хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Листопад і Цвинтар


Цвинтар теж має "чорний вхід".

Взагалі Листопад і Цвинтар перебувають в гармонії - настроєвій.

Життя як жовтий лист… Правда, пафосно-примітивно звучить?

Як і деякі пам'ятники. Примітивні й пафосні. Як люди…

Чому жовтий?

Ні, не тільки тому що впаде, а тим паче до чиїхось ніг.

Життя - це "жовта газетка", а цвинтар - підшивка.

З правди на цвинтарі, як і в житті, хіба дати.

Правда в землі. Вкупі зі скелетами з шафи.

Зверху дати і підсумок.

Чийсь Хрест. Доставлений як естафетна паличка на місце призначення…

Зрідка епітафії.

Зрідка щирі.

І щирі слова, несказані при житті,

падають навколо могил жовтим листям

у відблисках холодного осіннього сонця.

Їх у всіх багато, таких слів. Це спільний Хрест людства…

Хрест - універсальний символ.

Як перехрестя земного й вічного.

Пройденого й незрозумілого, яке зійшлося в точці.

Кінцевій точці захопливого роману або нудної повісті…

6

Останні статті

Коментарі

17.11.17, 12:10

Можливо, й не зовсім кінцева точка.

    28.11.17, 11:20Відповідь на 1 від Nech sa paci

    Мабуть що не кінцева... бо інакше навіщо все це

      38.11.17, 12:43Відповідь на 2 від zmi_j

      Ну атеїсти теж можуть знайти якийсь сенс життя. Наприклад, отримати якусь долю насолод (з’їдені цукерки, прочитана книга, виховані діти, створена корпорація). Або, наприклад, розвиток людства й забезпечення його "вічності" шляхом експансії по Всесвіту. Або створення штучного інтелекту як "вищої й вічної форми життя". Або просто безкорисна допомога людям, які поряд, аби їм було легше жити в цьому недосконалому світі. Можливо, ще якусь собі цікавинку задумають — або наскрізь фальшиву, або щиру й гидотну, або ж навіть гідну певної поваги.

      Віруючим (навіть непевно і слабко, як я) людям якось простіше знайти фундаментальний смисл життя.