Профіль

age1996

age1996

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Важливі замітки

Еще мощнее (не плачь, вилора)

  • 19.06.19, 19:58

Привет всем!
Ярмак, микрофон в зубы и вперед.
Песня из фильма "Правила боя", если не видел фильма, то она кажется голосовной.
Вот аналог, ничем не хуже

Прищел вот вечер розовый весны,
Здесь и прамама Ева, и добрые цыгане-картоманты,
Не только. Вот куда попал,
Здесь праздник чей-то, здесь стритрейсеры,
Не плачь Вилора, ангелина, мы ведь фаталисты,
Ведь чему быть - того не миовать. И вот
Копром прям в голову звучит такой вот рэп:

Давай, давай,
Еще мощнее!
Здес нету гона!
Еще мощнее!
Хамью в морду с разгона!
Еще мощнее!
Держи оборону!

Чей мотоцикл-то подо мной,
Не понял я прикол,
Орут моторы на запредельных оборотах,
О том, что только есть Любовь,
И об одном и навсегда, или стране детей,
Еще, еще, еще,
На похороны вроде опоздали,
И на погибель тож, турнули мы ее под зад,
Спасибо, Вилора, Ангелина,
Любимая ты женщина моя!

Давай, давай,
Еще мощнее!
Здес нету гона!
Еще мощнее!
Хамью в морду с разгона!
Еще мощнее!
Держи оборону!

Автор:
Хамью в морду с разгону,
Держи оборону,
Не сцы.

Основна причина наших бід

  • 12.11.14, 18:27

Привіт всім!

Пишу знову. І ось з якого приводу.

Ми пам'ятаємо, як один з відомих наших телеканалів давав Церкві за те, що вона не поступає по апостольских заповідях відносно треб.

І ось що виходить.

Вішаючи іноді прейскуранти, або цілком по-іншому роблячи не по апостольських заповідях, поступаючи таким чином з обділеними (вдовами, вдівцями, сиротами, людьми, які попали, скажімо так), вони накручують нечисту силу, пов'язану з грошима, відповідно розв'язуючи руки сатаністам і іже з ними. Подивіться, народ, на купюру в 100 UAH і хто там біля лика Шевченка червоним намальований? І от Вам причина суїцидів із-за кредитів.

І от причина тії бяки, коли гангстер з відомої пісні (1996) каже, що він нічого не розуміє, звідки в нього не життя, а бяка. А тому, що на звороті 1-доларової купюри намальована піраміда, а на піраміді - камінь з корони люцифера.

І це основна причина 1917 року.

І те, що сьогодні в Лаврі потягли ікону Миколи Чудотворця - це сигнал Церкві зупинитись.

Я знаю, що, можливо, схлопотав би, як Др. Папюс. Або як моя учителька, яка відійшла з жуткими страстями із-за того, що вскрила в своєму місті основну причину гадостей - викрила сатаніста - правителя. Можливо, як популярний свого часу виконавець Дьяконов. Одне тільки бажання - щоб нечиста сила отримала по зубам, а мені зразу відійти.

А те, що твориться зараз на Сході (причина), описує Псалом 105.

Ось так. Дай Бог поскоріше від гадостей позбавитись!!!

Щасти Вам всім!!!

Відкланявся,

age1996.

Пропозиція

  • 21.10.14, 22:27
Привіт всім!
Да, давно не писав.  Але тут...
Проскочила новина, що марки Nokia не повинно більше бути.
Замість неї - Microsoft Lumia.
Але ж для фірми з українськими (хто б чого не казав) коренями Motorola одною з причин провалів були заковиристі назви машин, які вона випускала. Занадто специфічні.
Тобто, Microsoft Lumia для сприйняття досить складне, і тим більше, поки що тільки для смартфонів. Але ж ці шпики в кармані (дивимось на цінник...). Та й іншим людям не завжди саме вони потрібні.
Тому пропозиція така. Зробити для ВСІХ телефонів (коли вже охота) назву Lumia. Просто Lumia. Воно, наприклад співзвучне Світлані (от був у СПб завод по виробництву радіоламп) або Брітні (староанглійське "світлість", суч. brightness).
Ось так.
З повагою, age1996.

Це не наша війна

  • 10.09.14, 18:00

Привіт усім! Я є звичайний котик,

Родився я у дні буремні ці, і от,

Нарешті, от, коли почав ходити,

Гатити стали та й по нашому селу,

Із самохідних установок. Заховався я,

А коли виліз - не знайшов я мами.

І де лиш не шукав. І бачив я солдат,

І коли теж дивились всі на мене,

То очі опускали й червоніли.

З сусідньої держави 

Вони усі були. Одного разу встиг втекти,

А то б схлопотав

Із автомата чергу. Вивезли мене,

Я звідти виїхав. Тепер живу в столиці,

І виріс вже я, і великий,

І мене люблять всі, і пара в мене є -

Сіамська киця із багатої сім'ї.

Бува, хворіємо, чи я, чи то вона.

Та добре, що я не один. І буває, плачу,

Коти теж плачуть. І буває, мама сниться.

Як ти, мамо? Ніхто тебе не ображає?

Як там ти? Не знаю, де ти є,

Скучаю і тужу. Й місця, буває, рідні сняться,

Та знаю я одне - нам, можливо,

Теж скоро бути там, на Небесах.

Нема там цього жаху. От і все.

Не бійтесь, з вами Я

Й ніхто на ви - колись казав Ісус.

Не знаємо чогось, чи вражий страх у нас,

А потім сатана й прислужники разом,

І іже з ними гадості всі роблять. Ви учіться,

От я колись багато теж не знав, 

Коли людиною я був. І теж переселився у кота,

І віддаю борг свій. Нічого, хай пройде погане назавжди,

Назавжди добре хай залишиться...

(тут закінчується, фраза внизу - пондеромоторика, мабуть, Вищого Порядку - авт.)

Це так колись Ісус казав

P.S.  Згадуємо пісні "Crossfire (Instrumental)" (Scorpions) та "Unknown Soldier" (Spyro Gyra).

Нема слів, одні емоціїї (Here's No Words, Just Emotions Only)

  • 13.05.14, 18:43

http://forbes.ua/nation/1370969-vypolnenie-gosbyudzheta-fiskalnyj-proryv-i-dolgovaya-yama

Ну як Вам всім, леді та джентльмени, ась?

Подивіться, на чому тут економлять. Якщо вже й інвестиції, то скуповуйте і впроваджуйте технології (патенти і т.п.) і вкладайте в освіту і науку.


. Навіть в хаті мало чого українського (російського, європейського). Колекційні навіть іграшки з ТайКонгу. Та це відомо. І знову нас кормлять тролятиною про доброго дядю-інвестора. Тільки за ними стоять ті, хто хоче так нас тримати за... Ну ви зрозуміли. Але не обов'язково політики. Згадуємо пісню "Master of Puppets" (да, до речі, хто у Києві сусіди біля ВР і Кабміну)? Крім музею води?

І я вже маргінал 12 років як. І ненавидять таких, як я, жонатики. І руки опускаються, хоч верть-круть, що круть-верть. Але "There is the miracle, when you believe". І надія вмирає останньою...


The midnight notes, або даєш English 2-ю державною мовою!

  • 30.03.14, 01:09

Не спиться мені. Бука співає пісні з минулого, зрозуміло якою мовою. І от подумалось.

На Євромайдані (як би ми до нього не ставились), коли іноземні дипломати прийшли туди, то народ в більшості своїй відносно вільно говорив з ними.

Я ні Євромайдан, ні Антимайдан не підтримую. На верху цих пірамід сидять ті ж таємні товариства і іже з ними більшість власть імущих. І ці явища - боротьба систем (таємних товариств, якщо хочете).

Той же наш прем'єр вільно говорить англійською. І один з регіоналів подавав зміни до Конституції, щоб англійська була другою (чи третьою, здається, точно не пам'ятаю) державною. Але ці зміни відхилили, тому що в нас начебто не знайдеться 10% англомовних.

Але  таємні товариства і в нас, і там є. І щоб знати про ворога більшу частину інформації, треба знати його мову. Хоча висловлювались думки, що англійська скоро зникне. А кожен 2-й житель США говоритиме іспанською.

Я свого часу повинен був вивчати французьку. Мене в 5-му класі приписали до іншого класу, де її вивчали. Але я не захотів бути з цим класом, а захотів бути з тими людьми, з якими був перед тим уже 1 рік. Вони вивчали англійську. І так вийшло краще.

Ви не подумайте, що я провокатор. Думаю, що це питання рано чи пізно хтось би знову підняв. А після останніх подій протягом 3-х місяців, думаю, що англомовних і з (назвемо це так) перепрошитим менталітетом на польовому рівні (англомовних, іспаномовних і т.п.) може бути навіть більше на повірку, ніж 10%. А в процесі асоціації з EU все це цілком можливо  (коли англійська мова з часом почала б використовуватись фактично нарівні з українською). В процесі асиміляції, так би мовити.

Ну і тут можна ставити питання, як в фільмі "Deep Cover" в кінці: "А як би зробили ви?"   

Коли щастя прийде

  • 30.03.14, 00:47

От знов прийшло все добре, й весни поле

Знов увімкнулося, і знову

Життя смерть перемогло. Прийшла кохана,

Й назавжди ми лишилися удвох. І мама

 Прийшла додому знов. І засвітилось

Знов світло у вікні. Так повинно бути,

Коли нарешті прийде щастя. Дай-то Бог,

Щоб у кінці кінців ми всі туди попали-

У місто те й на вулиці жили,

Тій самій вулиці свободи, там, де завжди сяє

Те Cонце правди, що не заходить

Ніколи. Я надіюсь,

Ми доживемо всі до цього, іншому – не бути,

Ну от і все. Надія ця і мрія самі вірні,

Аж до останнього. Дай-то Бог,

Вони збулись щоб, як колись співали..

Знов їду я додому

  • 08.01.14, 16:25

Знов їду я додому, й вечір тихий,

Спадає з сонця заходом, й рожевий.

І летить машина

На Сонця схід до нас додому. Загораються вогні

Кругом, і магнітола грає разом,

З відомим піаністом і оркестром про той міст,

Над водами над бурними. Спасибі ось країні нашій,

І Богові хвала, що ви у мене є. Приїхати повинен я

В будиночок наш в лісі. Ви вийти всі до мене

Назустріч можете і привітати,

Й обцілувати радісно. Ось так,

Та й руки вже писати утомились,

Це віртуальна є реальність зараз. Я багатий,

І зовсім не на те, що треба. Маю те, що маю,

І я старий уже як світ, мабуть. І вірю,

Що все рівно ви в мене є! Не плач, кохана!

Мафія оця, так,  ті,

Хто нас з тобою розлучив, повинні

Отримати своє Страшним Судом від Бога!

Їм не відкупитись! От і все. І слава Богу і на тому! 

Дай Бог усім нам бути

Біля коханих поряд...

You are my love forever

  • 01.12.13, 18:56

Дивлюсь на тебе я, й тобі я поражають,

Яка ти є красива й нескінченна! Скільки є

Тепла й любові у очах твоїх! Яка ти є проста,

І сильна, і яка ти добродітельна! Люблю я так тебе,

Що ні сказати, і не передати! Таж ти політична,

Ти рокерша. Були ви заспівали правду,

Без сатанізму, ну і ага, хоча формально –

За кримінал вас всіх. І плачеш ти ночами,

Що завжди все подушка мокра, і кричиш

Вві сні від тих жахіть, що довелось

Тобі всі пережити. А мені болить,

Коли таке з тобою. Дай-то Бог,

Щоб в тебе це пройшло! А памятаєш, як обоє ми

Від наших від батьків обоє ми ховались,

Й серцями нашими відтоді обмінялись? Так ото воно,

You are my love forever! Що тут ще й казати,

І знову ти під ящиком заснула. Я тебе беру на руки,

Й несу в постіль, і роздягаю,

І накриваю, й пригортаю. Засинай,

Моя ти мила, хай ніколи більш

Не сниться тобі жах! Не плач! Я вимикаю світло,

І на добраніч...

The history

  • 14.11.13, 00:19

От знову ніч, і знову

Здається, нічний клуб, хоч він тут поряд,

Це просто бар. І от в кутку,

Компанія жіноча розійшлась,

Але одна із них залишилась, і хоче спати,

Схилила голову на столик. Я зразу не пізнав,

Так, трохи пива випив. Так це ти!

Було колись давно нам. Ми були

Обоє молоді, творили, що хотіли,

І вітер був у голові, не розуміли,

Того, що є здорове й вічне. Я тебе відшив,

А потім ще й любив

Любовю нерозділеною. Здуру замість щастя,

Повинно яке бути у обох,

Ще й гроші взяв. Й отримав ще за це,

Що мало не здалося. І от...

Тебе я розбудив. Була ти пяна, та не дуже,

Але мене пізнала,

Ми кави випили, щоб було легше.

І крізь сльози ти розповіла,

Отримала ти чоловіка, славного, здається,

Вже потім то полізло з нього. Тебе не поважав,

Вважав ні за що, іноді лупив,

І двох любовниць мав. А потім розійшлись,

Ви з ним. Залишилась одна ти

Із двома дітьми. І сказала ти: Мій милий, дай-то Бог,

Щоб діти хоч такими не були. Ось так,

No comments. Так от платим ми

За все. Ти вибач вже мені,

Здається, ось задавнена любов

В мені проснулась. Але хто я є

Для тебе? Я звичайний хімік,

Нічого я не маю, ну а ти...

Хоча це не важливо. Дала ти телефон,

Ну а тепер тебе я відвезу додому. Вибач, мила, вибач,

Мене за все! Тихо, тихо,

Не плач! Позаду все! Нарешті я з тобою,

Не бійся! От і дома ми,

Вже пізно, і мені

Вже їхати далеко. І сказала ти,

Щоб залишився я, бо одній страшно. Ну і все,

Ми світло вимкнули у тебе в домі,

Ну а далі

Повинно бути добре все...

Сторінки:
1
2
попередня
наступна