хочу сюди!
 

Елена

43 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 38-50 років

(Аби) знову в школу

У школі школу не любив - нудні уроки, домашка і булінг останні три роки. Але зараз, коли минуло стільки років, уже без подиву визнаю сам для себе - оце би зараз у школу.
Звісно, не у моєму віці. Скинути би пару десятків років, взяти свій новий наплечник, від якого ново пахне пластиком, з десяток ще чистих зошитів, щоденник з Наталією Орейро на обкладинці і по старій асфальтові доріжці до великої, триповерхової будівлі.
Це не ностальгія, не об'єктивно. Уроків багато, але вільного часу теж немало. Життя сприймається як гра, тіло ще свіже і без болячок, друзі, все нове і свіже. І пофіг на математику.
Проблеми були і там. Але вирішити їх дуже просто.
На нудні уроки - забити.
Хуліганів - заткнути за пояс, навіть ціле стадо, бо достатньо натовкти вожаку, інші самі розбіжаться.
Відмінниць на х*й, у прямому чи переносному сенсі.
Оце би зараз повернутись назад. Скільки таких людей так себе питає? Тільки зараз розумієш, що колись було краще і що зараз повна фігня.
Хочу бути вічним п'ятикласником, після уроків бігати у футбола з друзями, а вдома дивитись мультики. І так завжди. Неможливо... Але дайте хоча би помріяти...
1

Коментарі

11.09.21, 10:04

О ні!
Ти так і не йдеш з тієї школи, принаймні до поки твої діти там вчаться
Так що, без ностальгії