Новий КПК: у якій країні ми прокинемось 20 листопада?

Новий Кримінально-процесуальний кодекс України набуде чинності опівночі 20 листопада. В українському уряді переконані, що цей день стане початком принципово нової системи функціонування правоохоронної і судової систем в Україні.

Автори Кодексу кажуть, що він спрямований передусім на захист прав людини, у якому б статусі вона не перебувала - постраждалого від злочину чи підозрюваного у його скоєнні. Один із авторів документа, радник президента Андрій Портнов переконаний, що наслідком запровадження Кодексу стане суттєве збільшення виправдальних вироків у судах.

Проте, кажуть правозахисники, головною перешкодою на шляху реалізації нового КПК стане корумпованість правоохоронної системи і судів, низька професійна підготовка тих, на кого покладається виконання Кодексу, а також відсутність достатніх коштів на реалізацію усіх норм документа.

Втілення новацій КПК може розпочатися вже навіть на першій хвилині 20 листопада. Будь-який відділ міліції реєструватиме заяви громадян про злочини вже інакше, ніж було досі, розповів начальник головного слідчого управління МВС України Василь Фаринник, який був одним із авторів Кодексу.

У той час, як досі, щоб почати розслідування і зареєструвати справу, слідчий міг довго з'ясовувати доцільність такої дії, відповідно до нового КПК, із 20 листопада кримінальне провадження відкриватиметься за будь-якою заявою особи. Тобто, будь-який відділ міліції не матиме права відмовити у реєстрації справи і буде зобов'язаний внести її у спеціальний електронний реєстр, до якого матимуть доступ лише працівники правоохоронних органів.

До 20 листопада усі вони отримають спеціальний електронний ключ для того, щоб мати змогу реєструвати звернення громадян. В МВС твердять, що Єдиний реєстр досудових розслідувань вже створено, і для доступу до нього інтернет встановили в усіх відділках міліції.

Не менш помітними зміни будуть у судовій системі. Новий КПК встановлює, що суддя не зможе відправляти кримінальну справу на дорозслідування, а зобов'язаний буде ухвалити або обвинувальний, або виправдальний вирок.

"Для суддів часто спрямування справи на досудове розслідування було прикриттям для того, щоб не ухвалювати виправдального вироку, бо до таких вироків дуже скептично ставилися органи прокуратури і слідство. Тепер суддя має набратися мужності і ухвалити або обвинувальний, або виправдальний вирок", - сказала журналістам Галина Колесник із Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

На думку авторів Кодексу, наслідком нової судової практики стане зростання кількості виправдальних вироків. Андрій Портнов із адміністрації президента нагадує, що зараз, за статистикою, лише 0,2% підозрюваних у скоєнні злочину суд виправдовує. За його прогнозами, у перші роки дії КПК їх стане 15%, далі - 30-35%.

КПК передбачає запровадження судових слухань у режимі відеоконференцій, це має стати нормою. Проте, за кілька днів до запровадження Кодексу такі технічні можливості мають лише апеляційні суди і Державна пенітенціарна служба України, каже Галина Колесник.

Так само дуже незначною є кількість обладнаних судових залів огорожами із оргскла замість металевих кліток, що також передбачено новим Кодексом.

Радник президента і керівник робочої групи з підготовки Кодексу Андрій Портнов в інтерв'ю газеті "Коммерсант-Україна" визнав, що називати терміни, коли ця робота може бути завершена, складно, оскільки все залежить від обсягів бюджетного фінансування.

У судах також з'являться присяжні, але їх участі у процесі зможуть вимагати лише особи, яким загрожуватиме довічне ув'язнення.

Проте і правозахиснків, і самих суддів дивує, чому до суду присяжних увійде лише три особи, як і за часів СРСР, коли існувала система народних засідателів, а також чому на присяжних можуть розраховувати лише особи, що підозрюються у скоєнні найтяжчих злочинів.

"Це будуть ті самі народні засідателі. Їх троє, і це замало. У суспільстві, де немає сталої демократії, вони не зможуть виконувати ту ж саму роль, що у США чи інших країнах", - переконана правозахисник Тетяна Яблонська.

Новий Кодекс запроваджує нову посаду - "слідчого судді", якої досі не було в Україні. Внаслідок цього кількість суддів вже збільшилася на майже 1200 осіб. До функцій слідчого судді буде передано низку повноважень, які дотепер мали слідчі і прокурори. Зокрема, саме слідчий суддя ухвалюватиме рішення про запобіжний захід стосовно особи, а загалом слідчі дії, які стосуються захисту прав і свобод громадянина, будуть перенесені до суду.

Проте навіть у Вищий кваліфікаційній комісії суддів мають сумніви стосовно того, чи є слідчі судді достатньо підготовленими для нової ролі.

"Вони мають бути не лише мужніми і незалежними, але й добре знати новий Кодекс", - визнає Галина Колесник із Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Домовитися можна буде і про домашній арешт як запобіжний захід, який широко використовується у багатьох країнах.

Проте, як зізнався Василь Фаринник, через брак коштів повноцінно система контролю за особою, що перебуває під домашнім арештом, запрацює лише через кілька років.

"Передбачається, що електронний засіб контролю за особою - браслет - одягатиметься на ногу. Буде встановлено обмеження - віддалятися від місця проживання не більше ніж на 100 метрів. Але поки електронного обладнання немає, працюватиме людський фактор", - сказав начальник слідчого управління МВС. Під "людським фактором" Василь Фаринник має на увазі те, що особу перевірятиме працівник міліції у будь-який час доби.

Представник МВС також сказав, що, за оцінками відомства, є потреба у 50 тисячах штук електронних браслетів, які коштуватимуть бюджету 32 млн. гривень.

Хто, можливо, найбільше задоволений новим КПК, так це адвокати. Їхні повноваження після 20 листопада суттєво розширили. Але водночас, захист у суді здійснюватимуть лише ті, хто має ліцензію на адвокатську діяльність.

"Це - звуження прав людини на захист. Ми ще не така країна, яка може собі це дозволити, у нас бідність, і часто близькі люди і родичі підозрювавних набагато обізнаніші, ніж адвокати. А сподіватися на безоплатну адвокатську допомогу - це нереально", - переконана правозахисник Тетяна Яблонська.

Водночас, адвокат Дмитро Божок каже, що новий КПК надає адвокатові у судовому процесі більше прав.

"Досі можливості захисту були обмежені, судді більше слухали прокурора, державного обвинувача. Адвокатам тепер надали право збирати інформацію і докази для представлення їх у суді", - каже Дмитро Божок.

Це, на думку заступника генерального прокурора України Григорія Середи, поставить у рівні умови захист і обвинувачення.

Новий КПК передбачає появу Державного бюро розслідувань - органу, який займатиметься розслідуваннями злочинів, скоєних високопосадовцями, державними чиновниками, суддями, прокурорами, міліціонерами.

Але, як сказав заступник генерального прокурора Григорій Середа, цей орган має з'явитися не зараз, а протягом п'яти років. До того часу розслідуваннями таких злочинів займатиметься, як і зараз, Генеральна прокуратура. Водночас, представник ГПУ наголошує, що у подальшому у прокуратури і СБУ взагалі відберуть функції слідства.

Ще під час ухвалення нового Кодексу опозиція заявляла, що він посилює роль прокуратури і Служби безпеки.

Зокрема, Арсеній Яценюк твердив, що до компетенції СБУ передається 76 видів злочинів. Розширення повноважень СБУ, вважає один із лідерів об'єднаної опозиції, надає право президенту, який одноосібно призначає голову Служби безпеки, впливати на слідство.

"Цей Кодекс передбачає створення під президентом України справжнього НКВС. Навіть більшовики не здогадувалися, що президент може отримати контроль над усією країною, завдяки новій узурпаторській службі у вигляді СБУ", - заявляв Арсеній Яценюк.

Як пояснює заступник генерального прокурора Григорій Середа, новий Кримінально-процесуальний кодекс застосовуватиметься виключно для кримінальних справ, які були порушені, починаючи із 20 листопада, бо діє правило про те, що закон не має зворотньої сили.

"Всі кримінальні справи, направлені до суду до 20 листопада, розглядатимуться за нормами старого Кримінально-процесуального кодексу. Усі справи, направлені до суду після вказаної дати і взяті судом до розгляду, розглядатимуться за новими нормами КПК", - сказав журналістам Григорій Середа.

Представник ГПУ визнає, що реалізація Кодексу залежатиме не лише від фінансування і від достатньої кількості кадрів та їхнього професійного рівня. Приміром, лише міліція у найближчі кілька років має взяти на роботу додатково 5-7 тисяч нових слідчих.

"Треба багато змінити у ментальності людей, і не лише правоохоронців і суддів, а усіх громадян", - каже Григорій Середа, який також був одним із авторів нового Кодексу.

Скепсис багатьох правників стосовно швидких змін і "зміни ментальності" узагальнила у розмові із журналістами правозахисник Тетяна Яблонська: "Чи ми прокинемося в іншій країні 20 листопада? Не вірю".