І так ми зупинились на думці, що Біблія це високо і висока. Не грамотний читач схожий на собаку: чим менше вона знає слів, тим менше розуміє "хазяїна" Згадаю вчительку, любила собак, і у неї до всього був педагогічний підхід. Як собака нагадить по куткам кімнати, і переверне миску на столі, то вона каже: ця собака не грамотна і не вченна як себе вести, і не розуміє слів господаря.
В минулій замітці залишили питання: як людина чує Бога, і чим писана Біблія?
По-перше згадаю цитатки
Її написав не посередньо пророк, а такий кого ми називаємо вченним, найменше цей автор був лікар і дослідником, це відчувається в тексті
1 Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,
2 як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,
4 щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.
(Лук.1:1-4)
А зараз ми побачимо інший сюжет, і в ньому Бог говорить безпосередньо, що з цього вийшло
5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!
6 А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...
7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!
8 Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.
(Матв.17:5-8)
А зараз ми бачимо сюжет де Бог говорить пророку, і знову ми бачимо особливу реакцію на подію
27 А я, Даниїл, знемігся й заслаб на кілька днів. І встав я, і робив цареву працю, і остовпів з того видіння, але ніхто того не завважив.
(Дан.8:27)
Ще багато історій де людина зустрічає Бога безпосередньо але ефект той же: знесилення, сліпота, оніміння чи великий страх.
Бог і людина це непомірно різна сила і природа.