Родина депутата Павла Жебрівського має потужний фармацевтичний бізнес під брендом "Фармак". Ця фабрика продає відомий серцевий препарат "Корвалол". А ще "Фармак" тривалий час вів гучну інформаційну війну з великим виробником інсуліну – "Індаром". Вони обидва виробляли ліки від діабету, і, звісно, кожний намагався завдати болючого вдару конкурентові.

Директор "Фармаку" Філя Жебрівська кілька років тому стала об’єктом замаху з боку невідомих. Подія співпала з активністю родини з купівлі контрольного пакету акцій фабрики у 2008-2009 роках. Замах не вдався, а за останньою версією журналу "Фокус" Філя стала відчутно заможнішою, зайнявши 53 місце серед найбагатших людей України.

Сам Павло Жебрівський вже багато років є професійним депутатом, і навіть намагається розкрутити власну партію "Українська платформа". Чи він забезпечує політичний "дах" родинному бізнесу, невідомо, але чому би й ні? Відомо, що попри опозиційний статус (він залишився учасником НУНСу) у депутата добрі стосунки з багатьма відомими особами, в тому числі серед діючої влади.

Після того, як прийшла нова влада, поступово від бюджетного процесу відсунули всіх тих, хто професійно займався цією роботою впродовж років. Серед цих людей Олег Ляшко, якого називали головним спеціалістом з проштовхування потрібних стрічок у державних видатках, та Кирила Куликова, який вже розповідав "Економічній правді" про маніпуляції нової влади з державним бюджетом.

Жебрівський постійно робить гучні заяви в адресу нової влади. Але при цьому він як досвідчений політик вміє казати різко, при цьому не наводячи конкретні приклади відвертих бюджетних схем. Можливо, він дійсно нічого не знає, а можливо, не хоче створювати неприємності собі та родинному бізнесу. Тим не менше, він охоче розповідає про механізми, завдяки яким такі схеми можуть бути можливими. Саме про це йшла наша розмова.

Основні напрямки бюджетної політики склали для МВФ

- Цього тижня Рада затвердила Основні напрямки бюджетної політики на 2013 рік. Ви її розкритикували. Чому?

- Перед голосуванням за Основні напрямки бюджетної політики, вперше за багато років у Верховній Раді не доповідав міністр фінансів. Ні на бюджетному комітеті, ні у сесійній залі. Причому, якщо під час доповіді у сесійній залі він начебто за наказом Азарова був у відрядженні, то на розгляді у бюджетному комітеті він знаходився в Україні.

Анатолій Мярковський.

- Замість нього Анатолій Мярковський (заступник міністра фінансів, вже багато років він фактично керує бюджетом України) прийшов?

- Прийшов Мярковський. При всій повазі до Анатолія Івановича, нинішній уряд ставиться до до Основних напрямків просто як до папірця.

Друге питання. Основні напрямки бюджетної політики не затверджені вчасно. В сесійній залі вони мали бути проголосовані ще до 30 квітня. А вони, як ви бачите, були затверджені лише 22 числа.

- Як уряд це пояснив?

- Ніяк не пояснив.

- Була зміна міністра. Може, це якимось чином вплинуло?

- Вибачте, але навіть якщо доповідає міністр, то не міністр готує цей документ.

Крім того, внесли зміни до Бюджетного кодексу. Згідно з ними, бюджет буде базуватися в основному на поданні президента.

В кінці кінців, уряд не розуміє, що йому робити. Чи згуртовано давати основні напрямки бюджетної політики, чи все таки чекати щорічне послання президента, і вже на ньому базувати бюджет. Це також вказує на ставлення до бюджету.

А коли були прийняті зміни до кодексу?

- Десь місяців зо два тому. До речі, ці зміни протирічать Конституції, бо такого поняття, як "щорічне послання президента", серед актів президента немає. Тобто, щорічне послання не є конституційною підставою для формування бюджету. Ми вже звернулися, до речі, до Конституційного суду, і вони вже задумалися, що все це може бути ліквідовано. Але поки що цей закон діє, бо його підписав президент.

Тепер подивимося на ключові макропоказники, які вони записали. Насправді, до них є питання. Інфляція виражається однозначною цифрою. Зростання ВВП закладене на рівні 4,5 %, хоча і ЄБРР і МВФ дає максимум 3,5-4%.

Продовження. Першу частину інтерв'ю читайте тут.

- Как известно, Азаров все еще хочет получить транш МВФ…

- Нет, он произнес фразу, вызывающую для финансиста: что раз нам денег не дадут, то мы попросим МВФ отсрочить исполнение обязательств, требующих исполнения в этом году, а это 3 миллиарда долларов на 10 лет.

Это непонимание целей и задач существования такой организации как МВФ. Она как раз и дает средства, чтобы перекрыть обязательства. Но она никогда не "пролонгирует" кредиты. Кредит МВФ – это подтверждение кредитоспособности страны, если МВФ деньги стране дает, то любой инвестор чувствует себя более-менее защищенным. Если денег не дает, то все рейтинговые агентства опускают рейтинг и инвестор вычеркивает вас из своего списка.

- МВФ дает кредит на поддержание курсовой стабильности Нацбанку. Как эти деньги попадают в бюджет?

- Например, правительство ввело ежегодную практику отбирать превышение доходов от деятельности НБУ в бюджет. Вторая схема – проводят "карусель" векселей "Нефтегаза Украины" на Ощадбанк и НБУ, в конечном итоге деньги заводятся через бюджет на увеличение уставного фонда "Нефтегаза".

- И МВФ этого не видит?

- Ну, они думают, что не видит. На самом деле все и всё видят.

- А почему Фонд делает вид, что этого не происходит?

- Он говорит, чтобы мы прекратили субсидирование "Нефтегазу".

- Что будет со всеми нами, если Украина выполнит еще одно требование Фонда – повысить цены на газ для населения?

- МВФ интересует только одна цифра – дефицит бюджета. А каким образом мы ее достигнем – это наше дело. Но он рекомендует – делайте это. А что касается повышения цены на газ для населения – дело будет "труба", выжить будет невозможно.

- Почему МВФ это не учитывает?

- А Фонд не является политической структурой.

- Да ну…

- Точнее, его интересует политика его крупных акционеров. А политика крупных дебиторов – ему плевать на нее. Посмотрите на Грецию. Не волнуют социальные стандарты и связанные с этим протесты, МВФ интересует только возможность страны вернуть кредиты.

- Хочется пожалеть Азарова.

- Очень хочется. Как пожилому человеку, ему реально тяжело. Но мне не жалко лидера Партии регионов, стоящего во главе правительства. Он одновременно должен нравиться электорату и проводить жесткие реформы.

- Вы ожидаете дефолт?

- Украина находится сложном финансовом положении. Внешние заимствования с нашим негативным рейтингом на экономически рентабельном уровне - практически невозможны. Слушайте, когда наше правительство говорит, что никакого дефолта не будет, я начинаю верить в то, что он будет. Чем громче они это отрицают, тем больше я верю в дефолт. Как экономист я понимаю, он не то что может быть – он объективен. Потому что у нас серьезный разрыв торгового баланса между тем, что мы покупаем и продаем, большой дефицит платежного баланса. У нас доходная часть бюджета 330 миллиардов, а 457 – это наши внешние и внутренние обязательства. [ Читати далі ]

Задовго до цього Куликов брав участь у першій приватизації обленерго, забезпечуючи участь в конкурсах так званої "лужниковської" або "славацкой" групи - консорціуму VS Energy.

Сьогодні Куликов входить у бюджетний комітет парламенту і є активним критиком бюджетної політики Партії регіонів і президента. Під час інтерв'ю Куликов не стримував себе у висловах, кажучи про те, що відбувається з бюджетом, заявивши, що масштаб злодійства скарбниці досяг 50% бюджету.

Читайте першу частину інтерв'ю.

- Правда ли, что у вас есть информация о статьях госбюджета, с помощью которых можно успешно финансировать выборы в теневом режиме?

- А почему в теневом? Все достаточно прозаично и практически законно. Но это один из наиболее ярких примеров политической коррупции в Украине. Возьмем, к примеру, бюджет 2011 года. Правительство, путем направления необоснованно завышенных средств ряду регионов решило оказать содействие на выборах лояльным членам бюджетного комитета. И я точно сегодня могу сказать, где и по какому округу пойдет тот  или иной депутат. Открываем, например, Запорожскую область, и находим Бердянск, где профинансировано все и районный суд  и больницы и школы. Казалось бы, радоваться надо! Но зададим себе  вопрос, почему  именно  Бердянск, а не Обухов или Саки? А дело в том, что оттуда глава комитета по бюджету – Баранов (Валерий Баранов, Народная партия , бывший городской голова Бердянска – Ред.), как не удивительно,  собирается идти по этому округу на выборы!

Виталий Портников

Власти необходимо грамотное объяснение будущей фальсификации итогов парламентских выборов.

Любой разумный человек, наблюдающий за украинской политической ситуацией, будет, наверное, поражен тому, как правящей партии удалось довести ситуацию в парламенте до кризиса, пытаясь любым путем протащить скандальный законопроект. Будирование языковой темы прогнозируемо вызывает кризис, тем более перед парламентскими выборами. Для того, чтобы принимать любой языковой закон, необходимы серьезные консультации и общественный консенсус. И еще - доверие, которым режим Виктора Януковича и поддерживающие его депутаты-"регионалы" похвастаться не могут.

Еще более неосмотрительной является попытка протащить закон перед выборами, на которых депутаты впервые за многие годы будут баллотироваться по мажоритарным округам. Для тех, кто хотел бы быть избранным в центре и на западе Украины голосовать за любой языковой закон - самоубийство, даже если проект и не несет никакой непосредственной угрозы украинскому языку. Избиратель не станет разбираться в тонкостях, он просто будет знать, что тот или иной депутат - предатель, а все остальное его просто не заинтересует.

Именно поэтому поддержать законопроект Вадима Колесниченко отказались и во фракции Народной партии спикера Владимира Литвина, именно поэтому не стали поддерживать его депутаты-попутчики из группы "Реформы ради будущего". Думаете, "регионалы" не понимали, что делают? Еще как понимали!

Партия регионов может побеждать на выборах только с помощью фальсификации их итогов. Но даже для фальсификации необходима идеологическая платформа. Одно дело - дать указание губернаторам подготовить необходимый результат и совсем другое - объяснить, почему за обнакротившуюся группировку, которая довела украинский народ до нищеты и унижения, вновь проголосовало так много людей на востоке и юго-востоке, этих плацдармах фальсификаций. Может быть, там улучшился уровень жизни? Может быть, кто-то вновь поверил в способность Януковича руководить страной? Что случилось-то? Почему Партия регионов вообще попала в парламент?

А вот что: мы подарили им родной язык и они за нас проголосовали! Мы - не какие-то там националисты! Не верите - спросите у людей!

Партии регионов необходимо даже не оболванивание людей, ей необходимо грамотное объяснение будущей фальсификации итогов выборов Верховной Рады. Именно для этого ее депутаты вносят на рассмотрение коллег будоражащие общество законы. Именно потому сознательно разрушают парламентаризм. Именно по этой причине в парламенте в день голосования по скандальному закону можно было увидеть мастера региональных побед Андрея Клюева - ему жизненно необходим повод, это часть его тактики и он ждал, что этот повод будет обеспечен.

Вы скажете, что так не бывает, что люди не могут сознательно разрушать страну, которой руководят. Бывает. Во-первых, не нужно обманываться относительно интеллекта этих людей.

А, во-вторых, большей их части просто не нужна эта страна. И никакая страна им не нужна.

http://rus.newsru.ua/columnists/25May2012/gramotei.html

Якщо коротко, то нас з вами кидають тричі.

Спочатку НАК "Нафтогаз" за наші податки закуповує газ в Росії. Потім цей же газ, але вже дорожче, продають нам через облгази, при цьому маржа виводиться в офшори, не попадаючи в державний бюджет. А потім з наших же податків проводять ремонт обладнання і мереж цих же облгазів.

І якщо раніше ми могли хоча б відслідкувати це неподобство і зберегти його учасників для історії, майбутніх кримінальних справ та конфіскації майна, що його було набуто за описаною корупційною схемою – то з травня цього року облгази, згідно із законом "Про здійснення державних закупівель", не зобов' язані оприлюднювати ціни, за якими вони закуповують газ, який потім фактично перепродають кінцевому споживачу. В тому числі нам з вами.

Адже ціна газу є ключовим ціноутворюючим компонентом вартості комунальних послуг.

Дякуючи цій вилученій нормі, ми, наприклад, взнали, що в цьому році ПАТ "Дніпрогаз" законтрактував у НАК "Нафтогаз" 1 358 394,763 тисяч кубометрів природнього газу на суму 3,03 мільярдів гривень. Вартість газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, склала 897 гривень. Вартість газу для виробництва теплової енергії бюджетним установам склала 3509 гривень.

Також ми взнали, що МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" замовило у "Дніпрогазу" газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, по 1309,2 гривень, та газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами – 3972,9 гривень.

Тобто на 400 гривень за тисячу кубометрів дорожче, ніж "Дніпрогаз" купляє у "Нафтогазу"!

Згадуючи арифметику середньої школи, маємо наступний обрахунок: 1358394*400 = 543 мільйони.

Саме цю суму зі своїх кишень подарують дніпропетровці приватним власникам облгазу, які сховані за безликими офшорками в його структурі власності. При цьому зважте, що через наявність в облгазі ще й державної частки, ремонти обладнання на більшості з них фінансується з національного бюджету, тобто з наших з вами податків.

А тепер два факти.

1. 12 квітня 2012 року парламентська більшість в авральному порядку проголосувала законопроект № 10305, а президент його швиденько підписав. Завдяки цьому закону облгази не зобов' язані публікувати ціни, за якими вони купують газ в НАК "Нафтогазі".

Це означає, що ми просто не будемо знати, наскільки дорожче нам перепродають газ, куплений за наші ж податки.

2. 7 травня 2012 року Антимонопольний Комітет України дозволив консолідувати в одних руках управління п' ятьома найбільшими підприємствами цього сектору: Дніпрогазу, Криворіжгазу, Харківгазу, Харківміськгазу, Донецьміськгазу. Щоправда, взнати чиї це руки, нам одразу не вдасться, бо сховані вони за безликою офшорною кампанією "Vijaya Universal Limited", місто Род-Таун, Британські Віргінські Острови.

Це означає, що ми можемо лише здогадуватися, чиє саме розкішне життя фінансуємо, переплачуючи за куплений нашим же коштом газ.

До речі, від трьох ключових епідемій: СНІДу, туберкульозу та гепатиту – в Україні щороку вмирає 18 тисяч громадян і ще 63340 заражаються. Згідно з висновками пацієнтських організацій, для того щоб зупинити всі три епідемії, потрібно виділити 1 мільярд гривень.

Це лише вдвічі менше від суми, яку не отримав національний бюджет лише по одному, описаному вище, епізоду з Дніпропетровським облгазом.

Віталій Шабунін, голова правління Центру Протидії Корупції, спеціально для УП

http://www.pravda.com.ua/columns/2012/05/17/6964694/

Говорячи про боротьбу з тероризмом, Янукович сказав:

"Мені тут підказують, що це треба зробити напередодні Євро-2012 і не тільки. Ми вважаємо взагалі, що територію нашої держави треба зробити небезпечною для життя наших громадян, а коли до нас поїдуть гості – тим паче"...

Мы ждем выборов, чтобы сделать работу над ошибками".