Профіль

barragtu

barragtu

Україна, Острог

Рейтинг в розділі:

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Вид:
короткий
повний

Замітки:

всі
у блог
у співтовариства

barragtu

barragtu

Анатолий Брусникин. Беллона

Год выпуска: 2012 г.
Автор: Анатолий Брусникин
Исполнитель: Сергей Чонишвили
Жанр: Исторические приключения
Издательство: Аудиокнига
Время звучания: 11:55:54

Враження: цікава прониклива книга, хоча дві частини значно відрізняються за стилем. 
"-": бла-бла про город русской славы (хоча на інше і годі було сподіватися). 

barragtu

barragtu

Ідальго (фільм 2004 року)

Ідальго
В головній ролі - В. Мортенсен
Враження: прекрасний фільм, цікавий сюжет, прониклива гра акторів, музика доповнює неймовірну атмосферу. і звісно - коні, особливо кінь головного героя

barragtu

barragtu

Дарио Салас Соммэр Существует ли женщина?

Название: Существует ли женщина?
Автор: Дарио Салас Соммэр / Dario Salas Sommer
Год выпуска: 2011 г.
Исполнитель: Чонишвили Сергей
Жанр: психология, философия
Издательство: ЭЛЬ-рекордс
Тип: аудиокнига
Время звучания: 05:43:31

Враження: час потрачений не дарма, пізнавально, хоча багато субєктивізму і оціночних суджень.  Слухати, особливо спочатку, було доволі важко, адже автор перевертає розуміння жіночності, сакралізоване сучасною і не тільки культурою. Питань більше, ніж відповідей. Але так і має бути.  

barragtu

barragtu

щоденник вражень

  • 20.01.13, 17:34
Колись один знайомий сказав, що корисно записувати все прочитане. Хоча б найпростіші відомості про книжку: автора, назву, сюжет і враження. Я, як чемна дівчинка, почала писати. Писала за моїми мірками дуже довго - аж місяця півтора, потім втратила мотивацію і все, те діло нанівець. Але тепер шось думаю таки корисна то річ, але формат очевидно паперовий не зовсім для мене. 
тому буду фіксувати тут те, що читаю, слухаю, дивлюсь. може протримаюсь хоч місяць. якщо комусь цікаво поспілкуватись на такі теми - буду рада

barragtu

barragtu

і ще одне мда

у мене культурний шок. цього року навіть ілюзії свята ніхто не спромігся створити. жодного заходу на офіційному рівні. чи то мій райцентр відірвався від цивілізації, чи то циффілізація відірвалась від здорового глузду. сумно...
зі святом?

barragtu

barragtu

задумалась

ну ось. товариство - 10-те в рейтингу. розумію, що це схематизований і механістичний показник ефективності, та все-таки сумно. от і з'явився привід задуматись - а чому так стається? можливо щось варто змінити?

розумію, що як ненайактивніший учасник співтовариства, томы і не маю права робити певні висновки, однак, як на мене, то варто змінити наповнення, його суть. субєктивно мені здається, що ми постійно концентруємось на негативі, принаймні, акцент саме на цьому, тут і контент-аналіз робити не треба.

Але любити Україну - не завжди дорівнює ненависті до її ворогів. Можливо нам треба більше хороших новин, ідей, починань?   

А ви як думаєте? 

barragtu

barragtu

хелп мі!!!

  • 28.05.12, 19:41
що робити, коли керівництво має на тебе плани. при чому керівництва багато і планів також. і ці плани не зовсім синхронізуються з власними?

barragtu

barragtu

неканонічна академічна кінонічка)

Нарешті вляглися пристрасті, охололи враження, а отже, вони готові для їх вербального вираження.
 
Острозька кіноніч, про яку я писала в попередньому пості, закінчилась. Відбулась вона не просто успішно, а надзвичайно, чарівно і, як все невимовно хороше, швидко. Детальніше про це можна почитати тут http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2012/05-21-01 а блог - прощадка для субєктивізму, тому далі тільки особисті враження. 

Найбільше їх, звісно, від зустрічі з гостями заходу, якими були відомий кінематографіст, президент фестивалю "Відкрита ніч" Михайло Іллєнко та актор Дмитро Лінартович. Вони презентували своє дітище - фільм "Той, що пройшов крізь вогонь", показ якого відбувся трохи пізніше. Хоча "презентували" не зовсім влучне, адже воно має чітко комерціоналізовану коннотацію, головна мета якої - продати. А тут була невимушена, майже родинна, атмосфера. Пан Михайло з таким трепетом і любов'ю, але водночас просто і без пафосу говорив про фільм, що подивитись його хотілось ще більше. А коли з коротким спічем виступив Лінортович, жіноча частина аудиторії доволі помітно зітхнула... Тепер я розумію, що порівняння з Дженні Деппом не було перебільшенням)

Як же я раділа, що ще не бачила фільм, адже дивитись його разом з величезною кількістю людей (студентами, ректором і викладачами, гостями), що синхронно тобі сміялись, зітхали, затамовували подих, було реально класно. Фільм однозначно вартий перегляду. Простий, але водночас глибокий і чуттєвий, з тонким українським гумором і щирою грою акторів, фільм дивився на одному диханні. Гордість просто розпирала, адже приємно бачити справжнього героя на екрані - українського героя - не страждальця і підлабузника, а доброго, щирого, мужнього, ну і до біса красивого). І ще деталька - хороші тут говорять українською (нарешті!!!) 

Розмова з Іллєнком та Лінортовичем наступного дня ці враження тільки підсилила (до речі, велась он-лайн трансляція, а пізніше можна буде переглянути відео тут http://www.broadcast.in.ua/). Взагалі Іллєнко - людина неймовірно цікава. Його розмову можна демонтувати на афоризми. Наприклад, коли він говорив про свою співпрацю з молодими акторами, то сказав, що вони були здивовані взаєморозумінням незважаючи на різницю у віці - "ніби і по ту сторону Стікса, але мобілка тягне". Або розповідаючи про толоку сказав щось на кшталт (намагаюсь згадати) "в українців не була "хата скраю", поки не змінились технології будівництва". 

А найбільше мене вразило те, що все це свято - творіння рук, ентузіазму, рудої голівки й іскристих очей однієї тендітної дівчинки - Віти Базан - яка на всі похвали відповідає, що до проекту долучилось багато людей. Однак їх же треба було згуртувати, організувати і запалити! 
Тепер на згодочку маю ексклюзивні листівочки, що були створені спеціально для заходу (кумедні такі, колоритні). дивлюсь, і на душі теплішає


barragtu

barragtu

а у нас кіно буде, й електрика не закінчилась!)))

Я живу в невеличкому затишному містечку. Люблю його за тишу і спокій, але іноді світський штиль змушує шукати розваг "на стороні". А тут така радість - мистецька подія сама їде до мене)
ділюсь анонсом і запрошенням (чом би й ні). ночліг шукати не треба )))

ну і далі трішечки власне суті від організаторів:

"12+1 годин українського кіно" - унікальний мистецький захід, що проводитиметься 19-20 травня в Національному університеті "Острозька академія". 

Під час майже 13 годин (з переривами:) ) будуть крутитися найкращі сучасні повнометражні та короткометражні фільми українського виробництва. На відвідувачів чекає зустріч із режисером, президентом фестивалю "Відкрита ніч" Михайлом Іллєнком, де можна буде поспілкуватися про процес створення 1-го прокатного фільму, про реалії та перспективи розвитку українського кінематографу.

Серед гостей проекту - продюсер фільму "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" Володимир Філіппов, актор Дмитро Лінартовий (виконавець головної ролі Івана Додоки ), актор Олексій Колесник (виконавець ролі вождя індіанців) та інші.

Що таке 12+1? Схема «неповних тринадцяти» (тобто 12+1) символізує шанс прискорення планетарної еволюції та «друге дихання», при якому Земля переходить на нову еволюційну спіраль. Для вітчизняного кіно - як шанс на прискорене відродження, відтворення самобутності, історії, культури, реалій сьогодення через призму сприйняття українським кінотворцем.

Також під час проекту буде зорганізована інформаційно-фандрайзингова кампанія на підтримку українського кіно"

barragtu

barragtu

дякую тим, хто розуміє

Ще один вихідний минає. Може і добре, а то якось дивно отримувати вітання з цим святом, яке насправді повинне бути днем роздумів і скорботи. 

Та і хай нарешті минає цей психоз з георгієвськими стрічками, що стали атрибутом дня. Розтиражовані, вони зрештою не втратили свої справжньої суті, однак ліпити бездумно їх скрізь теж якось неправильно. І роздувати навколо черговий бум - хто буде вішати, хто не буде, ніби нагальніших проблем немає, наприклад, у достойному забезпеченні старості тих же ветеранів.
  
А ще Табачник, який водить екскурсії з курсом по суті радянської історії для діток столичних ліцеїв (?!), які радо на камеру діляться враженнями від лекції і майже втирають сльозу, хоча не можуть не знати про ті сторінки історії, про які так спокійно замовчує "екскурсовод". І "бойові 100 грам", які зазвичай пю'ть чиновники і політики, які жодного відношення до війни не мають. Якось це занадто цинічно і бутафорсько. 

Хоча мене особливо вразило те, що цього року якось дійсно багато людей свідомо ставляться до того, що відзначають, вшановуючи насамперед пам'ять загиблих та висловлюючи вдячність живим. І це правильно!  
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
…
33
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2025.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more

Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580

Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.