И такие бывают приюты для животных
- 08.07.17, 21:25
PAYBACK
Fiat justitia, pereat mundus *
За президента Кусами в планетарной системе Мидори проголосовало 86 процентов избирателей.
СЕРГІЙ ЖАДАН – Я знав священика, який був у полоні.
Я знав священика, який був у полоні.
Шрам на скроні. Збиті чорні долоні.
Телефонні розмови з донецькими операми.
Трофейний опель із польськими номерами.
І ось він мені говорив: інститут церкви
поєднує нас усіх подібно до цегли,
випалює нас у вогні, скріплює нас для грунтовки,
хоча все це втрачає сенс уже під час артпідготовки.
Ще він говорив: спитай мене про воскресіння,
я відповім – щоби воскреснути, потрібне везіння.
Праведникам якраз не щастить в основній їхній масі.
Я люблю говорити про ворогів у минулому часі.
Спитай мене про прощення, я маю що відповісти:
прощення передбачає, що частина мирян – атеїсти.
Я принесу своїм ворогам на могили квіти.
Кара господня настигне всіх. Вам, атеїстам, не зрозуміти.
Війна мене навчила не говорити про втрати.
З живими краще. Живих, принаймні, можна порятувати.
В живих є те, що не дає їм лягти в траншею.
Здається ви, атеїсти, називаєте це душею.
Я думаю іноді, чи зрозуміють нас наші діти.
Серце моє легке і обійми мої розпростерті.
Моєї любові стане на всіх, навіть на тих, хто хотів мене вбити.
Піду, до речі, нагадаю їм, що їх чекає по смерті.
РОЗМОВА ІЗ КОМАНДОРОМ (позивний)
Привіт, Олежку! Я – на мить,
проїздом…
Просили хлопці…
Я б і сам зайшов.
А в тебе тут доглянуто і чисто,
Як оцінив би ротний – «ха-ра-шо!»
Цвіте бузок, тюльпани розкошують
І тихо – аж під тім’ячком гуде…
А пам’ятаєш Вітьку із Чугуєва?
Два тижні, як пропав – нема ніде.
Була атака, била БееМПешка
І сєпари повзли на передок…
Ну, знаєш сам,
як це бува, Олежку…
А, може, може…
все ще буде «ок!»?
Втім, брате, ми не падаємо духом.
Та й ніколи – війна, такі діла…
А пам’ятаєш снайпершу – Танюху?
Так нашому комбату й не дала!
Він так і сяк, вона ж зведе до сміху
Ті залицяння – він аж сам ірже!
Подейкують, жених її в морпіхах,
Вона себе для нього береже.
Вона ж не з тих дешевих перелюбок,
Над нею спробуй хтось – повладарюй!
А на прикладі стільки вже «зарубок»,
Що, як то кажуть, «мамо – не горюй!»
Недавно був у нашій артбригаді –
Плюються хлопці, лають москаля…
Та й штабникам АТОшним
теж не раді,
Мовляв, ведуть себе, як у дитсаді,
Стратеги недовилуплені, бля!
«Он сєпари з кацапами щоночі
З усіх стволів так гатять з-за ріки,
Ми їх прицільно рознесли б у клоччя!
Але ж не можна, – зі штабів торочать,
Бо є якісь там договорняки…»
Ото таке.
Як завжди в нас одвіку…
А я – у бороді, немов дідусь.
Моя ж не терпить волохату пику,
Нічо, поки доїду – поголюсь.
Ну, все, лежи спокійно, Командоре,
Відпочивай, хоч це і не курорт…
Дай, Боже, ТАМ зустрітися не скоро,
Бо нам, живим, роботи невпрогорт!
Микола Білокопитов,
м. Запоріжжя, квітень, 2017
У багатого пупсіка коту жилось харашо. А потом почались проблєми. Після того, як котик поцарапав діван і порвав подушку, пупсік побрив йому кігті. Кіт рішив помститись і насцяв пупсіку в ботінкі. Пупсік відніс кота до мєстного Айболіта щоб відрізать яйця. Айболіт посадив кота на металічєскій стіл і сказав пупсіку, щоб той потримав тварину за шкуру. Пупсік схопив Васю за бакєнбарди, но той вивернувся і покусав пупсіка за палець, а Айболіта за хуй і збрився у хворточку. Айболіт спочатку забздів воспалєнія, но потом йобнув спірта і успокоївся, пупсік прийшов домой розcтроєний, з розмаху кинувся на кровать і попав у Васіно гамно. Бо той всігда поступав стратєгічєскі. Щас він живе на батареї в молочному магазині і всіх посилає нахуй. А їм здається шо він мурчить.
У Запоріжжі на акцію "Безсмертний полк" принесли портрети героїв американського серіалу "Гра престолів": Тіріона Ланністера, Серсеї, Джона Сноу, Ходора, Рамсі Болтона. Про це повідомляє місцеве видання 061.ua, передають Патріоти України.
Акція пам'яті ветеранів Другої світової війни проходить біля запорізької мерії. Не обійшлося без провокацій: крім портретів своїх рідних - учасників Другої світової війни - люди принесли червоні прапори, співали радянські пісні, а також скандалили з прийшли на акцію активістами.
Друге травня в Одесі, а чи навіть у всій Україні треба оголосити днем барбекю. Гарний день, весна, сонце, дівчина в короткій спідниці в одній руці і смажена кукурузка (я вегетаріанець) в другій. Чи не любо жити в нашій Україні
Вате и ботам не гавкать!!!