Привиди будинку Івана Франка

У будинку-музеї Івана Франка під номером 152 по вулиці Франка завжди важка вологість і холод. Навіть у спекотні дні. Іван Франко все життя мріяв про власний будинок. Тому, коли випала можливість і гроші, він придбав ділянку і розпочав будівництво. Земля ця раніше носила назву Софіївка. Раніше тут були болота. Тому починати будівництво відразу було неможливо - дуже рухався ґрунт. Величезні кошти пішли, поки будинок нарешті добудували. До речі, керувала процесом (а скоріше заважала) його дружина Ольга Федорівна, тоді уже хворий на шизофренію.

Квартира створювало враження монастиря. Взимку в будинку замерзали чорнила; навіть коли топили все печі, стояв лютий холод, і було волого. А дим від печей йшов чомусь в кімнату. Іван Якович постійно виглядав дуже втомленим, і, нарешті, у нього тоді  прогресувала хвороба рук. У важких снах, що межували з галюцинаціями до Франка приходив померлий Драгоманов і мучив його.

В останні роки Франко спілкувався з... духами. Про це згадує чимало людей. Наприклад, Володимир Охрімович: «Франко розповідав, що йому отворилися очі й вуха на надприродні справи, що він часто має розмови з духами, що він тепер бачить і чує речі, яких інші не бачать і не чують, що сеї ночі мав розмову з духом якогось Івана Глови, який емігрував з Галичини до Америки, що на даху Франкової хати кожної ночі кричить дух Драгоманова тощо.

Також, кажуть, що Франко перед смертю говорив з Ісусом Христом. Незадовго до смерті Франко сказав (Олена Гроздікова, «Спогади про Франка»):«Все терпіння і вся радість закінчується смертю, але смертю природною. Ось я нацю тему цілими ночами розмовляю з духами. Вони приходять до моєї кімнативікнами, дверима, сідають коло мене на ліжко."

Й сьогодні, коли наступає вечір, можна часто почути то в сусідній кімнаті, то на нижньому поверсі або нагорі чиїсь кроки. Цілком може бути, що це шукає спокою великий  Каменяр