Щойно дізналась, що сьогодні, виявляється, день обіймів! з цим Вас (нас ;) )всіх щиро вітаю![Приєднана картинка]

Не знаю, як у Вас, а у нашій сім'ї ця фраза вже стала крилатою, однак якось не доводилось задумуватись над її етимологією. А сьогодні в перерві між роздумами на кшталт розбирання новорічної ялинки чомусь прийшли в голову саме ці слова як символ всього новорічного святкування нового року мабуть у всьому пострадянському просторі. Отож, після недовгих пошуків в мережі, виявилось, що фраца ця із вірша "Увертюра" Ігоря Севєряніна.Ананасы в шампанском! Ананасы в шампанском! Удивительно...

Читати далі...

МУЖЧИНАМ  Не зірвуться слова, гартовані, як криця,  І у руці перо не зміниться на спис.  Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,  З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!  І ми їх даємо не у залізнім гимні,  У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.  Бо швидко прийде день і у завісі димній  Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.  Ще сальви не було, не заревли гармати,  Та ви вже на ногах. І ми в останній раз  Все, що дає життя іскристе і багате,  Мов медоносний сік...

Читати далі...

Як виявляється, ще знаходжу вірші Симоненка, які не читала. :) Ось один з таких скарбівКоли б тобі бажав я сліз, і муки,  І кари найстрашнішої бажав,  Я б не викручував Твої тендітні руки  І в хмурім підземеллі не держав.  Ні, я б не став тебе вогнем палити,  З тобою б розквитався без жалю:  Я б побажав тобі когось отак любити,  Як я тебе люблю!  Василь Симоненко

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині є хтось такий, як невтоленна спрага. Я не покличу щастя не моє. Луна луни туди не долітає. Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є. Моя душа й від цього вже світає.                                                Ліна Костенко

щось у цій країні явно не так, якщо спортивні журналісти почали писати про політику і політтехнології, хоча почитати мабуть варто принаймні для розширення світогляду:)http://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/4cefc21c0dd38/ тут виникає природне питання, коли ж у нас утвердиться професіоналізм? не хотілось би вважати його риторичним ...

Україна й увесь світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Голодомору У суботу, 27 листопада, вся Україна й увесь світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932—1933 років. Усіх киян та тих, хто має нагоду бути в Києві, закликаємо в суботу, 27 листопада, о 14:30 зібратися для спільного вшанування пам’яті біля Національного меморіалу жертв Голодомору (Київ, вул.Мазепи 15а).  14:30 початок ходи до Національного меморіалу Голодомору (збір біля метро «Арсенальна»)...

Читати далі...

новини подивилась. в шоці досіhttp://tvi.com.ua/ua/watch/author/?prog=736

Шипшина важко віддає плоди.  Вона людей хапає за рукава.  Вона кричить: - Людино, підожди!  О, підожди, людино, будь ласкава.  Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!  Одна пташина так мене просила!  Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.  І просто осінь щоб була красива.                                                     Ліна Костенко

Красива осінь вишиває клени  Червоним, жовтим, срібним, золотим.  А листя просить: – Виший нас зеленим!  Ми ще побудем, ще не облетим.  А листя просить: – Дай нам тої втіхи!  Сади прекрасні, роси – як вино.  Ворони п'ють надкльовані горіхи.  А що їм, чорним? Чорним все одно. Ліна Костенко