З Інтернету огляд польських медіа для українських читачів
rp.pl » Wiadomoci » wiat » Europa » Ukraina , Janukowycz: mj dziadek by Polakiem ,Piotr Kociski 02-02-2011,
Мій дід був Поляком
Молоде покоління може не бути обтяжене досвідом спільної історії, - говорить президент України
http://www.rp.pl/galeria/40 ,1,603711.html, Radek Pasterski rdo: Fotorzepa autor: Radek Pasterski
Президент України Віктор Янукович
Rz: Родина пана походить з села Януки. На тамошньому цвинтарі є багато польських могил з прізвищем «Янукович” польською мовою.
Wiktor Janukowycz: Мій дід та прадід були литовськими Поляками, католиками. Так сталося, що мій батько, який народився на Донбасі та пошлюбив жінку, що походила з Росії, відірвався від отої землі. Бабуся оповідала мені, що народилась вона в Варшаві. ЇЇ мати померла, коли вона була ще маленькою, а батько одружився з литовською Полькою та переїхав до Вільна. Революція змусила їх до втечи, бабуся трафила у тої час до Вітебська. Там зазнайомилась з моїм дідом, який був в Докшицях, а село Януки власне знаходиться побіля Докшиць.
Коли я уперше вибрався до Катині, де знаходиться великий цвинтар спалених білоруських сіл (підчас II світової війни – ред..), поїхав до Вітебська, до докшицького району та села Януки…
На заході України нагинають на ролі ОУН та УПА, що не може бути в Польщі добре сприйняте. Чи існують якийсь шанси на подолання цей ситуації?
Мешканці західної частини України вважають бойовиків УПА за героїв. Це їх пункт зору. Але, гострі історичні дискусії не сприяють ані внутрішньому порозумінню, ані стосункам з сусідами, у т.ч. з Польщею. Натомість, для нас є важною політика поєднання та порозуміння.
Про наше спільне минуле багато вже говорено.
Є актуальною декларація, підписана президентами Александром Кваснєвським та Леонідом Кучмою в 1997 році, де підтверджено, що молоде покоління Поляків та Українців не може бути обтяжене досвідом цієї спільної історії. Трудні сторінки історії потрібно залишити історикам, а політики повинні робити з них висновки на майбутнє. Мені близька формула польсько-німецького поєднання: «вибачаємо й просимо вибачення”.
Ми шли у цьому напрямку, але процес цей був загальмований. Повинні ми повернутись до нього. Повоєнна історія Європи складається з жестів поєднання, а поєднання дає шанс на майбутнє.
У четвер пан приїде до Варшави вже по року урядування та відвідинах 25 інших столиць. Чи це означає, що стосунки України з Польщею погіршились?
Ми сусіди та залишаємось стратегічними партнерами. Польща є найбільшим торговим партнером України в Центрально-Східної Європі, - за десять місяців 2010 року наш торговий обіг становить понад 5 мільярдів долярів, себто понад 35 проценті більше у порівнянні з 2009 роком. Протягом останніх двох років польські інвестиції в Україні зросли на третину та перевищило мільярд долярів. Тож, маємо спільні інтереси та спільну перспективу.
З президентом Коморовським зустрічався двічі, кількуразово розмовляв з польськими евродепутатами. Маю враження, що можемо говорити про партнерські та приятельські стосунки на лінії Україна – Польща.
Якими є очікування пана щодо співпраці наших країн?
Ми повинні скористатись польським досвідом. Україну вдарила глибока криза, тоді як Польща вийшла зі світової кризи з найменшими втратами на рівні Європи. Це означає, що ваша країна є стабільною та міцною. Ваш досвід вчить, що мусимо провести реформи. Ми й раніше казали, що в Україні потрібна відкрита модель господарки, й що колись це зміни розпочнуться. Минуло 20 років функціонування в постсовецькій системі. Це задовгий термін. Коли ж тільки з’явилась можливість стабілізації політичної системи, а це сталось в 2010 році, Україна вибрала дорогу модернізації та реформ.
Чи пан хоче, аби Україна стала членом Європейського Союзу, чи вам вистачить статусу асоційованої держави?
Україна готова до інтеграції з Союзом на стільки, на скільки на це готовий Союз. Інтеграція з ЄС не є метою самою в собі. Вона є дорогою модернізації країни. Відпрацьовуючи нашу «хатню працю”, отримаємо велику користь, бо наблизимо Україну до європейських стандартів. І на такий напрям ми поставили, потому власне нашим пріоритетом є інтеграція з ЄС. Наразі відпрацьовуємо три угоди, в т.ч. про безвізовий рух та про сферу вільної торгівлі, а також про асоціацію. Чим раніше їх підпишемо, тим ліпше. Але, для нас найважливіше є якість, ані швидкість.
Чи є шанс на підписання порозуміння про асоційоване членство з ЄС підчас польського головування в Союзі?
Україна готова до інтеграції з Європейським Союзом на стільки, на скільки готовий сам Союз.
Це можливо, але важко передбачати. Може у той час щось підпишемо, а може й ні.
А як пан оцінює існуючи стосунки України з Росією?
Перед усім, - вони повернулись до природного стану. Росія є нашим великим сусідом, торговий оборот між нами в 2010 році досягне 40 мільярдів долярів, а, відтак, ця співпрація дуже важлива. Окрім того, наші стосунки з Росією стали більш зрозумілими для Союзу, який зацікавлений в добрій співпраці на лінії Київ – Москва. Памятаймо, що наші попередники програли усе, що Україна могла програти Росії. Торговий оборот зменшився до 13 мільярдів долярів, в наших стосунках забракло довіри, купуємо в Росіян газ за ціною, що є однією з найвищих в Європі, а укладений нашими попередниками газовий контракт нас просто душить. Це були вчинки не професіональні, не в інтересах України. Мусили ми усе це швидко змінити, що було дуже важке. Відтак, думаю, що наближаємось до рівня рівноваги наших стосунків з Росією, з ЄС та з Америкою.
Опозиція стверджує, що закордонна політика України змінилась засадниче.
Так, вона стала більш передбачуваної та більш стабільною. Знаємо, чого хочемо, й про це говоримо. Не живемо в казковому світі.
Як з самої України, так рівно і з міжнародних організацій, падають звинувачення про порушення вами прав опозиції. Шеф головної опозиційної партії Юлія Тимошенко не може виїхати з країни.
Модернізація краю поєднується з боротьбою з корупцією. Тим часом, про порушення демократії говорять ті, що раніше її використовували, підтримуючи корупцію. Для мене не має значення, хто здійснював чи здійснює корупційні дії, - він не уникне карної відповідальності. Звичайно, при повному пошануванню права. Розпочали ми боротьбу з бюрократією, яка роками використовувала свої становище. Якщо хочемо обмежити лічбу державних урядовців, є природним, що оті люди тим незадоволені.
Але пан сам раніше два рази був прем’єром і міг цю ситуацію змінити.
Ніколи не мав можливості самостійної праці. Завжди був від когось залежним, а мої уряди були коаліційними. Намагався я робити, що тільки можна, але без реформи влади поправа ситуації попросту не є можливою.
Секретаріат уряду налічує 1200 урядовців, часто дублюючих функції міністерств. Ми зменшили їх лічбу до 550 осіб. Чи бюрократи будуть задоволені? Але, без реформ, без боротьби з корупцією, без дерегуляції господарки не буде ефекту.
Падають звинувачення, що колись були протеговані фірми, пов’язані з Юлією Тимошенко, а тепер з існуючою владою.
У боротьби з корупцією не будемо ділити люди на своїх та чужих. Якщо корупціонерами будуть представники чинної влади – будуть покарані.
Які стратегічні цілі має пан? Яку країну хоче пан після себе оставити?
Об’єднану, заможну, яка має повагу партнерів. Думаю, що можемо об’єднатись навколо однієї мети: запевнення Українцям гідного життя. Бо біда є найгіршим, вона обумовлює те, що люди втрачають гідність.
Як пан оцінює ситуацію в Білорусі після президентських виборів?
Ніхто не мав сумніву, що Олександр Лукашенко виграв ці вибори. Так показували дослідження публічної опінії. Однак, мені здавалось, що він останнім часом дуже змінився, що займає якесь більш прагматичне становище щодо опозиції. Коли з ним розмовляв, вирішив, що він змінився найкраще. Коли ж однак побачив, що сталось в Білорусії, був здивований. Підсумовуючи, він перегнув палицю. Гадаю, що він був введений в помилку своєю спеціальною службою. Занадто їм довіряв.
Й вірю, що коли б було можливо повернуть розвиток подій, то би це й зробив.
— розмовляв в Києві Петро Кошцінський
Коментар був проведений разом з „Gazet Wyborcz”, „Dziennikiem–Gazet Prawn”, PAP i Polskim Radiem
Rzeczpospolita
Джерело: сайт газети 03.02.2011.
http://www.rp.pl/artykul/40 ,603711-Janukowycz--moj-dziadek-byl-Polakiem.html
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
(з польської мови переклав: А.Грабовський,)
06.02.2011.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Перекладач не завжди згідний з думкою авторів
Коментарі
uraha
125.06.11, 10:16