Скульптуру Маленького принца повернули на Пейзажну алею

У березні цього року з Пейзажної алеї зник знаковий пам’ятник — скульптура Маленького принца. З’ясувалося, що його автор Костянтин Скритуцький демонтував фігуру, бо вона потребувала реставрації — вандали відламали руку зі шпагою. Скульптор пообіцяв відновити пам’ятник до середини літа, а влітку повідомив, що переносить дату на середину осені.

І от сьогодні на своїй сторінці у фейсбуці автор опублікував фотографії — Маленький принц повернувся на своє звичне місце. І він змінився. Замість правої руки у нього протез. Скульптор попрацював над тим, щоб відмінність між руками була помітна. І пояснив, чому так зробив.

«Вже два роки як мозаїчний хлопчик потребував реставрації після того, як його праву руку зі шпагою зламали вуличні вандали. І у цьому Маленький Принц не самотній. З ним поруч — тисячі людей, які стали вимушеними мішенями війни, втративши кінцівки через вторгнення росії з 2014, і, тим паче з 2022 року, коли війна набула такої інтенсивності, якої ми ще не бачили в сучасній історії. А ми були не готові. Наші міста були не готові, думки, підручники, вміння добирати слова. Ми не очікували того, що так багато людей житимуть з наслідками російсько-української війни не тільки в нашій пам’яті, але й в наших тілах», — зазначив Скритуцький.

Він написав, що багато людей щодня стикаються з проблемою прийняття, і відводять очі, коли бачать людину без кінцівки, намагаються не помітити. Проте за цю неготовність до прийняття ми, як суспільство, маємо взяти відповідальність.

Він вважає, що все ж таки, українське суспільство поступово стає на шлях створення безбарєрних просторів, інклюзивних середовищ, прийняття різних людей попри їхні відмінності.

«Поява скульптури Маленького Принца з протезованою рукою у публічному просторі в центрі Києва — це наші мистецькі слова про розуміння, про руйнування бар’єрів між «нами» і тими, кого суспільство часом несправедливо маркує як «інших». «Найголовнішого очима не побачиш», саме так. Але іноді на це найголовніше потрібно вказати.

Протезована рука Маленького принца стає матеріальним нагадуванням всім нам, що втрати та травми можуть вразити наші тіла, але це наш вибір залишатися людьми попри все, що трапилося з нами, з іншими людьми, з Маленьким принцом. Він пройшов непростий шлях, але він лишився собою: турботливим, щирим, спостережливим, мудрим», — наголошує Скритуцький.

Фігуру відновили в рамках культурно-соціального проєкту «Тримай мою руку» та благодійного фонду «PHYsical level», що шиє адаптивний одяг для поранених бійців українського війська.

До речі, фігурки Лиса біля принца ще нема. І не відомо, чи зроблять її. Красиву бронзову скульптурку також декілька разів викрадали. Сам пам’ятник з’явився на Пейзажній алеї у 2010 році.

Нагадаємо, Костянтин Скритуцький є автором багатьох улюблених скульптур, які стали знаковими для нашого міста. Зокрема маленької Анни Ярославни на Львівській Площі. І у нього є успішний досвід реставрації власних скульптур, зокрема Кота у сквері на Золотих воротах. На реставрації також перебуває Їжачок.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»

(Світлину не додаю. Буде нагода, відвідайте місто, щоб побачити на власні очі)