хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Ну скажи — хіба це фантастично...

Ну скажи — хіба це фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг! Ти і я — це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, Буду Я приходити до Тебе, І до інших йтимуть Горді Ти. Як це все буденно! Як це звично! Скільки раз це бачила Земля! Але ми з тобою... Ми не вічні, Ми з тобою просто — ти і я... І тому для мене так трагічно Те, що ти чиясь, а не моя.

                                      Василь Симоненко

Сумно-сумно, але шалено гарно і трепетноheart

7

Останні статті

Коментарі

117.02.10, 18:25

    217.02.10, 18:27

      Гість: _Tоshka_

      317.02.10, 18:34

      В першому рядку виправ помилку -
      Ну скажи - хіба НЕ фантастично...

        417.02.10, 18:37Відповідь на 3 від Гість: _Tоshka_

        а ще не помилка, є просто дві редакції написання

          Гість: JоkondaL

          517.02.10, 20:13

          Симоненко - один из моих любимых писателей...

            617.02.10, 21:14

            а мой самый-самый любимый

              723.02.10, 18:20

              очень красиво

                823.02.10, 19:33Відповідь на 7 від Helen-So

                дякую

                  анонім

                  922.09.10, 18:45

                  ооо, один из моих любиміх стихов и я его в блоге размещала!
                  знаю наизусть!!!!!!
                  помнится мне, первая строчка " Ну скажи — хіба не фантастично"

                    1022.09.10, 18:51Відповідь на 9 від анонім

                    клас, і мені він шалено подобється. взаглі люблю вірші Симоненка стосовно першоого рядка, то в різних джерелх по-різному

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна