Які переваги вступу України до ЄС?

Чим активніше Україна буде зближуватись з ЄС, тим більше у неї можливостей розвиватись і ставати кращою!

Для спростування тези, яка активно поширюється останнім часом представниками провладної більшості: «Україна – це Європа», варто зауважити наступне:

Географічне розташування не викликає сумнівів, а от решта:

Якщо Україна – це Європа, то  чому:

- середня погодинна зарплата в цілому по Європі становить 23,10 євро, а в Україні — 1,6-1,9 євро (19-20 грн)

Натомість, отримуючи копійки, ми давно вже платимо за все на рівні світових цін, хоча у вартість товару завжди закладається оплата праці виробника, сплата мита при перетині кордону, транспортні послуги, санітарні експертизи.

Чому в Україні польські, бразильські, литовські, турецькі товари коштують дешевше місцевих аналогів. А багато речей — значно дорожчі, ніж в сусідніх країнах. Одяг та взуття, побутова техніка та автомобілі в Україні продаються за такими цінами, що в сусідніх Польщі чи Чехії на ті ж гроші можна було б купити все в подвійному — потрійному розмірі.

Правлячій коаліції необхідно припинити розповідати казки про те, що якщо ми рухаємося в бік ЄС, то від нас вимагають європейські ціни. Вони у нас уже вищі. А доходи залишаються українськими. І до економіки це взагалі жодного відношення не має. Чиста політика і брудна корупція!

Сьогодні нас лякають реформами, які вимагає від нас ЄС. Але не треба боятися реформ, якщо їх реалізують  освічені люди.

Європа і Світовий Банк закликають Україну НЕ підвищувати ціни на комунальні тарифи, НЕ збільшувати пенсійний вік  — вони просять владу жити відповідно до бюджету. Що заробили – те витрачаємо!

А хіба у наших родинах не так?

Ми у своїх родинах визначаємо, як розподілити зароблені гроші, і ніколи не будемо купувати модні брендові речі, якщо їх ціна перевищує рівень заробітної плати! Ми не будемо в кредит купувати останню модель модного авто, якщо маємо в сім’ї зручний, комфортний, економний, 4-5-річний автомобіль.

То чому, коли в країні не вистачає грошей на ліки, на пенсії, на зарплати, Уряд виділяє кошти на особисті літаки для президента, спікера, прем’єра, коли багаті європейці, що обіймають ці ж самі посади у своїх країнах, літають економ класом звичайних рейсів?

Чому всі останні моделі найсучасніших авто можна побачити у нас в столиці, а не в європейських містах, де вони в 2-3 рази дешевші?

Чому, коли ми просимо в європейських країнах фінансових позичок, ми не говоримо, на що конкретно ми їх беремо?

Чому ми не змушуємо приватизовані у держави за безцінь наближеними до Президента людьми приватні обленерго впроваджувати технологічні іновації, які дозволять здешевити комунальні платежі, а перекладаємо вартість ремонту застарілого обладнання на кишені споживачів?

Чому, коли твоєму народу важко,  не почати використовувати на потреби населення газ, що добувають на нашій землі, собівартість якого становить 100 доларів, а не продовжувати його продавати за кордон по 400 доларів? Адже різниця лягає в кишеню, тим хто так «дбає» за наше покращення.

То, які ж привілеї очікують українську родину у Європейському суспільстві:

1. У країнах Євросоюзу тривалість життя перевищує пенсійний поріг. Середній показник тривалості життя в країнах ЄС — 77 років (чоловіки) і 83 роки (жінки). В Україні — тривалість життя чоловіків становить 68 років, жінок — 72 роки. В ЄС цьому сприяє і екологія, і якісна медицина, і людяні умови праці.

2. Мінімальна заробітна плата у країнах Європейського Союзу у 7 разів вища за українську. Приміром, українець на свою мінімальну зарплатню може купити 32 кг курятини, водночас чех — 126 кг, португалець — 245 кг, британець — 355 кг. Ціна на хліб в Україні одна з найнижчих на континенті. При цьому, українець на мінімальну зарплатню може дозволити собі 240 кг білого хліба. У той же час грек зможе накупити хліба у 340 кг, німець — 560 кг. Українець може купити на мінімальну зарплату 137 десятків яєць; іспанець — 557 десятків, австрієць — 689 десятків, а француз — 841 десяток.

3. Європейський Союз перебуває на першому місці у світі за виділенням коштів на соціальний захист своїх громадян. У Німеччині мінімальна пенсія становить 350 євро за умови відсутності жодного дня трудового стажу, середня пенсія — приблизно 800 євро в місяць, у Великобританії — 760 євро. В Україні середня пенсія становить — 134 євро.

4. Лише 18% українців задоволені якістю медичного обслуговування — це найнижчий показник у світі. В таких країнах, як Австрія, Великобританія, Німеччина, Швеція він вищий за 90%.

5. Видатки на охорону здоров’я в Україні: на одну особу  в середньому витрачається менше 90 євро, а в країнах ЄС — до 1200 євро.

6. Жоден з українських університетів не входить до 200 кращих університетів світу (за рейтингом Times Higher Education). Натомість 77 університетів ЄС входять до цього рейтингу. У Європейському Союзі існують сотні програм із підтримки талановитої молоді. Ви можете отримати університетську стипендію, а можете звернутися за підтримкою до урядових програм. Важливо, що отримати таку стипендію можуть навіть ті молоді люди, які не є громадянами тієї чи іншої країни ЄС. Престижна європейська освіта для молоді ЄС — це не привілей лише для заможних та багатих, як прийнято вважати в Україні.

7. У країнах ЄС, на відміну від України, власне помешкання для сім’ї, яка працює, є абсолютно доступною річчю. У Німеччині ставки по іпотечних кредитах з десятирічним терміном виплати не перевищують 3,5%, у Голландії — 3% на 30 років. В Україні базова ставка по іпотечному кредиту — приблизно 20-25% на 15 років.

8. В Європейському Союзі сучасні та доступні спортивні клуби навіть у невеличких містечках є швидше правилом, а не винятком. 70% українців заявляють, що взагалі не займаються спортом через нестачу вільного часу і коштів, хоча мають бажання це робити. 22% європейців вікової групи 70+ стверджують, що вони досі фізично активні та приділяють спорту важливу увагу.

9. Правила Євросоюзу зобов’язують виробників надавати мінімум дворічну гарантію на будь-який новий товар. В європейському праві існує інститут переддоговірної відповідальності. Цей вид відповідальності випливає із загального обов’язку добросовісного ведення переговорів та має на меті відшкодування збитків, які понесла сторона внаслідок недобросовісного поводження іншої сторони ще на стадії переговорів. Наприклад, громадянин Німеччини домовився із громадянином Франції купити у нього авто. Він купує квиток до Франції, бере вихідний на роботі за власний рахунок, приїжджає до продавця, а останній говорить, що він вже продав авто. У такому випадку продавець на законодавчому рівні несе відповідальність  і відшкодовує  всі збитки, завдані потенційному покупцю.

10. Більше половини українців (54%) не задоволені якістю повітря. У Великобританії, Німеччині, Швеції якістю повітря задоволені понад 90% мешканців. Лише у 2012 році через захворювання органів дихання в Україні померло 17,8 тис. осіб (дані із Центру медичної статистики України МОЗ України).

11. Лише 42% українців задоволені якістю питної води. У більшості країн ЄС вода з крану буває більш якісною, ніж у пляшках. Вимоги до питної води в країнах Європи в 28 разів вищі, ніж в Україні і це, зрозуміло, дуже позначається на її якості. Для покращення якості питної води в Україні необхідно запровадити водну рамкову Директиву Європейського Союзу та прийняти закон про повну відмову від миючих засобів на основі фосфатів.

12. У багатьох містах європейських країн настільки чисто на вулицях, що люди відвикли знімати взуття у своїх домівках. Приблизно 30% побутових відходів у ЕС повністю перероблюється. В Україні лише 1-2%.

13. До 2020 року не менш як 20% всієї енергії, яка споживається в країнах ЄС, має вироблятися з використанням відновлюваних джерел: вітру, сонця та води. У Швеції, якщо рік не посушливий, на долю гідроелектростанцій припадає 50% вробленої електроенергії. У Данії 20% всієї енергії виробляється на вітрових електростанціях.

14. В Україні масово незаконно вирубують ліси. У ЄС такої проблеми немає. У країнах Євросоюзу докладають максимальні зусилля для того, аби лісові посадки не зникали внаслідок проблем, пов’язаних зі зміною клімату. До слова, що ресурс лісів в Україні обмеженіший, ніж в ЄС: понад 42% території ЄС покрито лісами, в Україні — лише 15,7%.

15. У ЄС існує доступне авіапересування — діє принцип «відкритого неба», який передбачає зняття обмежень по кількості маршрутів та авіакомпаній на рейсах між країнами. Це збільшує конкуренцію й знижує ціни. Так, наприклад, з Праги до Барселони можна долетіти за 50 євро, а долання цієї ж дистанції літаком з Києва до Праги — 350 євро.

16. Європейський Союз — це можливість подорожувати без кордонів, віз і навіть без закордонного паспорта. Все це стало можливим завдяки створенню Шенгенського простору, до якого наразі входять 26 європейських країн, на черзі — приєднання Румунії і Болгарії. Безвізові подорожі не тільки дозволяють європейцям з прикордонних регіонів планувати свої подорожі в останню хвилину, але й їздити за покупками, відвідувати лікаря чи навіть перукаря у сусідній європейській країні, де краща якість або нижчі ціни.

17. В Україні чи не найвищі ціни на імпортовані автомобілі у Європі. Українці, щоб придбати іномарку, мають переплачувати інколи до 100 чи навіть більше відсотків — це рекорд навіть для пострадянських країн. Так, наприклад, за «Шкоду Октавію» 2008 року випуску німець має заплатити 5 тисяч євро, француз — 6100 євро, а українець — 11160 євро!!!! Накрутка — 110%. Якщо доплюсувати ще сюди витрати на ремонт машини внаслідок їзди на українських дорогах…

18. Дороги в Україні та ЄС — дві великі різниці. Від 70 до 87% мешканців Люксембургу, Нідерландів, Австрії, Німеччини, Франції, Швеції, Фінляндії, Іспанії вважають свої дороги дуже хорошими. В Україні задоволені дорогами лише 27% громадян. Йдеться не тільки про якість доріг. Навіть найкращі автошляхи в Україні піддаються постійному ремонту. Виходить, що в ЄС дороги будують для їзди, а в Україні — для ремонту.

19. Країни Євросоюзу знаходяться на 5-му місці у світі за показником фінансування науки та технологічного розвитку — це 2% від ВВП, тобто 500 євро на кожного мешканця. Частка ВВП, яка витрачається на наукові дослідження в Україні, в 2,5-5 разів менша, ніж у провідних країнах світу. Парк наукових приладів та устаткування в науково-дослідних організаціях і лабораторіях України непомірно застарів: 60% з того, що експлуатується в НАН України, функціонує від 15 до 25 років, в той час як у розвинених країнах світу термін експлуатації такого обладнання не перевищує 5-7 років.

20. Про те, наскільки «легко» вести бізнес в нашій державі, свідчить рівень іноземних інвестицій. Так, торік обсяг прямих іноземних інвестицій в українську економіку становив 4,6 мільярди євро (це на 7,2% менше, аніж у 2011 році). Для порівняння обсяг прямих іноземних інвестицій Бельгію становив 68 млрд. євро, у Франції — 31 млрд. євро, у Польщі — 11 млрд. євро.

21. Українське і європейське село — наче два протилежних світи. Села в країнах ЄС створені для життя, а не для виживання. У європейських селах є вся необхідна інфраструктура, присутні мережеві світові супермаркети, медичне обслуговування, якісні дороги, навчальні заклади, можливість повноцінно розвивати фермерський бізнес. Навіть у тих українських селах, де створені нові агроформування, не вистачає робочих місць і відсутня соціальна інфраструктура. За останні 18 років у 16 разів зменшилось введення в експлуатацію лікарняних закладів. У країнах ЄС у сільське господарство інвестується величезний капітал. У більшості країн фермери користуються урядовою підтримкою. Так, у Великій Британії частка державних субсидій у вартості продукції сільського господарства становить більше 25% та є однією з найбільших у світі.

22. Відсутність поділу на VIP і не-VIP. Скромність — це та цінність, яка особливо шанується серед громадян в ЄС.

23. В європейських країнах рівень життя вищий і набагато вищий рівень міжперсональної довіри. Люди повинні довіряти один одному!

24. В ЄС існує правило: хто хоче заробити гроші, йде у бізнес. В Україні, натомість, діє інший закон: хто хоче заробити гроші, йде у політику.

25. В Україні політик або чиновник може відверто вдаватись до публічної брехні, маніпуляцій та плагіату, а потім знову бути переобраним і посідати високі пости в державі. Поміж тим, за три останні роки три відомих політичних діячі у Німеччині були змушені піти у відставку через плагіат докторських робіт: міністр оборони, віце-спікер Європарламенту та міністр освіти. 2012-го року президент Угорщини подав у відставку через звинувачення у плагіаті.

26. В Україні зафіксований найбільший показник корупції в органах судової влади в Європі і один із найнижчих показників довіри до судової системи. 70% населення України негативно оцінюють роботу судів та вважають, що судова влада є політично залежною.

27. Кількість правоохоронців в Україні значно вища, аніж в європейських країнах. Якщо у нас 780 правоохоронців на 100 тисяч населення, то, наприклад, у Польщі лише 264, у Німеччині — 301. Причому, висока кількість людей у формі зовсім не гарантує вищий рівень безпеки. Про це свідчить той факт, що лише 29% українців довіряють правоохоронним органам. У таких країнах ЄС, як Австрія, Німеччина, Фінляндія цей показник досягає 85%. Крім того, 80 % українців не вірять в неупередженість та чесність української міліції, в ЄС — 30 %.

28. Україна посідає 144 місце в світі за рівнем корумпованості. Країни ЄС — найменш корумповані у світі. Ніхто не говорить, що в ЄС корупції немає зовсім — вона існує у всьому світі. Але в Євросоюзі хабар є вибором кожної людини, яка готова ризикувати своєю посадою і свободою, а в Україні хабар став необхідністю у всіх сферах життя.

29. В Україні кількість в’язнів удвічі більша, ніж в країнах ЄС (338 осіб на 100 тис, у ЄС — приблизно 150 на 100 тис.). За грати в Україні потрапляє багато безневинних або осіб, котрі скоїли дрібні правопорушення, за які в країнах ЄС не садять у тюрму.

Недарма говорять: «Бандит не може хотіти в Євросоюз. Якщо раптом такі люди кажуть: давайте в ЄС, то треба шукати кримінальний мотив».

Залякування і обман – це шлях в нікуди.