Петрович  втрачаєте популярність через постійний вихід "тушок" з вашої фракції. І сьогодні приїхавши до на (до речі запізнившись) ви говорите шаблонами, а іноді незрозумілими для нас фразами. На засіданні КОДу ми пропонували Олександру Ксенджуку організувати вам зустріч з  керівниками  громад міста. Але не зрозуміло чому, ви не використали цієї можливості. І результат як говорять «на лицо». Хоча б порівняйте свій виступ з виступом О. Тягнибока, людина була підготовлена, він знав про наші місцеві проблеми такі як гаряча вода, стан доріг і т. п. і це сприймалось людьми тому, що він говорив про ті речі які у людей були наболівшими. І на мою думку ваша  політична тактика є протилежною від тієї яку пропонує Ю. Тимошенко. І також я здивований чому ви не  «робите роботу над помилками» які ви зробили раніше, чому ви самі даєте цій владі певні козирі. А помилок на мою думку у вас дуже  багато у вашій опозиційній роботі.

    Також мені здивувало чому був відсутній Віталій Кличко, не вже він не розуміє, що його більше поважають як видатного спортсмена, а не як політичного лідера державного рівня. І навіть якщо він не зміг приїхати  з яких то не було причин чому на мітингу виступали люди які відомі тільки в політичних кругах, а не серед хмельничан, а хоча б  наприклад  така публічна людина як Наливайченко, незрозуміло. Чи Віталій Володимирович думає поки Яцинюк і Тягнибок їздять на зустрічі я посиджу в «засаді», а в потрібний момент вискочу як «чортик» з табакерки. Не вийде шановний п. Віталію, сьогодні ваші прихильники хочуть бачити вас, лідера партії «Удар», Віталія  Клічка і крапка. І я вважаю якщо ви є опозиціонер, ви повинні бути в бою першим, і очолювати свою команду, а не відсиджуватись в «окопах».

     І ще шановні опозиціонери, як що ви не будите опиратись на громадськість, будите ігнорувати простими людьми і дивитись на них як не лектора, гріш вам ціна в базарний день

      Ось які думки прийшли мені в голову після акції «Вставай Україно» в

 м. Хмельницькому.

 

Громадянин України,

 Сергій Скоробогатий

Сьогодні я отримав повістку про виклик до слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України, на 24.04.2013 року на 9-00 годину, за  те що 19 квітня 2013 року проводив політичну акцію в м. Хмельницькому.

https://www.youtube.com/watch?v=ewTDiQoN-kA

“Заради грошей на усе готові,

Заради грошей неньку продадуть.

Нема у обраних людських законів,

“Нема і Божих. За інстинктами живуть...”

Мутація і влада — рідні сестри.

Мутація і влада — симбіоз.

Єдине зло керує нами вперто.

А ми все терпим. Дійсно парадокс...

...Лише народ бояться сучі діти...

Гуртуймось, браття...”

Зброю піднесуть.

 

Ігор Білий, 2012 рік.

 

У лісі казковому все шкереберть,

Дійшла демократія наша.

Казкові герої ожили тепер,

Призначили вибори зразу.

                 ***

Усе в них по-справжньому – партії є

Самовисуванців до чорта

А влада спокійно на все це плює-

Яка там та сила народна ?

                   ***

Одні-травоїдні, тай ще й слабаки,

Тремтять десь від страху по хащах,

А правлять у лісі лише хижаки,

Вони не відступлять нізащо.

                   ***

У них президентом є дика свиня

Розумна – професор в законі … .

І збільшує статки свиняча рідня,

На них всі працюють як коні.

                    ***

Податки із ягід, травички, води,

Усе йде на сімейні потреби.

Зимою із неба податок впаде,

Живуть хижаки так як треба.

                   ***

Нехай там хоч вибори, хоч землетрус

Хто владу віддасть добровільно.

Не може піднятись з колін боягуз,

І в раз припинити свавілля.

                  ***

Не знають зажерливі ці хижаки,

Що вічним ніщо не буває.

І можуть стать сильними всі слабаки,

Раз в рік і ломака стріляє.

 

Козак Ігор Білий

м. Хмельницький 28 січня 2013 року

Аби люди захищали мандати опозиціонерів, ті мають захиститиактивістів від міліціонерів. Парламентська опозиція вкотре пробує опертися навулицю. Проте мітинг під ЦВК не загрожує перерости в загальнонаціональнийстрайк. Чому вулиця відповідає на заклики опозиції достатньо мляво? І навітьті, хто зібрався не кидаються на кордони міліції. Можливо, опозиційнимдепутатам варто було б приділити більше уваги тим, кого міліція репресує післякожної такої акції. Нажаль Віталій Грузинов, як відомо, досі в тюрмі, санкціяйого утримання вже давно скінчилась, проте жоден депутат не пробиває своїммандатом ворота Лук‘янівського СІЗО. Хоча на «мовному майдані» всі як одиндепутати-опозиціонери обіцяли захистити учасників від можливих переслідувань.Багато хто ще пам‘ятає і тих, хто відсидив повні строки за 9 березня 2001 інавіть не був реабілітований за помаранчевої влади. Чи варто після всього цьогодивуватися, чому неможливо повторити Майдан зараз!

       Парламентська опозиціяробить багато задля Тимошенко. Проте, якщо їм потрібно, аби хтось штурмувавОВК, товкався із міліцією та перешкоджав фальсифікаціям в позасудових формах,варто якось налагодити захист своїх прихильників. Найбільш буйні вже за гратами.Витягти їх – важливіше, ніж перерахувати голоси. І це не можна відкладати.

Шановні читачі
газети «Проскурів», я шаную це видання і є його регулярним передплатником .
Газета гарна, гарно освітлює життя нашого міста і його мешканців. І ось у останньому
номері газети я прочитав відповіді, на запитання журналіста В. Разуваєва до
голови міської організації Партії регіонів Анатолія Собка, у статі «Ми змушені
були дати відсіч провокаціям проти себе». І з перших слів міського голови
регіоналів вже було лукавство, і не можу стриматись щоб не прокоментувати це інтерв’ю,
та взагалі розповісти про події 29 серпня під міською радою.


Я був обраний головуючим на зібрані яке проводилось за
ініціативи громадськості нашого міста яке проходило під стінами міської ради 29
серпня 2012 року. Наш мітинг розпочався  спокійно,
на його початку був прийнятий порядок денний і регламент що до виступів. Першим
питанням була надана інформація про скасування міським судом рішення сесії
міської ради від 2.01.2010 року «Про обрання секретаря Хмельницької міської
ради та умови оплати праці». Наша громада прийняла одноголосно рішення про
підтримку В. Лескова як секретаря ради і також було проголосоване наше звернення
до депутатів міськради. Після чого почалось обговорення другого питання нашого
зібрання, а саме «Звернення до мешканців м. Хмельницького щодо державної мовної
політики в Україні».  До речі наше
зібрання відбувалось без єдиного партійного прапора  ( особисто я не є членом ВО «Батьківщина» ).
Першим виступив Ігор Клюс голова обласної організації Народного Руху України,
потім Зіновій Комарніцкий, та коли розпочав свій виступ Депутат Верховної Ради
України Лев Бірюк зі сторони штабу ПР до нашого зібрання почали наближатись
представники цієї партії з своїми політичними прапорами, на чолі з А. Собко, О.
Кольгофер та іншими лідерами міської організації.    І тут
розпочалось саме цікаве, замість того, щоб просто приєднатись до нашого
зібрання і спільно продовжити його, спільно 
обговорити питання, яке я вважаю болюче не тільки для Хмельничан, а для
всіх жителів України про мовний закон Ківалова – Колісніченка, (як ці речі
робиться в цивілізованій Європи)  вони
звуками «сирен» з гучномовців, та криками «ганьба !» розпочали заглушати нас,
поступово почавши відтісняти до дверей міської ради. І я хотів би запитати
Анатолія Собка невже ви вважаєте, що приєднавшись до нас і записавшись на
виступ вам було б відмовлено чи вас не захотів хтось вислухати… .

    Але давайте
звернемось до коментарів самого А. Собко
« Ми нічого не мали проти проведення тієї акції, але коли почули про те, що там
діється, який бруд виливається на нашу фракцію, ми змушені дати цьому відсіч»(
цит.), далі «перед початком сесії у
нашому штабі проходило засідання нашої фракції …» (цит.), і ось саме цікаве
візьму  ще оду цитату, з іншого не менш
шанованого Хмельницького видання «Проскурівський Телеграф» від 6.09.212 р. №
36. де вже Оксана Кольгофер коментує як вона потрапила під стіни міськради  «просто йшла повз і побачила людей з плакатами
, які ганблять честь і гідність губернатора, і вирішила його захистити» (цит.),
тільки пані Оксано мені особисто до вас питання, а що охоронці ТЦ «Либідь
Плази» вас щодня «вигулюють» біля міської ради чи ні і чи можливо вони так
бояться за ваше життя, що після добового чергування опинились біля
мітингувальників.  Можливо прибиральниці
вашого торгового центру теж  іноді прогулюються
біля вашого маєтку в Лісових Гринівцях і роблять там генеральне прибирання, або
копають картоплю на вашому обісці, теж випадково опинившись біля вашої садиба з
лопатами, абсолютно з альтруїських спонукань ?  Та добре залишу це. У мене інше запитання хто
з вас двох бреше, ви чи А. Собко, я
думаю це було б цікаво знати  не тільки
мені, а й Хмельничанам ?   І ще одне
відносно губернатора, крім плаката на якому було написано 

« Прихвосні Ядухи не чіпайте секретаря міської ради» ( на
мою думку це відносилось зовсім не до Василя Степановича), і на нашому мітингу в
цей момент про В. Ядуху не було нічого сказано і не могло бути. Адже сесія  Хмельницької обласної ради теж засудила закон
Ківалова – Колісніченка.  І ви п. Оксано
спільно з одно партійцями, до нас приєднались саме в той момент коли проходило
обговорення питання про цей закон ( і я як головуючий особисто вас в до цього  наших лавах не бачив) , а виступаючі навіть
словом не промовили про губернатора. Виходить ви знову лукавите.

        І ще одне
що, А. Собко говорить у своєму інтирвю, ніби там хтось з наших
мітингувальників, когось копав,  кинули
на землю теж брехня, адже ви прижали нас до дверей міськради так, що навіть
дихати було важко.( серед нас було більшість жінки і пенсіонери). А особисто ви
А. Собко пошкодили мікрофон який був у мене в руках як у головуючого, вирвавши
з «м’ясом» шнур, також ви вчинили «лицарський» вчинок, вдаривши у лице людину
похилого віку, людину яка захищала українську незалежність зі зброєю в руках,
пройшла через совєтскі  катівні,
страждала в тюрмах та таборах ви вдарили просто стару немічну людину Зіновія
Комарницького, дійсно вчинок вартий «справжнього» чоловіка, не кажучи про
політика ( по цьому інциденту подано заяву на імя начальника МВ УМВС від
«Хмельницького міського комітету сприяння реалізації положень Конституції
України»). А взагалі чому дивуватись у ваших одно партійців у Верховній раді
теж аргументація своєї правоти така ж , в «морду» кулаком або кріслом по
голові  і все, вагомо та «аргументовано»,
дійсно чому дивуватись  . Також ще хтось
з регіоналів пошкодив мегафон з яким прийшли люди на мітинг. Це напевно по
справжньому по «регіоналівськи», закрити нам роти, щоб ми мовчали та співали
хвалебні оди тільки партії регіонів.

     Також користуючись
нагодою хочу подякувати особисто начальнику МВ УМВС Василю Кіндратовичу Птащуку,
та всім тим міліціонерам які діяли пофесійно і 
не допустили, щоб біля ради відбувся «мордобій», і зробили це
мітингувальники, після того як регіонали гуртом пішли  назад до свого штабу, вони скандували «Дякуємо
міліції !», дійсно молодці.

    І в мене
шановні Хмельничани буде запитання , чи можуть такі люди як А. Собко чи О.
Кольгофер,  хотіти у Європу, та
вирішувати питання по Європейськи, хіба не було краще провести гарний спільний мітинг,
провівши хай «гарячу», але дискусію, вислухавши один одного і повірте імідж ваш
А. Собко і вашої  партії піднявся не
тільки в моїх очах, і ви б дійсно показали, що хочете демократії та демократично
вирішувати питання, але ви все  вирішуєте
по «регіоналівськи», це напевно стане синонімом якихось негарних діянь.

   І нажаль в першу
чергу  ви самі у цьому винуваті.

Голова зібрання 29.08.2012 р.

Курінний отаман

Сергій Скоробогатий

У Закарпатській області завершився Всеукраїнський етап  дитячо-юнацької військово-патріотичної гри

«Карпатська Січ: Джура-2012»

 

«Наша нація міцнітиме, коли приростатиме число

здорових тілом і міцних духом свідомих українців!»

 

На базі Центрального табору туристського активу учнів України (Закарпатська область, Іршавський район, с. Осій) успішно завершив свою роботу III (Всеукраїнський) етап дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Карпатська Січ: Джура-2012», який проходив з 18 по 24 липня 2012 року. Ця гра вже четвертий рік поспіль проводиться Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України спільно з Радою козацьких отаманів України та МБУ «Центр Національного Відродження» при активній підтримці козацьких і громадських патріотичних організацій.

Співорганізатором цьогорічного Всеукраїнського етапу виступило Міністерство оборони України. Фінальні змагання проходили на теренах, які уславилися подвигами січовиків Карпатської Січі – організації народної оборони Карпатської України.

Учасниками цьогорічного Всеукраїнського етапу стали кращі рої навчальних закладів з 21 області України: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської. Юнаки та дівчата, що стали учасниками Всеукраїнського етапу гри, випробували свої сили у військово-спортивних та туристсько-спортивних змаганнях: впоряд (стройова підготовка), народна боротьба «Навхрест» (українська народна боротьба-гра на «дужання», туристсько-спортивна смуга перешкод, стрільба з пневматичної гвинтівки, гра «Пластун» (комплексна командна інтелектуально-екстремальна гра з військово-спортивними та туристичними елементами та використанням методик гри «Квест»), теренова гра (тактична гра на місцевості із використанням елементів страйкболу), «Рятівник» (змагання з надання першої долікарської допомоги та елементи рятувальних робіт), а також у конкурсах: гра «Відун» (інтелектуальні змагання із знань історії України: доби козаччини, українських військових формувань різних епох, сучасних Збройних Сил України за формою «Брейн-ринг», «Що?, Де?, Коли?»), ватра – представлення творчо-мистецького звіту рою (мистецька композиція), бівак (таборування).

Вже традиційно в організації та проведенні Всеукраїнського етапу взяли участь волонтери від козацьких організацій: Українське Вільне Козацтво в Україні (Наказний Кошовий отаман Анатолій Грива), МГО “Міжнародна федерація Бойового Гопака” (президент Володимир Пилат), Крайове Товариство «Вінницький козацький полк імені Івана Богуна» (отаман Володимир Воловодюк), ГО Вінницьке крайове козацьке молодіжне об’єднання "Молода Подільська Січ" (голова Валентина Шпак), Регіональна громадська організація «Кодацька паланка Війська Запорозького низового» (отаман Владислав Ладигін), Рівненська обласна ГО "Поліська Січ" ВГО “Велике Козацьке Коло" (Кошовий отаман Олександр Грель), Шевченківський районний у м. Києві осередок МГО «Українське козацтво» (отаман Ігор Звягін) і від молодіжних патріотичних організацій: «Спілка Української Молоді в Україні», НСОУ «Пласт», Молодіжний Націоналістичний Конгрес.

Волонтери забезпечили діяльність табору, проведення змагань, осавульську службу, несення козацької служби (що проводилося  з метою додаткового вишколу учасників), проведення виховних заходів з молоддю. Діяла козацька старшина табору, яка забезпечувала виконання щоденної програми заходів, а саме:

-   похідний отаман – Анатолій Грива (Голова Ради козацьких отаманів України);

-   осавул – Владислав Ладигін (отаман Регіональної громадської організації «Кодацька паланка Війська Запорозького низового»);

-   бунчужний – Василь Любуня (осавул Крайового Товариства «Вінницький козацький полк імені Івана Богуна»);

-   обозний – Олег Юрченко (від ВГО «Спілка Української Молоді в Україні»);

-   хорунжий – Олександр Грель (Кошовий отаман Рівненської обласної ГО "Поліська Січ" ВГО“ Велике Козацьке Коло”);

-   писар – Ігор Звягін (отаман Шевченківського районного у м. Києві осередку МГО «Українське козацтво»).

 

У десяти видах змагань (конкурсах) призові місця зайняти:

1. «Стрільба»: перше місце – рій: „Терен” (Черкаська обл.);

    друге – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

    третє – рій „Соколята” (Тернопільська обл.).

 

2. «Ватра»: перше місце – рій „Дніпровські козаки” (Полтавська обл.);

     друге – рій „Волинські яструби” (Волинська обл.);

     третє – рій: „Терен” (Черкаська обл.).

 

3. «Впоряд»: перше – рій „Волинські яструби” (Волинська обл.);

      друге – рій: „Мудрі сіроманці” (Миколаївська обл.);

      третє – рій „Дубравці” (Рівненська обл.).

 

4. «Боротьба»: перше місце – рій „Волинські яструби” (Волинська обл.);

        друге – рій „Дніпровські козаки” (Полтавська обл.);

        третє – „Плавневий” (Запорізька обл.).

 

5. «Рятівник»: перше місце – рій „Мудрі сіроманці” (Миколаївська обл.);

    друге – рій „Хотинські козаки” (Чернівецька обл.);

    третє – рій: „Фортеця” (Сумська обл.).

 

6. «Відун»: перше місце – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

    друге – рій „Волинські яструби” (Волинська обл.);

    третє – рій: „Боржавські козаки” (Закарпатська обл.);

 

7. «Пластун»: перше місце – рій „Засвіт” (Вінницька обл.);

    друге – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

    третє – рій: „Дубравці” (Рівненська обл.).

 

8.«Смуга перешкод»: перше місце – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

      друге – рій „Слобожанські характерники” (Харківська обл.);

      третє – рій: „Терен” (Черкаська обл.).

 

9. «Таборування» (бівак): перше місце – рій „Волинські яструби”

        (Волинська обл.);  

       друге – „Соколята” (Тернопільська обл.);

       третє – „Мудрі сіроманці” (Миколаївська обл.).

 

10. «Добра справа»: перше місце – рій „Залізна варта” (Чернігівська обл.);

       друге – „Соколята” (Тернопільська обл.);

       третє – „Мудрі сіроманці” (Миколаївська обл.).

 

Вагому фінансову підтримку проведенню Всеукраїнського злету надало МГО “Реєстрове Українське Народне Козацтво” (Головний отаман Юрій Палієв) та МБУ «Центр національного відродження» (директор центру Тарас Рондзістий).

 

Довідково: в Україні джурами завжди називали, як про це записано в Малій енциклопедії Українського козацтва, «молодих вихованців, зброєносців і помічників досвідченого козака. Інститут джур був дуже поширений і авторитетний, бо існував протягом усієї історії козацтва. Стати джурою міг не кожен, а лише той, хто годився до козацької служби, пройшовши певні випробовування – як фізичні, так і моральні. Причому духовна загартованість передувала фізичній, якої набували упродовж кількох років. Виховувалися перш за все розважливість та поміркованість, впевненість у собі і власних силах. За існуючою у Війську Запорозькому традицією кожен козак на схилі життя мав підготувати для служби у Війську замість себе молодого юнака. У джури брали своїх молодших родичів (якщо вони були), а частіше – сторонніх підлітків, яких спочатку привчали до ведення козацького господарства, а пізніше, вже на Січі, навчали військовій справі. Система виховання була досить жорсткою. І далеко не всі вихованці годилися для військової служби. Часто вони успадковували від своїх вихователів не тільки військовий досвід, а й усе майно і господарство. У перших воєнних походах патрон-вихователь пильно опікувався своїм джурою, доки той не набуде певного досвіду і не стане повноцінним козаком. У свою чергу джура мав усіляко дбати про свого наставника і беззаперечно виконувати всі його накази, демонструючи при цьому швидкість, дотепність та кмітливість».

І саме таких козацьких виховних традицій дотримуються організатори при запровадженні у навчальні заклади гри  «Сокіл» («Джура»).

 

Керівник Головного штабу гри „Сокіл” („Джура”)

Анатолій Грива

Приєднатися до події