Мої вірші 19.12
- 30.12.18, 13:31
Знову хочеться весни
А можливо й літа,
Знову хочеться знайти,
Можливо й зустріти)
Знову хочеться квіток -
Незбагненне поле.
Знову хочеться ковток
Хочеться у море.
Важливі замітки
Останні статті
- Мої вірші 04.01.2019
12.01.2019, 13:14 - Мої вірші 5.01.2019
12.01.2019, 13:07 - Мої вірші 9.01.2019
12.01.2019, 13:01
Свіжі фотографії
Мої вірші 20.12
- 30.12.18, 13:25
Я піду в країну квітів
Буду тихо мандрувати
Назбираю я волошків
Й в коси їх буду вплітати
Заплету вінок чарівний
Різнобарвний і духмяний
Буду схожа на царівну
Що живе в квітковій казці)
Мої вірші 21.12
- 30.12.18, 13:19
Що у пані в голові?
Судячи з картинки -
В неї сумочки одні,
Підбори й резинки)
Ще й у неї певно там
Сережки, браслети.
Те що і не снилось Вам
Все тримає вперто)
Мої вірші 22.12
- 30.12.18, 13:09
Розповім я казочку
Місяцю ясненькому
Свої оченятонька
Щоб закрив міцненько він.
Від рядків прочитаних
Хай закриє віченьки
Щоби снів приємноньких
Надивитись ніченькой
Хай бачить він зірочки
І Чумацький шлях
Щоб лишились спогади
У його очах
Мої вірші 23.12
- 30.12.18, 13:02
Занадто холодно, щоб була сніжна казка
Занадто сумно, щоб щасливий був кінець
Занадто по-дорослому все стало розвиватись
Занадто страшно що загубиться все десь....
В очах блакитних довго в пошуках любові
Можливо час безцінний витрачать.
Якщо розібється нестримна брила болю
То щастя там можливо відшукать.
І зовнішність оманлива, як казка
Й метелики в волоссі мов живі
І на обличчі посмішка і ласка
Та очі все промовлять блакитні...
Мої вірші 24.12
- 30.12.18, 12:52
Хай ніч зігріє теплими зірками
Коли мороз вночі міцно тріщить,
Нехай обіймуть міцними руками
Того хто потребує це в цю мить
Коли мороз вночі міцно тріщить,
Нехай обіймуть міцними руками
Того хто потребує це в цю мить
Мої вірші 25.12
- 30.12.18, 12:46
З чарівних ниток долі
Нам звязує життя.
Комусь вяже по волі,
Комусь і навмання
Але напевне вяже
Щасливий нам кінець.
Нікого не образе
Всім вистачить сердець...
мої вірші 26.12
- 30.12.18, 12:40
Скільки всього в слові море -
Блиск води і біла піна,
Спокій, тиша на просторі
І блакить глибин чарівна.
мої вірші 26.12
- 30.12.18, 12:30
Тендітно, ніжно й непомітно,
Вона йшла подихом зими.
Немов чарівна ніжна квітка,
Що розпустилася в пітьмі
В її очах горіла радість,
У рухах легкість і нестрим,
Обличчя проявляло щирість,
Наївність й доброту притім
Мої вірші 27.12
- 30.12.18, 12:24
Подаруйте леді квіти
Дайте їй ковточок щастя
Дайте їй відчути миті
Що, як ці квітки прекрасна
Не шкодуйте дарувати
Не кажіть - вони зівянуть
Бо для неї можуть стати
Надто дорогим зізнанням
